КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 серпня 2011 року № 2а-5515/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого –судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області < Список > Товариства з обмеженою відповідальністю «Київфарм» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17882 (сімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві) гривні 25 копійок,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Броварська об’єднана державна податкова інспекція Київської області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київфарм» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17882 (сімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві) гривні 25 копійок.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявна заборгованість за порушенням відповідачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тому з відповідача підлягає стягненню сума податкової заборгованості в розмірі 17 882, 25 гривень.
Ухвалою від 27 травня 2010 року Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 06 липня 2010 року на 16 годину 00 хвилин.
06 липня 2010 року сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Від представника позивача до суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи без його участі.
06 липня 2010 року від представник відповідача до суду надійшло письмове клопотання про зупинення провадження у справі, мотивуючи клопотання тим, що Київським окружним адміністративним судом (суддя Панова Г.В.) відкрито провадження у справі № 2а-4949/10/1070 від 29 квітня 2010 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київфарм» до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 липня 2010 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 2а-4949/10/1070.
Слід звернути увагу на те, що суд неодноразово звертався із відповідними запитами (вихідний № 360 від 07.02.2011 року та вихідний № 1876, 1877 від 07.06.2011 року) до сторін щодо надання інформації про результати розгляду адміністративної справи № 2а-4949/10/1070.
18 лютого 2011 року від відповідача до суду надійшов лист № 29 (вхідний № 2994) у відповідь на запит (вихідний № 360) від 07.02.2011 року, з якого стало відомо, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року задоволено позовні вимоги в адміністративній справі № 2а-4949/10/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київфарм» до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування рішення.
З отриманої інформації канцелярії Київського окружного адміністративного суду стало відомо, що Київським апеляційним адміністративним судом 12 травня 2011 року винесено ухвалу в адміністративній справі № 2а-4949/10/1070, якою апеляційну скаргу Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року – залишено без задоволення. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року – залишено без змін.
Таким чином, обставини, які зумовили зупинення провадження у справі відпали, отже, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року провадження у справі поновлено та призначено до судового розгляду на 20 липня 2011 року..
20 липня 2011 року в судовому засіданні оголошено перерву до 26 липня 2011 року.
26 липня 2011 року в судовому засіданні оголошено перерву до 16 серпня 2011 року.
15 серпня 2011 року від представника позивача до суду надійшло письмове клопотання (вхідний № 13715) про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.
16 серпня 2011 року від представника відповідача до суду надійшло письмове клопотання (вхідний № 13866) про часткове визнання позову на суму 28, 90 гривень, в решті позовних вимог представник відповідача просив суд відмовити, також розгляд справи просив проводити без його участі.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, клопотання представників сторін вважаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на це, суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Представник позивача в наданому суду клопотанні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача позов в частині стягнення фінансових санкцій на суму 28, 90 гривень визнав, в решті позовних вимог просив відмовити.
Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 113 Кодексу адміністративного судочинства, а саме у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Київфарм» є юридичною особою, зареєстрована Броварською районною державною адміністрацією Київської області 16 червня 1999 року відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 080038, ідентифікаційний код: 30270526.
3 листопада 2009 року Броварською ОДПІ Київської області було проведено перевірку відповідача на підставі направлення № 1352 від 3 листопада 2009 року. За результатами перевірки, працівниками податкового органу складено Акт № 547/1006/23/30270526 від 3 листопада 2009 року за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
В ході перевірки були виявлені наступні порушення:
- пунктів 9, 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.
На підставі Акту перевірки № 547/1006/23/30270526 від 3 листопада 2009 року працівниками податкового органу було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 14890/23-4/0 від 10.11.2009 року на суму 28, 90 гривень.
Також, підставі Акту перевірки № 547/1006/23/30270526 від 3 листопада 2009 року працівниками податкового органу було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 14889/23-4/0 від 10.11.2009 року на суму 17 853, 35 гривень
Суд звертає увагу на те, що застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253, податковий орган направляє рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у формі «С».
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем під час вчинення правовідносин, суд виходить з наступних положень законодавчих актів.
Згідно з пунктами 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95–ВР передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (пункт 1 статті 17).
Пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, а саме: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року задоволено адміністративний позов ТОВ «Київфарм» до Броварської ОДПІ Київської області про скасування рішення від 10.11.2009 року № 14889/23-4/0, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17 853, 35 гривень.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2011 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року в адміністративній справі № 2а-4949/10/1070 залишено без змін.
Вищевказані рішення мотивовані обставинами, які були встановлені під час розгляду справи, а саме наступним.
Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
До того ж , відповідно до пункту 1.2 Положення, під терміном оприбуткування готівки розуміється - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
У відповідності до положення пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за № 106/5297, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, використання книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, зокрема, передбачає наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Згідно абзацу 3 пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, зокрема, за неоприбуткування (не повне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, - у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Матеріалами справи підтверджено, що під час проведення перевірки виявлено відсутність у розділі 2 КОРО запису про рух готівки від 10 червня 2009 року. при цьому, фіскальний звітний чек (Z-звіт) від 10 червня 2009 року № 0283 на суму 3570, 67 гривень роздруковано та підклеєно у КОРО.
Невиконання запису про рух коштів до розділу 2 КОРО не може свідчити на користь неоприбуткування виручки відповідачем та бути підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки щоденне виконання записів до книги ОРО про рух готівки встановлено Порядком, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України, а фінансові санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми застосовуються за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, які, у свою чергу, були дотримані відповідачем.
Враховуючи викладене, оскільки було встановлено безпідставне застосування фінансової санкції за порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні з огляду на те, що відповідачем допущено порушення порядку ведення книги ОРО, відповідальність за яке встановлена положеннями статті 17 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а не норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, встановлених Національним банком України, рішення про від 10.11.2009 року № 14889/23-4/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17 853, 35 гривень скасоване, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Враховуючи те, що відповідач визнав позов в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій, застосованих на підставі рішення № 14890/23-4/0 від 10.11.2009 року в сумі 28, 90 гривень, позов в цій частині підлягає задоволенню.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.
Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 136, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київфарм» (місцезнаходження: Київська область, Броварський район, селище міського типу Калита, вулиця Леніна, будинок 53, ідентифікаційний код 30270526) штрафні (фінансові) санкції до Державного бюджету України в сумі 28 (двадцять вісім) гривень 90 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно ч частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.