Судове рішення #20543124


Категорія №12.3


ПОСТАНОВА

                                                                 Іменем України


12 січня 2012 року Справа № 2а-11491/11/1270


                    Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді:          Горпенюк О.А.,

при секретарі:                     Марковій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону – Військової частини № 9938 про визнання протиправним та скасування наказу про дострокове розірвання контракту та звільнення зі служби, поновлення на роботі та зобов’язання нарахувати та виплатити матеріальне забезпечення за час вимушеного прогулу, -

                                                         В С Т А Н О В И В:

               09 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону – Військової частини № 9938 про визнання протиправним та скасування наказу про дострокове розірвання контракту та звільнення зі служби, поновлення на роботі та зобов’язання нарахувати та виплатити матеріальне забезпечення за час вимушеного прогулу.      

Ухвалою судді від 12 грудня 2011 року відкрито провадження у справі.

          В обґрунтування позову позивачем зазначено наступне.

Позивач служив за контрактом у військовій частині № 9938 (Луганський прикордонний загін) з 26 січня 2006 року. З 22.04.2010 року згідно до наказу № 138-ос служив на посаді дільничного інспектора прикордонної служби 3 категорії. Згідно до наказу № 489-ос від 15.12.2010 року має звання старшого сержанту. Екземпляр контракту та вищевказаних наказів на руки не отримував.

16 листопада 2011 року позивача звільнено на підставі ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» через службову невідповідність наказом № 513-ос.

Копію наказу про звільнення на руки не отримував, на звернення про видачу копії цього наказу відповідач відповів відмовою, а на письмове звернення відповіді на момент подання позову не надходило.

          Позивач вважає його звільнення незаконним та вважає, що підстав для звільнення його через службову невідповідність не існувало.

          В судове засідання 12.01.2012 позивач не за’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

        Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, надав заперечення на адміністративний позов, яке обґрунтував наступним.

ОСОБА_1 дійсно проходив військову службу за контрактом у Луганському прикордонному загоні у військовому званні старшого сержанта, на посаді дільничного інспектора прикордонної служби III категорії відділення дільничних інспекторів прикордонної служби прикордонного поста «Микільське» відділу прикордонної служби «Мілове» III категорії (тип Б) ім. В.Банних.

16 листопада 2011 року відповідно до наказу начальника Луганського прикордонного загону № 513-ос позивача було звільнено з військової служби у запас за статтею 26 частиною 6 пункт «є» Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність).

Відповідно до частини 1 пункту 280 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, звільнення військовослужбовців з військової служби через службову невідповідність здійснюється:

1) у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Підставою видання наказу про звільнення ОСОБА_1 стало дисциплінарне стягнення (звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю) оголошене позивачу наказом начальника Луганського прикордонного загону № 803 від 5 вересня 2011 року.

Твердження позивача, що йому не надано ніяких пояснень щодо причин звільнення не відповідають дійсності.

Так, наказ начальника Луганського прикордонного загону № 803 від 5 вересня 2011 року, яким позивачу оголошено стягнення звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю доведено до нього під особистий підпис, про що свідчить його підпис у наказі, крім того, питання звільнення з військової служби ОСОБА_1 було розглянуто на засіданні атестаційної комісії Луганського прикордонного загону (протокол             № 22 від 16.09.2011 року) де до нього було доведено причини та порядок звільнення, останній на засіданні присутній, крім того, під час звільнення начальником відділу кадрів та помічником начальника прикордонного загону з правової роботи з позивачем проведено бесіду за результатами якої складено аркуш бесіди. Під час проведення зазначених заходів заперечень та клопотань від позивача не надходило.

           Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши письмові докази, приходить до такого.   

           У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.     

             Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та Законами України.   

                  Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

              Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 КАС публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.    

          Будь-яка публічна служба є державною службою.

           Згідно з п. 22 ч.1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.    

         Відповідно до ч.1 ст.15 КУпАП, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані, а також особи рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами.

          Відповідно до Пленуму Верховного Суду України у Постанові від 24.12.1999 р. № 13 передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий та начальницький склад органів внутрішніх справ тощо).

            Спеціальним законодавством урегульовані питання, пов’язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням).    

            До таких законодавчих актів належать, зокрема:    

          -   Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»;

          -  Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України;

          -  Дисциплінарний статут Збройних Сил України;

          - Положення «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» тощо.

          За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне придбання або зберігання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, щодо подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи і адміністративний арешт. 

          Згідно зі ст. 33 КупАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.   

Частиною 1, 2 статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок та військову службу" вiд 25.03.1992 № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам  України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов’язок та військову службу", визначено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, через службову невідповідність (пункт "е").

Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 року затверджено "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", яким визначається порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.

Пунктом 228 цього Положення встановлено, що звільнення з військової служби через службову невідповідність здійснюється:

- у разі застосування до військовослужбовця відповідного дисциплінарного стягнення, передбаченого Дисциплінарним статутом Збройних Сил України;

- за результатами атестування військовослужбовця.

Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" затверджено дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі –Статут).

Відповідно до його преамбули цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

          Відповідно до пункту 280 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, звільнення військовослужбовців з військової служби через службову невідповідність здійснюється:

          1) у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення – звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю; позбавлення військового звання прапорщика (мічмана), старшого прапорщика (старшого мічмана) із звільненням з військової служби у запас; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Виконання накладеного на військовослужбовця дисциплінарного стягнення здійснюється негайно, але не пізніше 3 місяців після накладення такого стягнення;

          2) якщо за результатами планової атестації прийнято рішення про невідповідність займаній посаді та доцільність звільнення з військової служби через службову невідповідність.

На підставі затвердженої атестації подаються документи для звільнення військовослужбовця з військової служби через службову невідповідність не пізніше 3 місяців після ознайомлення його з таким рішенням;

3) якщо накладене на військовослужбовця таке дисциплінарне стягнення, як попередження про неповну службову відповідність, не відіграло протягом року своєї ролі і начальником органу Держприкордонслужби прийнято рішення про звільнення такої особи з військової служби.

Наказ про звільнення військовослужбовця видається протягом місяця після закінчення річного строку з дня накладення на військовослужбовця зазначеного дисциплінарного стягнення;

4) якщо військовослужбовцю скасовано допуск до державної таємниці за відсутності рівних посад, призначення на які не передбачає допуску до державної таємниці, та в разі відмови військовослужбовця від призначення на нижчі посади, що не передбачають допуску до державної таємниці, якщо такі посади є в наявності;

5) у разі невиконання курсантами навчальних центрів навчальних планів підготовки або отримання незадовільної оцінки з предметів, винесених на іспити;

6) через недисциплінованість курсанта вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби, незадовільне складення ним іспитів під час екзаменаційної сесії, небажання продовжувати навчання, а також у разі відмови курсанта, який уклав контракт про навчання, від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, за винятком військовослужбовців чоловічої статі, які не вислужили встановленого строку строкової військової служби;

7) у разі притягнення військовослужбовця до відповідальності за корупційне правопорушення, пов'язане з порушеннями обмежень, передбачених пунктами 1 – 3 частини першої статті 4, статтею 5 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».

Про звільнення військовослужбовця з військової служби у триденний строк письмово повідомляє суд, який постановив обвинувальний вирок або прийняв постанову про накладення адміністративного стягнення за корупційне правопорушення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у Луганському прикордонному загоні у військовому званні старшого сержанта, на посаді дільничного інспектора прикордонної служби III категорії відділення дільничних інспекторів прикордонної служби прикордонного поста «Микільське» відділу прикордонної служби «Мілове» III категорії (тип Б) ім. В.Банних. (а.с. 6 – 7)

          Згідно наказу № 803 від 05 вересня 2011 року за порушення вимог статей 11, 12, 13, 16, 241 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, а саме: щодо
неухильного  виконання вимог  військових  статутів,  наказів  командирів;
дотримання вимог безпеки; доповіді безпосередньому начальнику про все, що
сталося з військовослужбовцем; утримання від шкідливих звичок (куріння і
вживання алкоголю); розпорядження АДПСУ від 22.12.07 № Т/231-10795 "Про
недопущення вживання спиртних напоїв", вимог ст. 74 "Тимчасової інструкції
про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької та особистої зброї,
боєприпасів і засобів активної оборони у відділах ДПС України" затвердженої
наказом Голови АДПСУ від 31.05.2006 року № 421, а саме організації правильної
експлуатації та надійного збереження зброї, боєприпасів та спеціальних засобів
інспектору   прикордонної   служби   III   категорії   прикордонного   поста
"Микільське" відділу прикордонної служби "Мілове" ім. В. Банних старшому
сержанту ОСОБА_1 оголосити звільнення з військової служби за
контрактом за службовою невідповідністю (а.с. 20 -26) Підтвердженням ознайомлення позивача з наказом № 803 від 05 вересня 2011 року є підпис ОСОБА_1 від 16.09.2011 (зворотній бік а.с. 26)  

          В судовому засіданні позивач підтвердив, що він дійсно ознайомлений з наказом № 803 від 05 вересня 2011 року під підпис 16.09.2011.

