Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2012 року Справа № 1170/2а-5344/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді –Нагібіної Г.П.
при секретарі –Дигас В.М.
за участю:
представника позивача –Терлецької О.Д.
представника відповідача –Максимчука О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення, -
ВИКЛАД ОБСТАВИН:
ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0002012330 від 16.12.2011 р., яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку додану вартість в розмірі 74373 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Кіровоградська ОДПІ неправомірно дійшла висновку про нікчемність правочину між ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" та ПП «Белвас», оскільки придбання ТМЦ підтверджується первинними документам, а тому підприємство правомірно сформовано податковий кредит за правочинами з ПП «Белвас»за березень 2011 р.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, просив суд задовольнити їх повністю з підстав зазначених в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, надавши заперечення на позов, які обґрунтовані тим, що господарські операції ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" щодо придбання у ПП «Белвас»ТМЦ здійснені без мети настання реальних наслідків, оскільки зі змісту акту перевірки ПП «Белвас»вбачається, що останнє має ознаки фіктивного підприємства. А тому правочини, укладені ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" с ПП «Белвас»є нікчемними.
Свідок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює начальником відділу матеріально-технічного постачання ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" повідомив суду, що він в Інтернеті знайшов комерційну пропозицію ПП «Белвас»щодо поставки будівельних ТМЦ. Свідком була здійснене замовлення ТМЦ на адресу ПП «Белвас»(копія замовлення додана до матеріалів справи а.с.157-161). Товар був доставлений на адресу ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" автомобілем газель за рахунок ПП «Белвас». Автомобілем газель протягом двох днів доставлено всі ТМЦ, які були придбані.
Свідок зазначив, що неодноразово звертався до ПП «Белвас»з проханням надати товарно-транспортні накладні, однак керівник ПП «Белвас»неодноразово обіцяв їх надати, але потів повідомив, що ним втрачені всі первинні документи, тому у нього немає можливості надати ТТН.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 13.01.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 18.01.2012 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, свідка, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ВСТАНОВИВ:
ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (далі позивач) є юридичною особою відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію серії АОО № 076116 та діє на підставі Статуту з 10 вересня 2004р.
Позивач перебуває на обліку в органах державної податкової служби як платник податків з 07 жовтня 2004р., що підтверджується Довідкою ДПІ у м. Кіровограді від 01.08.2011р. за № 3007/29-0.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно статті 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.
Кіровоградська ОДПІ (далі відповідач) в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України, є суб’єктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.
Посадовими особами податкового органу 22.11.2011 р. на підставі наказу Кіровоградської ОДПІ від 29.11.2011 р. № 3829 проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" код за ЄДРПОУ 33142568 з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Белвас» за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р., за результатами якої складено акт № 160/23-30/33142568 від 02.12.2011 (а.с.10-17), висновком якого є порушення, на думку відповідача, у взаємовідносинах між ДП «Кіровоградтепло»ТОВ «ЦНТІ УНГА»та ПП «Белвас», які відповідно до ч.1,2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з їх недійсністю та порушення п.198.2 ст.198, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму –74372 грн., в тому числі за березень 2011 року на 74372 грн.
На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16 грудня 2011 р., яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку додану вартість в розмірі 74372 грн. - за основаним платежом та 1 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями (далі оскаржуване рішення, а.с.24).
Стосовно оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.
З акту перевірки № 160/23-30/33142568 від 02.12.2011р. суд вбачає, що посадові особи податкового органу дійшли висновку про те, що господарські операції щодо придбання позивачем у ПП «Белвас»ТМЦ на загальну суму 520604,20 грн. в т.ч. ПДВ 74372,03 грн. не спрямовані на настання правових наслідків, оскільки правочини укладені позивачем з ПП «Белвас»є нікчемними.
