КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2011 року місто Київ № 2а-2941/11/1070
11.23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко А.В. при секретарі судового засідання Коваленко О.О. за участю представників
позивача: Шупика А.В.,
відповідача: Покрепи Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія СНМ"
до Державна інспекція з контролю за цінами в Київській області
про визнання дій протиправними, посвідчення недійсним, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СНМ», звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області про визнання протиправними дії Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області з проведення планової виїзної перевірки у період з 7 червня 2011 року до 17 червня 2011 року на підставі Посвідчення № 401 від 6 червня 2011 року щодо додержання ТОВ «КОМПАНІЯ СНМ» порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів. Також позивач просить суд визнати недійсним посвідчення Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області № 401 від 6 червня 2011 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що дії відповідача щодо проведення планової перевірки є протиправними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.
Про дату, час і місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
В призначений день та час у судове засідання з’явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі, позовні вимоги не визнав.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, слід зазначити наступне.
У судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СНМ» є юридичною особою (ідентифікаційний номер: 31485700).
17 червня 2011 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області на підставі Посвідчення від 6 червня 2011 року № 401 було проведено планову перевірку позивача з питань додержання порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів.
За результатами перевірки складено акт № 279 від 17.06.2011 року.
Відповідно до розрахунку необґрунтовано отриманої виручки встановлено, що сума необґрунтовано отриманої виручки Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СНМ» становить 195634 (сто дев’яноста п’ять тисяч шістсот тридцять чотири) гривні 00 копійок.
Позивач зазначив, що неправомірність дій Державної інспекції з контролю за цінами полягає у порушені порядку проведення перевірки та в оформленні посвідчення а перевірку.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» Державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено – Урядом України. Господарські суб’єкти повинні в установленому порядку надавати необхідну інформацію для здійснення контролю за правильністю встановлення і застосування цін.
У відповідності до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13.12.2000 року, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Міністерства економіки України, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністерству економіки України.
Основним завданням Державної інспекції з контролю за цінами є організація та здійснення, відповідно до законодавства, функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб’єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів).
Державна інспекція з контролю за цінами має право проводити перевірку правильності розрахунків щодо застосування цін (тарифів), на які запроваджено державне регулювання.
Державна інспекція з контролю за цінами в межах повноважень, передбачених Законом України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 року № 507-ХІІ, Постановою Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з контролю за цінами» від 13.12.2000 року № 1819 здійснює перевірки з питань додержання порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, що регулюються державою. Статтями 4, 8 вказаного Закону передбачено, що уряд України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами). Кабінетом Міністрів України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V, державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Для здійснення планового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) і засвідчується початковою.
Відповідно до пункту 12 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V, перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб’єкта господарювання (за його наявності).
Згідно вказаного Закону, суб’єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Судом встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819, до плану контрольно-перевірочної роботи Інспекції було включено ТОВ «КОМПАНІЮ СНМ», винесено наказ на підставі якого оформлювалось Посвідчення.
Посвідчення № 401 від 06.06.2011 року було видане на термін з 07.06.2011 року по 24.06.2011 року, яким і була проведена перевірка (копія посвідчення міститься в матеріалах справи) і складений Акт перевірки № 279 від 17 червня 2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав повідомлення про проведення перевірки, що є підставою стверджувати про проведення перевірки відбувалося з дотриманням вимог чинного законодавства.
У зв’язку з тим, що перевірка позивача була запланована, документи на проведення перевірки оформлені належним чином, стверджувати про протиправність дій відповідача щодо проведення планової виїзної перевірки ТОВ «КОМПАНІЯ СНМ» безпідставно.
Слід звернути увагу, що посвідчення на перевірку оформлене та вручено позивачу.
Запис про проведення перевірки внесений до журналу перевірок позивача, що підтверджується наданими позивачем документами.
Щодо посилань позивача на те, що перевірка не може породжувати жодних правових наслідків, оскільки була проведена з порушенням строків для її проведення, так як позивач є суб’єктом малого підприємництва, перевірка якого відповідно до частини п’ятої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не може перевищувати п’яти робочих днів, не вважаються судом достатньою підставою для задоволення позовних вимог в цій частині з огляду на наступне.
Слід відмітити, що твердження позивача про те, що перевірка проводилась 11 днів не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки позивачем не враховано норми законодавств, що перевірка проводиться у робочі дні, за період з 07.06.2011 року по 17.06.2011 року робочими днями були тільки 7, 8, 9, 10, 14, 15, 16, 17 червня, а 11, 12, 13 – вихідні дні (субота, неділя – Трійця, понеділок – вихідний).
Також, відповідно до матеріалів справи встановлено, що акт прийому-передачі прибуткових та видаткових накладних за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року позивачем було надано тільки 16.06.2011 року, що підтверджується підписом перевіряючого на акті, чим порушено вимоги статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Отже, твердження позивача про те, що перевірка була проведена з порушенням строків є неправомірними, оскільки позивач невідповідально ставився до своїх обов’язків щодо надання необхідних документів для проведення перевірки, без яких результати перевірки були б неповними.
У зв’язку з чим, суд дійшов висновку, що у діях відповідача відсутні ознаки протиправності, перевірка проводилась посадовою особою Державної інспекції з контролю за цінами у відповідності до статті 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819, на підставі наказів від 23.03.2011 року № 162 та від 06.06.2011 року № 293 про включення до плану – графіку ТОВ «КОМПАНІЯ СНМ», відповідно до повідомлення про проведення перевірки від 10.05.2011 року № 199 та посвідчення на перевірку від 06.06.2011 року № 401, а доводи позивача є надуманими, необґрунтованими та такими, що не можуть бути визнані судом достатніми для визнання дій відповідача протиправними.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним посвідчення № 401, суд виходить з наступного.
Доводи позивача про те, що у посвідчені на перевірку вказано лише найменування суб’єкта господарювання щодо якого буде здійснюватися захід і не вказано місцезнаходження та дата початку та дата закінчення заходу, не відповідають обставинам справи, оскільки у посвідченні № 401 вказано повну назву позивача, його місцезнаходження – с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, вказано термін дії посвідчення з 06.06.2011 року по 24.06.2011 року.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:
він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;
посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.
Фактично інспектор був допущений до перевірки і здійснював її у строки вказані у посвідчені.
Також, суд вважає за необхідне відмітити, що зі змісту оскаржуваного позивачем посвідчення, останнє є документом, який підтверджує право та повноваження службових осіб відповідача приступити до проведення перевірки та строки її оскарження та не містить жодних ознак рішення, а тому не може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.
Отже, підстави для задоволення позовних вимог в цій частині також відсутні.
У зв’язку з цим, суд дійшов висновку, що у діях відповідача відсутні ознаки протиправності, перевірка проводилась посадовою особою Державної інспекції з контролю за цінами у відповідності до статті 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819, на підставі наказів від 23.03.2011 року № 162 та від 06.06.2011 року № 293 про включення до плану – графіку ТОВ «КОМПАНІЯ СНМ», відповідно до повідомлення про проведення перевірки від 10.05.2011 року № 199 та посвідчення на перевірку від 06.06.2011 року № 401, а доводи позивача є надуманими, необґрунтованими та такими, що не можуть бути визнані судом достатніми для визнання дій відповідача протиправними.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СНМ» до Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області про визнання дій протиправними – відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 15 липня 2011 року.