Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 січня 2012 року Справа № 2а/1270/285/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Кравцової Н.В.,
при секретарі: Бражник В.І.,
за участю сторін:
представника позивача: не прибув,
представника відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Публічного акціонерного товариства “Механізатор” про стягнення заборгованості по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2, -
В С Т А Н О В И В:
04 січня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства “Механізатор” про стягнення заборгованості по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2, в якому зазначив, що згідно з п.п. «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 відповідач зобов’язаний був вносити до Управління Пенсійного фонду місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначений за віком на пільгових умовах.
У зв’язку з несвоєчасною сплатою суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2, Публічне акціонерне товариство “Механізатор” станом на 01.10.2011 за період з 01.09.2011 по 01.10.2011 має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 2324,60 грн.
Просить стягнути з Публічного акціонерного товариства “Механізатор” на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 у сумі 2324,60 грн.
Представник позивача у судове засідання не прибув, просив розглянути справу без його участі. На адресу суду представником позивача надано заяву про зменшення позовних вимог, в якій УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області просить стягнути з відповідача заборгованість по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 за період з 01.09.2011 по 01.10.2011 в сумі 2231,28 грн. у зв’язку з частковою сплатою суми боргу у розмірі 93,32 грн.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство “Механізатор” зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області як платник збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
За період з 01.09.2011 по 01.10.2011 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області направлено відповідачу розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам підприємства за списком № 2 в сумі 2324,60 грн.
Станом на час розгляду справи відповідач має заборгованість перед відповідачем з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 2324,60 грн., яка підтверджена розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених до пунктів “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Як зазначалось, відповідачем частково сплачено суму заборгованості по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 за період з 01.09.2011 по 01.10.2011 у розмірі 93,32 грн. Тому, сума боргу, що підлягає стягненню з відповідача, складає 2231,28 грн.
Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються Конституцією України, Законами України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Про пенсійне забезпечення”, Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Законів України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення”, “Про пенсійне забезпечення”.
Разом з цим положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення”, які врегульовують питання обов’язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” не змінено.
Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій передбачений ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а саме платники збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відшкодовують фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.
Встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначених відповідно з пунктом “б” - “з” статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Порядок відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій регулюється пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі – Інструкція).
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається на підставі відомостей відділів з призначення пенсій відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.
Підставою для нарахування пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо праці на даному підприємстві, а й довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 за № 536/6824. Відповідальність за представлення таких документів покладається на адміністрацію підприємств, установ, організацій, згідно ст. 101 Закону "Про пенсійне забезпечення" № 1788- ХІІ.
Тобто, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.
Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Із системного аналізу зазначених Закону України “Про пенсійне забезпечення”, суд приходить до висновку, що відповідач, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б - з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки у судовому порядку, фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.
Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Уточнені позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Публічного акціонерного товариства “Механізатор” про стягнення заборгованості по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Механізатор” на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області ( р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 04665, код 21792459) витрати на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 за період з 01.09.2011 по 01.10.2011 у розмірі 2231,28 грн. (дві тисячі двісті тридцять одна гривня 28 копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
СуддяН.В. Кравцова