ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 грудня 2011 року № 2а-15295/11/2670
В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого Бояринцевої М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва
до Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення податкової заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва звернулася до суду з позовом про стягнення з суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 податкової заборгованості в розмірі 2 591,41 грн.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі та надано відповідачу строк для подання заперечень або заяви про визнання позову до 25 листопада 2011 року.
Ухвалою суду від 28 листопада 2011 року справу призначено до судового розгляду, оскільки суд прийшов до висновку про неможливість ухвалення законного та обґрунтованого рішення без проведення судового засідання та виклику осіб.
В судовому засіданні 21 грудня 2011 року представник позивача надав додаткові пояснення по справі та зазначив, що в прохальній частині адміністративного позову була допущена помилка в написанні по-батькові відповідача та суми боргу, яка підлягає стягненню та просив суд стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в розмірі 3 392,76 грн.
Відповідач в судове засідання 21 грудня 2011 року не з’явився, заперечення чи пояснення по суті заявлених позовних вимог суду не надав. Відповідач ухвалу суду про відкриття скороченого провадження у справі, ухвалу про призначення справи до судового розгляду та повістку про виклик отримав відповідно 14 листопада 2011 року та 6 грудня 2011 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Пункт 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання 21 грудня 2011 року, суд приходить до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та зазначає, що суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 має податковий борг по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб за період з квітня 2010 року по листопад 2010 року у розмірі 3 392,76 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 13 серпня 2009 року та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Деснянському районі м. Києва. Місце проживання ОСОБА_1 –АДРЕСА_1.
12 березня 2010 року відповідач звернувся до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва, на підставі зазначеної заяви відповідача та квитанції про сплату єдиного податку, 1 квітня 2010 року видала суб’єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1 свідоцтво про сплату єдиного податку № 596928 та довідки № 346126 та № 346127 про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають у трудових відносинах із суб’єктом підприємницької діяльності.
Згідно статті 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі –Указ № 727) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва, зокрема для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Статтею 2 Указу № 727 передбачено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відповідно до статті 4 Указу № 727 для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.
Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.
Відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив в повному обсязі єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб за період з квітня 2010 року по листопад 2010 року.
Крім того, Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва 29 березня 2010 року винесла податкові повідомлення рішення № 8131701/0, яким накладено штраф на суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в розмірі 20 грн. за платежем збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, код платежу: НОМЕР_1 та № 8141701/0, яким накладено штраф на суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в розмірі 40 грн. за платежем збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, код платежу: НОМЕР_1.
Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі –Закон № 2181-ІІІ) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, загальний борг
Таким чином, суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 має податковий борг по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб за період з квітня 2010 року по листопад 2010 року у розмірі 3 392,76 грн.
Позивачем, з метою стягнення податкового боргу, направлено відповідачу першу податкову вимогу від 7 квітня 2010 року № 1/1966 та другу податкову вимогу від 7 липня 2010 року № 2/5161.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (підпункт 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-ІІІ).
Згідно актів № 23 від 7 червня 2010 року та № 39 від 18 серпня 2010 року про незнаходження фактичного місця розташування платника податків, податкові вимоги направлялися на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте повернулися до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва з відміткою працівника пошти «за закінченням терміну зберігання», в зв’язку з чим податкові вимоги розміщено на дошці податкових оголошень.
Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України (стаття 5 Указу № 727).
Станом на день розгляду спору заборгованість, визначена вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вимогами відповідачем не сплачена, доказів протилежного суду не надано.
Відповідно до підпункту 20.1.18. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Беручи до уваги те, що суму боргу у розмірі 3 392,76 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, податковий борг є узгодженим, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва задовольнити повністю.
2. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (місце проживання: 02097, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму податкового боргу з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у розмірі 3 392 (три тисячі триста дев’яносто дві) грн. 76 коп. на р/р 34215379700004 в УДК у Деснянському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077891.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А.Бояринцева