          Згідно протоколу засідання атестаційної комісії Луганського прикордонного загону № 22 від 16.09.2011 на засіданні в присутності позивача було розглянуто питання щодо звільнення старшого сержанта ОСОБА_1, інспектора прикордонної служби 3 категорії відділення інспекторів прикордонної служби ПП «Микільське» ВПС «Мілове» ІІІ категорії (тип Б) В. Банних. На засіданні атестаційної комісії Луганського прикордонного загону прийнято наступне рішення: у зв’язку з оголошення наказом начальника загону від 05.09.2011 № 803 стягнення «звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю» клопотати перед вищестоящим командуванням щодо звільнення в запас ЗСУ за ст. 26 ч. 6 п. «е» Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (за службові невідповідність). (а.с. 35)   

          Позивач в судовому засіданні підтвердив, що був присутній на засідання атестаційної комісії Луганського прикордонного загону 16.09.2011.

16 листопада 2011 року відповідно до наказу начальника Луганського прикордонного загону № 513-ос позивача було звільнено з військової служби у запас за статтею 26 частиною 6 пункт «є» Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність). (а.с. 29, 34)

          Згідно вимог ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

           Таким чином, на підставі зазначеного, дослідивши та проаналізувавши матеріали  справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

              Статтею 45 Дисциплінарний статут Збройних Сил України встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

          За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом.

          Згідно ст. 50 Дисциплінарний статут Збройних Сил України на сержантів (старшин) строкової військової служби можуть бути  накладені  такі  стягнення:  

    а) зауваження;

    б) догана;

    в) сувора догана;

    г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег;
     е)  пониження  в  посаді;  

    є) пониження у військовому званні на один ступінь;

    ж) пониження   у   військовому   званні  на  один  ступінь  з переведенням на нижчу посаду;
     з) позбавлення сержантського (старшинського) звання.

          Згідно ч. 2 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнення зі служби проводиться:

     а) військовослужбовців строкової служби, які вислужили встановлені строки служби, - на підставі Указу Президента України;

    б) військовослужбовців,  які  проходять  військову  службу за контрактом,  - на підставах, передбачених  частиною  шостою  цієї статті;

    в) осіб офіцерського складу,  які проходять кадрову військову службу, - на підставах, передбачених частиною сьомою цієї статті;

    г) осіб офіцерського складу,  які проходять військову  службу за  призовом,  -  після закінчення встановлених строків військової служби.

          Відповідно до ч. 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» контракт припиняється (розривається), а  військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби:

    а) у зв'язку із закінченням строку контракту;

    б) за станом здоров'я  -  на  підставі  висновку  (постанови) військово-лікарської   комісії  про  непридатність  або  обмежену придатність до військової служби;

    в) за віком - у разі досягнення граничного  віку  перебування на військовій службі;

    г) у   зв'язку   із   скороченням   штатів   або  проведенням організаційних заходів - у разі неможливості  їх  використання  на службі;

    д) через  сімейні  обставини  або  з  інших  поважних причин, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України;

    е) через службову невідповідність;

    є) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі,  позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

    ж) у    зв'язку   з   позбавленням   військового   звання   в дисциплінарному порядку;

    з) у зв'язку із  систематичним  невиконанням  умов  контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);
     и) у  зв'язку  із  систематичним  невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

            Згідно ч. 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

          Відповідно до статті 26 Положення про проходження військової служби громадянами України контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, звільняється з військової служби з підстав, передбачених частиною шостою статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

          Відповідно до статті 265 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

          1) у запас – якщо вони не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби;

          2) у відставку – якщо вони досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби із виключенням з військового обліку.

          Відповідно до статті 267 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»  Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби з підстав, визначених частиною шостою статті 26 цього Закону, з ініціативи:

          1) командування органу Держприкордонслужби – за наявності підстав, передбачених пунктами «а», «б», «в», «г», «е», «є», «ж» та «и» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;

          2) військовослужбовця – за наявності підстав, передбачених пунктами »а», «б», «в», «д» та «з» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

          Відповідно до статті 280 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби через службову невідповідність здійснюється у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення – звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю.

          Виконання накладеного на військовослужбовця дисциплінарного стягнення здійснюється негайно, але не пізніше 3 місяців після накладення такого стягнення;

          2) якщо за результатами планової атестації прийнято рішення про невідповідність займаній посаді та доцільність звільнення з військової служби через службову невідповідність.

          На підставі затвердженої атестації подаються документи для звільнення військовослужбовця з військової служби через службову невідповідність не пізніше 3 місяців після ознайомлення його з таким рішенням.

