Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 січня 2012 року Справа № 2а-12059/11/1270
< Текст >
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Цицюри О.О.,
при секретарі судового засідання - Бойко В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача – старший державний податковий інспектор юридичного відділу
ОСОБА_1, довіреність №842/10 від 12.01.2011,
від відповідача – не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Виробничо-промислового приватного підприємства «Спецбудмонтаж» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 30.06.2011 по 30.10.2011 в сумі 6890,88 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, -
В С Т А Н О В И В:
22 грудня 2011 року позивач - Алчевська об’єднана державна податкова інспекція в Луганській області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виробничо-промислового приватного підприємства «Спецбудмонтаж» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 30.06.2011 по 30.10.2011 в сумі 6890,88 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на наступне.
Виробничо-промислове приватне підприємство «Спецбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 31142409) 15.09.2004 зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Алчевської міської ради за реєстраційним номером №1 384 120 0000 000095, взято на податковий облік Алчевської ОДПІ в Луганській області з 19.10.2000 за №713/10-140 в якості платника податків і зборів. Так, 19.12.2005 між Алчевською міською радою Луганської області та Виробничо-промисловим приватним підприємством «Спецбудмонтаж» було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого відповідач є орендарем, який прийняв у платне користування земельну ділянку та зобов’язався вносити плату за оренду землі у грошовій формі у розмірі та в строки, що встановлені договором. Однак, за період з 30.06.2011 по 30.10.2011 в результаті господарської діяльності відповідача, виник податковий борг зі сплати земельного податку в сумі 6890,88 грн., який останнім визначений самостійно в податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період травень-жовтень 2011 року №1168 від 28.01.2011, зазначивши при цьому щомісячну суму платежу в розмірі 1010,16 грн., де за вказаною декларацією стягненню підлягають суми податкових зобов’язань в розмірі 6060,96 грн.; в уточнюючій податковій декларації з плати за землю за 2011 рік №38518 від 18.11.2011, вказавши при цьому збільшення податкових зобов’язань за жовтень 2011 року в сумі 791,20 грн. Через несвоєчасну сплату вказаного податку відповідачу нарахована пеня в сумі 38,72 грн. Таким чином, загальна сума боргу, що обліковується за відповідачем, становить 6890,88 грн.
На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з Виробничо-промислового приватного підприємства «Спецбудмонтаж» кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 30.06.2011 по 30.10.2011 в сумі 6890,88 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, дав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений (а.с.27,28). У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог. Так, 05.01.2012 на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулось поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі, направлене на адресу відповідача. Згідно довідки поштового відділення причиною повернення поштового відправлення зазначено «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1. ст.287 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI).
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3. ст.287 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI).
Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4. ст.287 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI).
Відповідно до ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач – Виробничо-промислове приватне підприємство «Спецбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 31142409) 15.09.2004 зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Алчевської міської ради за реєстраційним номером №1 384 120 0000 000095, взято на податковий облік Алчевської ОДПІ в Луганській області з 19.10.2000 за №713/10-140 в якості платника податків і зборів та є суб'єктом плати за землю (платником) (а.с.11-14,16).
Так, 19.12.2005 між Алчевською міською радою Луганської області та Виробничо-промисловим приватним підприємством «Спецбудмонтаж» на підставі рішення Алчевської міської ради Луганської області від 08.12.2005 №42/18 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого відповідач є орендарем земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Алчевськ, вул.Тельмана, буд.29, кадастровий номер 4411200000.17.001.0014, загальною площею 0,2573 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 134259,14 грн.,доковір укладено строком дії до 31.12.2024 року (а.с.20-22).
Відповідно до вказаного договору відповідач прийняв у платне користування земельну ділянку та зобов’язався вносити плату за оренду землю у грошовій формі у розмірі та в строки, що встановлені договором. Однак, своїх зобов’язань за договором оренди землі не виконав, у зв’язку з чим, за період з 30.06.2011 по 30.10.2011 в результаті господарської діяльності відповідача, виник податковий борг зі сплати земельного податку в сумі 6890,88 грн., який останнім визначений самостійно в податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період травень-жовтень 2011 року №1168 від 28.01.2011, зазначивши при цьому щомісячну суму платежу в розмірі 1010,16 грн., де за вказаною декларацією стягненню підлягають суми податкових зобов’язань в розмірі 6060,96 грн.; в уточнюючій податковій декларації з плати за землю за 2011 рік №38518 від 18.11.2011, вказавши при цьому збільшення податкових зобов’язань за жовтень 2011 року в сумі 791,20 грн. (а.с.17-18,19).
Наявність податкового боргу, що обліковується за відповідачем, підтверджується також висновком Алчевської ОДПІ в Луганській області від 31.10.2011 (а.с.6), довідкою про суми податкового боргу станом на 07.12.2011 (а.с.7), обліковою карткою платника орендної плати з юридичних осіб станом на 07.12.2011 (а.с.8-10).
Відповідно до пункту 129.1.1. статті 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
На суму грошових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, не сплачену у встановлені законодавством строки, відповідачу нарахована пеня, яка складає 38,72 грн., що підтверджується розрахунком пені (а.с.23).
Пунктом 59.1. ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Так, через несплату Виробничо-промисловим приватним підприємством «Спецбудмонтаж» суми узгоджених податкових зобов’язань з орендної плати за землю в установлені законодавством строки, Алчевською ОДПІ в Луганській області керівникові відповідача 05.04.2011 вручено податкову вимогу від 04.03.2011 №50 на суму 856,42 грн. (а.с.15).
Однак, ужиті заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем.
Даних про оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги судом не встановлено, а тому вона є узгодженою та чинною на час розгляду справи.
Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 30.06.2011 по 30.10.2011 в сумі 6890,88 грн., який до теперішнього часу останнім у добровільному порядку не сплачено, вимоги податкового органу про стягнення коштів на суму встановленого податкового боргу з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Суд вважає, що підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно із пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (який набув чинності з 01.11.2011) від сплати судового збору звільнений, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 10 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 16 січня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Виробничо-промислового приватного підприємства «Спецбудмонтаж» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 30.06.2011 по 30.10.2011 в сумі 6890,88 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Виробничо-промислового приватного підприємства "Спецбудмонтаж" (ідентифікаційний код 31142409, місцезнаходження: 94207, Луганська область, м.Алчевськ, вул.Запорізька, буд.152) кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 30.06.2011 по 30.10.2011 в сумі 6890 грн. 88 коп. (шість тисяч вісімсот дев'яносто гривень 88 копійок) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків - Виробничо-промислове приватне підприємство "Спецбудмонтаж", перерахувавши стягнуті кошти на р/р 33215812700027, код платежу 13050200, одержувач Відділення держказначейства у м.Алчевськ в установі банку ГУДКУ у Луганській області, код 24046768, МФО 804013.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова у повному обсязі складена та підписана 16 січня 2012 року.
< Текст >
СуддяО.О. Цицюра