КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 серпня 2011 року місто Київ № 2а-2982/11/1070
10.28
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого –судді Шевченко А.В. при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників
позивача: Кобилінського Б.О., Семенкова М.В.,
відповідача: не з’явився
третьої особи: Дутчина І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області до Головного управління Держкомзему у Київській області, третя особа на стороні відповідача: прокуратура Київської області, про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
29 червня 2011 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області, з адміністративним позовом до Головного управління Держкомзему у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 8 липня 2011 року було поновлено строк звернення до адміністративного суду, відкрито провадження у справі та призначено справу до попереднього судового засідання на 21 липня 2011 року о 15 годині 00 хвилин.
11 липня 2011 року від представника позивача надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду розгляд клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову призначено у попередньому судовому засіданні 21 липня 2011 року о 15 годині 00 хвилин.
У попереднє судове засідання з’явилися представники позивача, представник відповідача у засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що представник відповідача не прибув до суду без поважних причин, тому попереднє судове засідання суд вважає за можливе проводити без участі представника відповідача.
У попередньому судовому засіданні представники позивача підтримали клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Головному управлінню Держкомзему у Київській області та будь-яким іншим державним та недержавним органам, установам, організаціям і будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо земельної ділянки загальною площею 387, 19 га, що знаходиться в межах селища міського типу Глехава, Васильківського району Київської області.
Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи у межах заявленого клопотання, суд дійшов висновку, що дане клопотання задоволенню не підлягає, отже ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року в задоволенні клопотання представника Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову – відмовлено.
На обговорення ставилось питання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – прокуратуру Київської області.
Представники позивача заперечували щодо залучення прокуратури Київської області, зазначили, що оскільки протести були внесені не до уповноваженого на їх задоволення органу, а тому рішення по справі інтересів прокуратури Київської області не зачіпає.
Однак, суд визнав за можливе залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – прокуратуру Київської області та зобов’язав надати суду пояснення щодо причин внесення протестів на складені Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві та Київській області приписи № П 2247/95 від 05.06.2008 року, № П 2931/95 від 29.07.2008 року, № П 2145/44 від 17.09.2007 року, № П 1988/95 від 23.05.2008 року та № П 2145/95 від 29.05.2008 року, видані ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» саме до Головного управління Держкомзему у Київській області та закінчити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду на 3 серпня 2011 року.
2 серпня 2011 року від відповідача до суду надійшла заява про визнання адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
В судове засідання 3 серпня 2011 року зявилися представники позивача та третьої особи. Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про визнання позову.
Представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі просили суд позов задовольнити.
Представник третьої особи - прокуратури проти позову заперечував, клопотання представника відповідача про визнання позову не підтримав, просив суд в задоволенні позову відмовити.
Також представник третьої особи заявив, що оскаржуване позивачем рішення не є рішенням суб’єкту владних повноважень, отже дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов’язковою ознакою нормативно-правового акта чи акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов’язків, їх зміни чи припинення.
Отже, прийняте відповідачем рішення в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є рішенням суб’єкта владних повноважень, яке створило юридичні наслідки у формі прав та обов’язків, а саме скасування приписів та актів, виданих Управлінням контролю за використанням та охороною земель у місті Києві та Київській області.
Тому, зазначене рішення є таким, що має правове значення, а, отже, є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши пояснення представників позивачів та третьої особи - прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що 22.03.2010 року Рішенням Головного управління Держкомзему у Київській області № 07-01-3/6259 скасовано складені Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві та Київській області приписи № П 2247/95 від 05.06.2008 року, № П 2931/95 від 29.07.2008 року, № П 2145/44 від 17.09.2007 року, № П 1988/95 від 23.05.2008 року та № П 2145/95 від 29.05.2008 року видані ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України».
З суті викладеного Рішення від 22.03.2010 року № 07-01-3/6259 вбачається, що саме ним задоволені протести прокуратури від 19.03.2010 року № 07/4-754 вих., № 07/4-755 вих., № 07/4-756 вих., № 07/4-757 вих. та № 07/4-758 вих., скасовано приписи № П 2247/95 від 05.06.2008 року, № П 2931/95 від 29.07.2008 року, № П 2145/44 від 17.09.2007 року, № П 1988/95 від 23.05.2008 року та № П 2145/95 від 29.05.2008 року і визнано їх нечинними.
Отже, суд дійшов висновку, що саме Рішення Головного управління Держкомзему у Київській області від 22.03.2010 року № 07-01-3/6259 і є предметом даного спору.
Звернення позивача до суду обумовлено тим, що вказане рішення Головного управління Держкомзему у Київській області від 22.03.2010 року зачіпає права та інтереси позивача, і єдиним можливим способом захисту цих прав у вказаних правовідносинах є визнання цього рішення нечинним та його скасування.
Розглянувши подані документи, з’ясувавши обставини справи, судом встановлено наступне.
Згідно акту Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві та Київській області № А 2145/44 від 17.09.2007 року, при перевірці щодо дотримання вимог земельного законодавства виявлено, що у комунальну власність Глевахівської селищної ради передано нерухоме майно по вулиці Ботанічній, селище міського типу Глеваха: 80-ти квартирний житловий будинок, 2 гуртожитки та 12 фінських будинків. Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України, при переході права власності на будівлі і споруди до набувача переходить право користування земельною ділянкою під будівлею та спорудою, в розмірах, необхідних для їх обслуговування. Як встановлено перевіркою, зміни до державного акту серії ІІ-КВ № 001432-270 від 20.05.2002 року у зв'язку з переходом права користування, пов'язаним з відчуженням нерухомого майна – не внесено. На частині земельної ділянки, яка обліковується в державному акті, як ділянка № 7, орієнтовною площею 1,5 га збудовано дорогу в селі Малютянка. Частина земельної ділянки, яка обліковується в державному акті, як ділянка № 6, використовується підприємством під сміттєзвалище, що є грубим порушенням вимог статті 96 Земельного кодексу України.
Відповідно до статті 96 земельного кодексу України, землекористувачі зобов’язані:
а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;
б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;
в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;
е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
Законом можуть бути встановлені інші обов’язки землекористувачів.
За наслідками зазначеної перевірки, державним інспектором, головним спеціалістом відділу адміністративного провадження і аналізу інспекторської діяльності директору державного підприємства був виданий припис № 2145/44 від 17.09.2007 року з вимогою усунути виявлені порушення в 30-денний строк. Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № А 3082/44 від 17.10.2007 року вищевказані порушення у встановлений приписом строк усунені не були. У зв’язку з цим, Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві та Київській області звернулось до Глевахівської селищної ради з клопотанням від 18.10.2007 року № клоп-201обл. про скасування рішень Глевахівської селищної ради від 15.09.2000 року № 180, від 06.03.2001 року № 236 та припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України».
29.05.2008 року старшим державним інспектором, начальником відділу виконання окремих доручень Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві та Київській області знову було проведено перевірку дотримання користувачем (державним підприємством) вимог земельного законодавства, про що складено акт № А 2145/95. В ході зазначеної перевірки, встановлено, що земельні ділянки, які обліковуються в державному акті, як ділянки №1,5,6, 7, 15, що виділені, як поля та наданні у користування для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, а також переробки іншої сільськогосподарської продукції, не використовуються за цільовим призначенням, що є порушенням статті 96 Земельного кодексу України.
Таким чином, за результатами перевірок, які відображені в актах № А 2145/44, № А 2145/95, А 3082/44, № А 2145/44, встановлено, що ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України»:
- не забезпечило використання землі за цільовим призначенням;
- не додержується вимог земельного законодавства;
- не додержується вимог законодавства про охорону довкілля;
- не усунуло допущені порушення у термін, встановлений спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
На підставі вказаних актів та приписів Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві та Київській області в подальшому земельні ділянки, щодо яких ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України», вчинені порушення земельного законодавства були передані в комунальну власність Глевахівської селищної ради.
Як зазначається в даних протестах, прокуратурою було проведено перевірку, та встановлено, що в порушення Закону України «Про охорону земель» державний інспектор зобов’язав ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» усувати порушення, які не вчинялися цим підприємством, зокрема.
Опротестовані прокуратурою акти та приписи Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві та Київській області складені за результатами проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» при використанні земельної ділянки, яка знаходиться в межах Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, та належала підприємству на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 001432-270 від 20.05.2002 року.
Вказані акти та приписи Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві та Київській області були складені на підставі проведених перевірок дотримання вимог земельного та природоохоронного законодавства, які відбулися у вересні-жовтні 2007 року та у травні-червні 2008 року.
Відповідно до статті 21 закону України «Про прокуратуру», протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.
Суд звертає увагу на те, що зазначені результати перевірок опротестовані прокуратурою лише в березні 2010 року, тобто через два роки, після виявлення Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві та Київській області фактів порушення ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» вимог земельного та природоохоронного законодавства.
У самих протестах прокуратури не вказано з яких підстав була проведена перевірка і яким чином були встановлені порушення за 2007, 2008 роки.
Виходячи з вищевказаного, на підставі положень Закону України «Про охорону земель» суд вважає, що встановлення фактів порушення або не порушення норм земельного законодавства належить до виключної компетенції уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, та підпорядкованих їм територіальним управлінням, що здійснюється кваліфікованими спеціалістами у сфері дотримання вимог земельного законодавства, цільового використання земельних ділянок тощо.
З огляду на викладене, є всі достатні підстави стверджувати про те, що протести, внесені прокуратурою Київської області не до уповноваженого на їх скасування органу.
Суд звертає увагу на те, що згідно із Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 року № 312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 року за № 1223/8544, Положенням про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 09.03.2004 № 67, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.03.2004 року за № 340/8939 не передбачено та жодним чином не регламентовано скасування актів перевірок дотримання вимог земельного законодавства, а більше того не наділено Головне управління Держкомзему у Київській області правом вважати складені акти не чинними.
Визнаючи позовні вимоги, відповідач у своєму листі також вказує, що перевірки дотримання вимог законодавства при наданні та використанні ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» земельних ділянок на території Глевахівської селищної ради Васильківського району у 2007-2008 роках проводилось спеціально уповноваженим органом з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель на території міста Києва та Київської області – Управлінням контролю за використанням та охороною земель у місті Києві та Київській області.
На підставі наказу Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель від 10.11.2008 року № 164 Управління з контролю за використанням та охоронною земель у місті Києві та Київській області вирішено перейменувати на Управління з контролю за використанням та охоронною земель у Київській області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 року № 1064 «Про внесенні змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено відповідні доповнення до постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 року № 901 «Про додаткові заходи щодо врегулювання земельних відносин» ліквідовано Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель та її територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2010 року № 477 утворено у системі Державного комітету із земельних ресурсів Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель як урядовий орган.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2010 року № 1068 ліквідовано Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель.
Утворено комісію з ліквідації Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель роботи.
Державну реєстрацію припинення юридичної особи – Державної інспекції з контролю за використанням та охоронною земель у Київській області проведено 07.12.2010 року за № 10721110024020592.
Отже, на момент внесення протестів і по 21.06.2010 року Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель та її територіальні органи було ліквідовано і створено комісію з ліквідації, правонаступників встановлено не було.
Головне управління Держкомзему у Київській області діє на підставі Положення, затвердженого наказом Держкомзему від 12.02.2010 року № 166 та керується у своїй роботі нормативно-правовими актами згідно з якими зазначене Управління не являється його територіальним органом, йому не підзвітне та не підпорядковане, у Головного управління відсутні повноваження щодо скасування та визнання нечинними документів інспекторського реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві та Київській області.
Зазначене, дозволяє зробити висновок про те, що рішення Головного управління Держкомзему у Київській області про скасування приписів № П 2247/95 від 05.06.2008 року, № П 2931/95 від 29.07.2008 року, № П 2145/44 від 17.09.2007 року, № П 1988/95 від 23.05.2008 року, № П 2145/95 від 29.05.2008 року не відповідає законодавству та підлягає скасуванню.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.
Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач надав суду клопотання про визнання адміністративного позову.
Оскільки, при подачі позову позивач не був звільнений від сплати судового збору, у зв’язку з задоволенням адміністративного позову, суд присуджує на його користь здійснені судові витрати.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 136, 159 –163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовільними повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держкомзему у Київській області від 22.03.2010 року № 07-01-3/6259, яким задоволені протести прокуратури від 19.03.2010 року № 07/4-754 вих., № 07/4-755 вих., № 07/4-756 вих., № 07/4-757 вих. та № 07/4-758 вих. та скасовано приписи № П 2247/95 від 05.06.2008 року, № П 2931/95 від 29.07.2008 року, № П 2145/44 від 17.09.2007 року, № П 1988/95 від 23.05.2008 року та № П 2145/95 від 29.05.2008 року, складені Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві та Київській області.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області здійснені судові витрати в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 серпня 2011 року.