          Проаналізувавши зазначені порушення встановлені при службовому розслідуванні, зокрема, порушення положень розпорядження Голови Державної прикордонної служби України від 22 грудня 2007 року №Т/32-10795 “Про недопущення вживання спиртних напоїв” та вимог статті 74 «Тимчасової інструкції про організацію обліку, зберігання і видачу стрілецької та особистої зброї, боєприпасів і засобів активної оборони у відділах ДПС України», судом встановлено, що відповідачем правомірно згідно Наказу № 803 від 05.09.2011 накладено дисциплінарне стягнення оголошено звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю ОСОБА_1

          Згідно висновку Наказу Луганського прикордонного загону Східно регіонального управління Державної прикордонної служби України від 05.09.2011 № 803 про результати службового розслідування втрата пристрою «Форт – 12Р» та боєприпасів до нього дільничним інспектором ОСОБА_3 стали можливим внаслідок безвідповідального ставлення старшого сержанта ОСОБА_3 та старшого сержанта ОСОБА_1 до організації надійного збереження закріплених за ними спеціальних засобів та їх особистою безвідповідальності, недисциплінованості, невиконання ними положень статуту внутрішньої служби ЗСУ та виконання розпорядження АДПСУ від 22.12.07 № Т/231-10795 «Про недопущення вживання спиртних напоїв».

          Відповідно до статті 1 Дисциплінарного Статуту збройних сил України військова   дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

          Згідно статті 241 Статуту внутрішньої служби збройних сил України кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).

          Відповідно до п. 1.15 статті 1 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України під час поводження зі зброєю та   боєприпасами забороняється: користуватися несправною зброєю; зберігати поза розташуванням військової частини (удома, у гуртожитку) стрілецьку зброю та боєприпаси,  у  тому  числі  й спортивну; носити пістолет  без  кобури,  патрони  до  будь-якої   зброї розсипом; мати зброю  під  час   перебування в   санаторії,   будинку відпочинку,   у   відпустці,   на   лікуванні,  а  також  під  час відвідування театрів,  клубів та  інших  громадських  місць,  якщо перебування в них не пов`язане з несенням служби.

          В ІV розділі Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України закріплені вимоги до обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у навчальних центрах, вогневих містечках під час проведення навчань, практичних стрільб і бойових чергувань.

          В судовому засіданні сторонами були підтвердженні обставини, зазначені в Наказі Луганського прикордонного загону Східно регіонального управління Державної прикордонної служби України від 05.09.2011 № 803 про результати службового розслідування. Як зазначено в наказі № 803 від 05.09.2011 та встановлено в судовому засіданні, в порушення Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України вдома у ОСОБА_1 сержант ОСОБА_3 залишив спеціальні засоби (у тому числі 9 мм пристрій для відстрілу патронів з гумовою кулею «Форт-12Р» № НОМЕР_1, магазина та 12 патронів «Терен – 3Ф»), ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 не забезпечили зберігання пристрою «Форт – 12Р» № НОМЕР_1 та боєприпасів в сейфі, розпивали спиртні напої при наявності вільної до доступу зброї, та в їх присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 брали до рук спеціальні засоби, у тому числі «Форт – 12Р», також ОСОБА_3 та ОСОБА_1 залишили без нагляду спеціальні засоби, що призвело до їх втрати.

          У зв’язку з порушення вимог статей 11, 12, 13, 16, 241 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, наказом № 803 від 05.09.2011 оголошено звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю ОСОБА_1 та Наказом № 513-ос від 16.11.2011 звільнено з військової служби у запас за ст.. 26. ч. 6 п. «е» (через службову невідповідність).          

          Таким чином, оцінюючи у сукупності наявні в матеріалах справи докази, враховуючи пояснення сторін, суд знаходить встановленим, що до позивача обґрунтовано вжиті заходи дисциплінарного стягнення за наказом начальника Луганського прикордонного загону Луганського прикордонного загону – Військової частини № 9938 від 16 листопада 2011 року           № 513 - ос (дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з військової служби), а тому його позовні вимоги задоволенню не підлягають.

                  Згідно вимог ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

                 Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки рішення ухвалене не на користь позивача.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                              П О С Т А Н О В И В:

          У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону – Військової частини № 9938 про визнання протиправним та скасування наказу про дострокове розірвання контракту та звільнення зі служби, поновлення на роботі та зобов’язання нарахувати та виплатити матеріальне забезпечення за час вимушеного прогулу відмовити.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

                 Повний текст постанови  складено та підписано 17 січня 2012 року.

          < Текст > 

          < Текст > 

          < Резолютивна частина > 

          < Текст > 

          < Текст > 


Суддя       О.А. Горпенюк     


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація