Судове рішення #20541985


  

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

01 серпня 2011 року                                                                               № 2а-3518/11/1070                                                                                                          

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заявою ОСОБА_1 (подану представником ОСОБА_2) до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною першою статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи  подана  позовна  заява  особою,  яка  має  адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження (якщо  позовну  заяву подано представником); чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;  чи належить    позовну    заяву    розглядати    в    порядку адміністративного судочинства; чи подано  адміністративний  позов  у  строк,  установлений законом  (якщо  подано  заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення); чи  немає  інших  підстав  для  повернення  позовної  заяви, залишення  її  без  розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній  справі,  встановлених  цим  Кодексом.  

Частиною другою статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній  справі  на підставі  позовної  заяви,  якщо  відсутні підстави для повернення позовної  заяви,  залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Розглянувши позовну заяву встановлено, що є підстави для її повернення, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.  

Згідно з частиною першою статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України, довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріально або посадовою особою підприємства, установи, організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні, чи за рішенням суду або за місцем його проживання (перебування).            

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позовну заяву подано представником ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2.

Оглянувши копію довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального органу ОСОБА_5, встановлено, що  ОСОБА_1, 14 липня 2011 року, усвідомлюючи значення своїх дій та згідно з власним волевиявленням, яке відповідає його внутрішній волі, на підставі укладеного між ОСОБА_1 та повіреними особами: ОСОБА_2 та ОСОБА_6 усного договору доручення, довіреністю уповноважив осіб, що діють разом або кожен окремо: ОСОБА_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_6, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, представляти інтереси ОСОБА_1 в судах усіх інстанцій, в тому числі в Апеляційному суді, правоохоронних органах СБУ, органах прокуратури, органах виконавчої служби, попереднього дізнання і слідства, інших установах, підприємствах, організаціях усіх форм власності, з питань захисту прав та інтересів ОСОБА_1, з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі, потерпілому, свідку, заявнику, в тому числі з правом зміни підстави та предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, укладання мирової угоди на будь-якій стадії цивільного процесу, подачі виконавчих документів до виконання.

Під час видачі довіреності, нотаріусом роз’яснено ОСОБА_1 зміст статей 239-241, 244, 245, 247-250, 1000-1010 Цивільного кодексу України, статті 44 Цивільного процесуального кодексу України.

Зокрема, стаття 1000 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Статтею 1003 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Як вбачається зі змісту наданої суду копії довіреності вона не містить повноважень на ведення справи саме в адміністративних судах, як того вимагає стаття 58 Кодексу адміністративного судочинства України, зміст відповідних статей Кодексу адміністративного судочинства України ОСОБА_1 роз’яснено не було.

З урахуванням викладеного у ОСОБА_2 відсутні належні повноваження на ведення адміністративної справи та подачі позовної заяви.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Водночас,  слід зазначити, що повернення позовної зави не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку встановленому законом.

Керуючись статтями 107, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.          Позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії –повернути позивачу.

2.          Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною третьою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

          Суддя                                                                                Шевченко А.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація