Категорія №9
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 січня 2012 року Справа № 2а-10580/11/1270
< Текст >
< Текст >
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача – директор Бєляєв І.А. (виписка з Єдиного державного
реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
від 08.10.2010 серія ААБ № НОМЕР_1)
від відповідача – головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу
ОСОБА_3 (довіреність від 20.12.2011 № 15-21/75)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі»
до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області
про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-10580/11/1270 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» до управління Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії посадових осіб управління Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державного казначейства України у Луганській області по поверненню без виконання виконавчого листа від 21 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а-8113/10/1270, виданого Луганським окружним адміністративним судом;
- зобов’язати управління Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державного казначейства України у Луганській області прийняти до виконання виконавчий лист від 21 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а-8113/10/1270, виданий Луганським окружним адміністративним судом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі № 2а-8113/10/1270, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2011 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 01 червня 2010 року № 0000642301/0 та присуджено стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» судові витрати у розмірі 4654,60 грн.
На виконання вимог статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист про стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» судових витрат у розмірі 4654,60 грн. двічі було пред’явлено позивачем до управління Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, яке листами від 25 жовтня 2011 року № 02-04/1882 та від 28 жовтня 2011 року № 02-04/1901 повернуло виконавчий лист без виконання з посиланням в перший раз на недотримання вимог пункту 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», підпункту 1 пункту 9 та пункту 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, а в другий раз на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» бюджетні призначення на відшкодування судових витрат не передбачені.
Позивач вважає дії посадових осіб відповідача щодо повернення без виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а-8113/10/1270 протиправними з таких підстав.
Позивач вважає, що посилання відповідача на пункт 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», підпункт 1 пункту 9 та пункту 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, є недоречним, оскільки відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягуються з Державного бюджету України. Державний бюджет України є єдиним на території держави, не має реквізитів, передбачених пунктом 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (місцезнаходження, ідентифікаційного коду, рахунків тощо), розпорядником коштів на всій території України є органи Державного казначейства. Таким чином, зазначені у виконавчому листі дані про боржника є достатніми для виконання судового рішення і виконавчий лист оформлено у відповідності до діючого законодавства.
Також в адміністративному позові, з посиланням на статтю 22 Цивільного кодексу України, позивач зазначив, що стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» судових витрат є відшкодуванням шкоди, заподіяної юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень, що відповідно до пункту 41 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, здійснюється органами Державного казначейства. З посиланням на положення пункту 42 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, позивач вважає, що заява про виконання та виконавчий лист були надіслані належному органу Державного казначейства – органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади (державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області), який прийняв незаконне рішення.
Також позивач у позовній заяві вказав, що пункт 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, не містить такої підстави, як відсутність бюджетних призначень на будь-які цілі. Крім того, в пункті 45 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, зазначені дії органу Казначейства у випадку, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень. Відповідно до додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» передбачені кошти на відшкодування шкоди, заподіяної фізичним чи юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень в обсязі 30000 тис. грн. (код програмної класифікації видатків державного бюджету 3504030).
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року замінено первинного відповідача - управління Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, належним відповідачем - Головним управлінням Державного казначейства України у Луганській області, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду (арк. справи 31-32).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05 січня 2012 року здійснено процесуальне правонаступництво відповідача, змінено Головне управління Державного казначейства України у Луганській області на Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (арк. справи 42-43).
Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області адміністративний позов не визнало, про що подало заперечення від 05 грудня 2011 року № 15-08/8543 та доповнення до заперечень від 04 січня 2012 року № 15-08/67, в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. справи 27, 44).