Такі висновки посадовими особами податкового органу зроблені з огляду на те, що в ході відпрацювання підприємств групи ризику, а саме: ПП «Белвас»співробітниками ГВПМ Кіровоградської ОДПІ встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться і податковий кредит протягом 2011 р. сформовано від ймовірної «податкової ями»ТОВ «Євросвіт», фактично підприємство декларує значний товарообіг при цьому воно виступає як транзит, та транспортує податкову вигоду від ймовірної податкової ями до підприємств реального сектору економіки. Господарські операції між ПП «Белвас»та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності. Враховуючи зазначене, посадові особи податкового органу дійшли висновку, що правочини між позивачем та ПП «Белвас»здійснені без мети настання реальних наслідків, то позивач неправомірно сформував податковий кредит в сумі 74372,03 грн.
Висновки посадових осіб, які викладені в акті перевірки №306/2300/36983753 від 22.11.2011 р. суд оцінює критично, так як вони мають ознаки вільного трактування обставин господарських операцій суб’єктів господарської діяльності і є такими, що йдуть врозріз нормам ПК України. Акт перевірки не містить жодних посилань на докази щодо нікчемності правочинів укладених позивачем з ПП «Белвас». Більш того, суд звертає увагу, що в акті перевірки посадові особи податкового органу вживають термі «ймовірної податкової ями», тобто роблять лише припущення, які є необгрунтованими.
Відповідач в акті перевірки зазначив, що позивач подано по податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 р., де в рядку17 «податковий кредит»зазначена сума 1983392 грн., до складу даної суми позивачем віднесена сума 74372 грн. по операціях з придбання товарів у ПП «Белвас».
Згідно Договору поставки № 10/03 від 01.03.2011 р. постачальник (ПП «Белвас») зобов’язується поставити (передати у власність) Покупцеві (ДП «КТ»ТОВ «ЦНТІ УНГА»), а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар, кількість та асортимент якого зазначені у заявці Покупця. Постачальник, тобто ПП «Белвас», зобов’язується поставити Покупцеві товар за цим Договором у строки та місце поставки, зазначені у Заявці Покупця. Постачальник повідомляє Покупця про відвантаження товару телефоном або телефаксом у 3-х денний строк до моменту відвантаження. Датою постачання є дата отримання Покупцем товару за адресою Постачальника, що підтверджується видатковими накладними. Ціну на товар, що поставляється за цим Договором, зазначена у рахунках, виставлених Продавцем (а.с.25-26).
Позивачем здійснене письмове замовлення ПП «Белвас»на постаку товарів від 18.03.2011 р. №16-1085/13 зі змісту якої вбачається, що позивач просить поставити за адресою вул.Кутузова,23/16 протягом десяти днів товари за переліком (а.с.157-161).
На підставі договору поставки позивач отримав товари від ПП «Белвас». Факт отримання товарів в податковому обліку підтверджений видатковими накладними №РН-0000124 від 30.03.2011 р., №РН-0000128 від 30.03.2011 р., №РОН-0000125 від 30.03.2011 р.№ РН-0000123 від 30.03.2011 р., № РН-0000122 від 30.03.2011 р., № РН-0000121 від 30.03.2011 р.; прибутковими накладними № КТ-0000206 від 30.03.2011 р., № КТ-0000208 від 30.03.2011 р., № КТ-0000207 від 30.03.2011 р., № КТ-0000204 від 30.03.2011 р., № КТ-0000205, КТ-0000203 від 30.03.2011 р. та податковими накладними №183 від 29.03.2011 р., № 184 від 29.03.2011 р., №185 від 29.03.2011 р., №186 від 29.03.2011 р., №187 від 29.03.2011 р., №189 від 30.03.2011 р. (а.с.27-44).
Згідно видаткових накладних товар був отриманий на підставі довіреностей, які були зареєстровані в журналі реєстрації довіреностей ОСОБА_5 (а.с.109-113). Факт отримання ТМЦ підтверджено також і показами свідка ОСОБА_5
Розрахунок за поставлений товар відбувся по факту отримання товару безготівково в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 29.03.2011 р. №1937, від 29.03.2011 р. №1938, від 29.03.2011 р. №1939, від 29.03.2011 р. №1940, від 29.03.2011 р. №1948, від 29.03.2011 р. №1949, від 30.03.2011 р. №134 (а.с.47-51).
Після отримання позивачем товарів останні оприбутковані на баланс товариства, що підтверджується карткою рахунком: 201 за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р. (а.с.56-70) та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6442 за березень 2011 р. (а.с.52), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 631 за березень 2011 р. (а.с.53-55). В подальшому частина придбаного товару позивачем була використана в господарській діяльності, а частина придбаного товару і досі зберігається на складі позивача, що підтверджується актами на приймання робіт по технічному обслуговуванню та карткою рахунком:205 (а.с.71-109).
Відповідно пункту 14.1.36 статті 14 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 р. N 2755-VI (далі ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з довідки АБ №0252632 з ЄДРПОУ позивач займається такими видами діяльності за КВЕД 40.30.0 –постачання пари та гарячої води, 45.21.1 –будівництво будівель; та ін. (а.с114). Перед укладанням договору з ПП «Белвас»позивачем отримані від останнього наступні документи копія свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, Ліцензія на будівельну діяльність, довідка про взяття на облік платника податків, довідка з ЄДР та свідоцтво про державну реєстрацію (а.с.174-178), крім того позивачем перевірено реєстрацію ПП «Белвас»як платника ПДВ на веб-сайті Державної податкової служби України. Тобто, позивачем здійснені всі дії щодо обачності під час укладання правочину.
Придбаний товари позивач використав в своїй господарській діяльності, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, а відтак суд дійшов висновку про правомірність віднесено до складу податкового кредиту суми 74372 грн. за наслідками правочину щодо придбання товарів по правочинам з ПП «Белвас».
Зміст вище перелічених правочинів мав як реальний так і економічний зміст. А тому, суд дійшов висновку, що позивачем були придбані у ПП «Белвас»товари, частина яких використана в його господарській діяльності, а відтак, позивач правомірно сформував податковий кредит за березень 2011 р. в сумі 74372 грн. по операціях з ПП «Белвас».
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно частини 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частиною 1 статті 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Судом встановлено, що у відповідності до п.201.1 ст.201 ПК України ПП «Белвас»були надані позивачеві податкові накладні №183 від 29.03.2011 р., № 184 від 29.03.2011 р., №185 від 29.03.2011 р., №186 від 29.03.2011 р., №187 від 29.03.2011 р., №189 від 30.03.2011 р., суми по яких були включені позивачем до податкової декларації за березень 2011 р. відповідно. Таким чином, фактичне виконання умов договору поставки № 10/03 від 01.03.2011 р., сторонами оформлено первинними документами належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд вважає за необхідне зазначити, що надані до суду первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.
Враховуючи доведеність факту реальності господарської операції позивача з ПП «Белвас»висновок відповідача про завищення суми податкового кредиту за березень 2011 р. суд вважає помилковим.
Стосовно посилання відповідача щодо порушення позивачем під час укладення правочину норм цивільного законодавства, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
У статті 67 Господарського кодексу України відображено, що відносини між підприємствами здійснюються на підставі договорів.
Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину (договору) має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного Кодексу України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об’єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. Дана позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про нікчемність правочину між позивачем ПП «Белвас». Таким чином, суд вважає помилковими та необґрунтованими висновки податкового органу про нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом –ПП «Белвас».
Відповідач не позбавлений права на звернення до суду про визнання правочинів такими, що вчинені всупереч інтересам держави.
Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).
З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).
Встановлення невідповідності діяльності суб’єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що Кіровоградською ОДПІ безпідставно збільшено позивачу грошове зобов’язання з податку на додану вартість, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач при звернення до суду сплатив державне мито в сумі 28,23 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1270 від 21.12.2011 р. (а.с.2), яка підлягає поверненню з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 158, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення –рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції від 16 грудня 2011 р. №0002012330, яким збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 74372 грн. –за основним платежом та 1 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.
Присудити дочірньому підприємству "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" судовий збір в розмірі 28,23 грн., зобов’язавши Державне казначейство України в Кіровоградській області стягнути 28,23 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови суду виготовлений 16.01.2012 р.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.П. Нагібіна