Заперечуючи проти позову, відповідач у запереченнях від 05 грудня 2011 року № 15-08/8543 зазначив, що при виконанні судових рішень про стягнення коштів з рахунків бюджетних установ органи Казначейства керуються Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845. Відповідно до пункту 17 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають відповідні документи до органу Казначейства, на рахунки, в якому зараховані надходження бюджету. Враховуючи те, що до судових витрат належать платежі, які сплачуються до державного (місцевого) бюджету, повернення таких платежів можливо шляхом звернення платника з виконавчим листом та наданням підтвердних документів про сплату коштів на рахунки, на яких обліковуються надходження бюджету, до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету. Враховуючи те, що до судових витрат належать платежі, які сплачуються до державного (місцевого) бюджету, повернення таких платежів можливе шляхом звернення платника з виконавчим листом та наданням підтвердних документів про сплату коштів на рахунки, на яких обліковуються надходження бюджету, до відповідного органу Казначейства, на рахунки якого були перераховані зазначені кошти, про що неодноразово повідомлялось позивачеві. За платіжними дорученнями від 07 лютого 2011 року № 261 та від 27 вересня 2010 року № 2448 зарахування сплачених позивачем коштів відбулось на рахунки, відкриті відповідно в управлінні Державного казначейства у м. Донецьку Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області та управлінні Державного казначейства у м. Луганську Головного управління Державного казначейства України у Луганській області. Таким чином, звернення позивача за їх стягненням, на думку відповідача, повинно бути надано до управління Державного казначейства у м. Донецьку Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області та управління Державного казначейства у м. Луганську Головного управління Державного казначейства України у Луганській області.
У доповненнях до заперечень від 04 січня 2012 року № 15-08/67 відповідач вказав, що позивач в даному випадку плутає порядок безспірного списання коштів бюджету з рахунків бюджетних установ та стягнення з Державного бюджету України судових витрат. Відповідно до платіжного доручення від 07 лютого 2011 року № 261 позивач сплатив Донецькому НДІСЕ 4651,20 грн. в якості плати за проведення експертизи. Кошти було зараховано на рахунок 31254272210005, який згідно балансового розподілу рахунків є рахунком Державного бюджету України.
У судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на адміністративний позов від 05 грудня 2011 року № 15-08/8543 та доповненнях до заперечень від 04 січня 2012 року № 15-08/67.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, товариству з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» Луганським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист від 21 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а-8113/10/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» до державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 червня 2010 року № 0000642301/0, згідно якого з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» стягнуто судові витрати у розмірі 4654,60 грн. (арк. справи 6).
Заявою від 24 жовтня 2011 року за № 348 товариство з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» направило управлінню Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державного казначейства України у Луганській області для виконання виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а-8113/10/1270 про стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» судових витрат у розмірі 4654,60 грн. (арк. справи 7).
Листом від 25 жовтня 2011 року за № 02-04/1882 управління Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державного казначейства України у Луганській області повернуло товариству з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» без виконання виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а-8113/10/1270 у зв’язку з недотриманням вимог підпункту 1 пункту 9 та пункту 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, зазначивши також, що відповідно до пункту 17 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають документи до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету (арк. справи 8).
Заявою від 26 жовтня 2011 року за № 351 товариство з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» вдруге направило управлінню Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державного казначейства України у Луганській області для виконання виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а-8113/10/1270 про стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» судових витрат у розмірі 4654,60 грн. (арк. справи 9).
Листом від 28 жовтня 2011 року за № 02-04/1901 управління Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державного казначейства України у Луганській області знов повернуло товариству з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» без виконання виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а-8113/10/1270 у зв’язку з тим, що відповідно до пункту 17 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають документи до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, а також у зв’язку з тим, що Законом України «Про Державний бюджету України на 2011 рік» бюджетні призначення на відшкодування судових витрат не передбачені (стягнуті за судовим рішенням судові витрати не є відшкодуванням шкоди, заподіяної юридичній особі) (арк. справи 10).
При вирішенні зазначеної адміністративної справи суд виходить з такого.
Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а-8113/10/1270 виданий товариству з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» на стягнення з Державного бюджету України понесених ним судових витрат в сумі 4654,60 грн., які складаються з витрат на сплату судового збору в сумі 3,40 грн. та витрат на проведення судової експертизи в сумі 4651,20 грн.
Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України надходження бюджету - доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих) запозичень, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу пред'явлення цінних паперів.
Згідно із пунктом 2.1 глави 2 Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державного казначейства, затвердженої наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року № 119, рахунки з обліку надходжень до загального фонду державного бюджету відкриваються за балансовим рахунком 3111. Рахунки з обліку надходжень коштів спеціального фонду державного бюджету, які направляються на спеціальні видатки, відкриваються за балансовим рахунком 3121. Рахунки для зарахування коштів, що розподіляються між загальним та спеціальним фондами державного бюджету, відкриваються за балансовим рахунком 3131. Рахунки для зарахування коштів, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами, відкриваються за балансовим рахунком 3311. Рахунки для зарахування коштів, тимчасово віднесених на доходи державного бюджету, що підлягають розподілу, відкриваються за балансовим рахунком 3411. Рахунки для зарахування інших коштів, тимчасово віднесених на доходи державного бюджету, відкриваються за балансовим рахунком 3412. Рахунки для зарахування до спеціального фонду державного бюджету власних надходжень бюджетних установ та коштів субвенції, отриманих розпорядниками бюджетних коштів на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів, відкриваються за балансовим рахунком 3125.
Наказом Державного казначейства України від 15 січня 2007 року № 5 затверджено Довідник відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету. Згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету державному миту, не віднесеному до інших категорій, визначено балансовий рахунок 3111, код класифікації доходів бюджету 22090200, символ 095; а платі за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, визначено балансовий рахунок - 3125, код класифікації доходів бюджету - 25010100, символ - 272.
З платіжного доручення від 27 вересня 2010 року № 2447 на сплату товариством з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» судового збору вбачається, що 3,40 грн. сплачено на балансовий рахунок 3111, код класифікації доходів бюджету 22090200, символ 095 (арк. справи 45).
З платіжного доручення від 07 лютого 2011 року № 261 на сплату товариством з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» витрат на проведення судової експертизи вбачається, що 4651,20 грн. сплачено на балансовий рахунок 3125, символ – 272 (арк. справи 46).
Таким чином, сплачені по адміністративній справі № 2а-8113/10/1270 товариством з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» за платіжними дорученнями від 27 вересня 2010 року № 2447 та від 07 лютого 2011 року № 261 судові витрати є надходженнями бюджету, а судове рішення про їх відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» є судовим рішенням про стягнення надходжень бюджету.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи), визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.
Пунктом 17 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, регламентовано, що стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.
З платіжного доручення від 27 вересня 2010 року № 2447 вбачається, що надходження бюджету в сумі 3,40 грн. зараховані на рахунок, відкритий в управлінні Державного казначейства у м. Луганську Головного управління Державного казначейства України у Луганській області (арк. справи 45).
З платіжного доручення від 07 лютого 2011 року № 261 вбачається, що надходження бюджету в сумі 4651,20 грн. зараховані на рахунок, відкритий в управлінні Державного казначейства у м. Донецьку Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області (арк. справи 46).
З огляду на приписи пункту 17 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, позивач повинен був звернутися з документами, зазначені у пункті 7 цього Порядку, відповідно до управління Державного казначейства у м. Луганську Головного управління Державного казначейства України у Луганській області та управління Державного казначейства у м. Донецьку Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, а не до управління Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, як це було зроблено позивачем.
З огляду на те, що звернення позивача відбулось не до органу казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, суд прийшов до висновку про правомірність повернення управлінням Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державного казначейства України у Луганській області товариству з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» без виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а-8113/10/1270.
При вирішенні питання щодо правомірності повернення управлінням Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державного казначейства України у Луганській області товариству з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» без виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а-8113/10/1270, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач безпідставно вважає суми, сплачені ним на судовий збір та на проведення експертизи у межах розгляду адміністративної справи № 2а-8113/10/1270, шкодою (збитками) у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до вимог статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України ці витрати належать до судових витрат, рішення про розподіл яких вирішується судом згідно статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України під час прийняття постанови, а тому до спірних правовідносин положення пунктів 41, 42 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, не застосовуються.
Відповідач як суб’єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх дій, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Судові витрати по справі покладаються на позивача.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 05 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 10 січня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 10 січня 2012 року.
< Текст >
Суддя Т.І. Чернявська