КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 квітня 2011 року місто Київ № 2а-4448/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого –судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю
представників позивача: Потапової О.К., Кучми О.М.,
представників відповідача: Гелі Т.І., Сєдіна О.І, Мартиненко М.С.,
прокурора: Сазонової С.В.
за позовомПрокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у місті Обухові та Обухівському районі Київської області
доАгропромислової будівельно-монтажної приватної спеціалізованої фірми «Україна»
простягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Прокурор Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області, 10 квітня 2007 року звернувся до Господарського суду Київської області з адміністративним позовом до Агропромислової будівельно-монтажної приватної спеціалізованої фірми «Україна», про стягнення заборгованості в сумі 38703 (тридцять вісім тисяч сімсот три) гривні 52 копійки.
Право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів держави законом надано прокурору. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Виявивши порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не сплачено суми страхових внесків у визначений законом строк. Внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість (недоїмка, штрафні санкції та пеня) за цими обов’язковими платежами.
Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.
31 березня 2010 року Ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області –задоволено частково. Постанову Господарського суду Київської області від 12 червня 2007 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2008 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанцій.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2010 року відкрито провадження у справі та призначено до попереднього судового розгляду на 24 травня 2010 року.
У зв’язку з тим, що 24 травня 2010 року не робочий день, попереднє судове засідання перенесено на 31 травня 2010 року.
В попереднє судове засідання 31 травня 2010 року з’явився представник Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник прокуратури та представник відповідача в попереднє судове засідання не з’явилися, про причини неприбуття суд не повідомили. Від представника відповідача до суду заперечень на адміністративний позов не надходило.
У зв’язку з вищевикладеним, суд в порядку підготовки справи до судового розгляду вжив заходи, що необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду упродовж розумного строку, у зв’язку з чим завершив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 9 липня 2010 року.
9 липня 2010 року розгляд справи відкладено на 7 жовтня 2010 року у зв’язку з неявкою відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи.
7 жовтня 2010 року від представника позивача –Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області надійшло письмове клопотання про перенесення розгляду справи. У зв’язку з неявкою сторін, суд визнав за можливе відкласти розгляд справи, наступне судове засідання призначено на 3 листопада 2010 року на 12 годину 30 хвилин.
3 листопада 2010 року в судове засідання з’явилися: представник прокуратури Київської області, представник Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області та представники відповідача. У зв’язку із з’ясуванням обставин справи, суд визнав за можливе оголосити перерву в судовому засіданні до 2 грудня 2010 року до 16 години 00 хвилин.
2 грудня 2010 року в судове засідання з’явилися: представник прокуратури Київської області, представник Управління Пенсійного фонду України у місті Обухові та Обухівському районі Київської області. Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, про причини неприбуття суд не повідомив. Суд зобов’язав позивача –Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області надати додаткові докази по справі, а саме поточні платежі, облікові картки платника страхових внесків, розрахунки, картки особового рахунку. Враховуючи той факт, що відповідач в судове засідання не з’явився, а розгляд справи без його участі є неможливим, суд визнав за можливе відкласти розгляд справи, наступне судове засідання призначено на 16 грудня 2010 року на 11 годину 00 хвилин.
16 грудня 2010 року в судове засідання з’явилися: представник прокуратури Київської області, представник Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області та представники відповідача. На вимогу суду представник Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області надав суду додаткові докази по справі. У зв’язку із з’ясуванням обставин справи, та отриманням додаткових доказів по справі від Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області, а саме детального розрахунку суми заборгованості, суд визнав за можливе оголосити перерву в судовому засіданні до 25 січня 2011 року до 10 години 00 хвилин.
25 січня 2011 року в судове засідання після оголошуваної перерви з’явилися прокурор, представники позивача та представники відповідача.
Представником позивача в судовому засіданні 25 січня 2011 року були надані детальні розрахунки суми заборгованості. Також у зв’язку із реорганізацією Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області відбулася заміна позивача на Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області(наказ Пенсійного фонду України від 30.11.2010 року № 128, який наявний у матеріалах справи). Надані суду документи були долучені до матеріалів справи, сторони з цього приводу не заперечували. У зв’язку із з’ясуванням обставин справи в судовому засіданні оголошено перерву до 10 лютого 2011 року до 14 години 00 хвилин.
10 лютого 2011 року в судовому засіданні оголошено перерву до 3 березня 2011 року до 15 години 00 хвилин.
3 березня 2011 року в судовому засіданні оголошено перерву до 23 березня 2011 року до 11 години 30 хвилин.
23 березня 2011 року у зв’язку з неявкою прокурора та представників відповідача, розгляд справи відкладено на 11 квітня 2011 року на 14 годину 00 хвилин.
Представники позивача та прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечували, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідач, Агропромислова будівельно-монтажна приватна спеціалізована фірма «Україна»є юридичною особою (ідентифікаційний код: 13711665). Як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області.
Як вбачається з матеріалів справи, на день судового розгляду справи у відповідача наявна заборгованість за період своєї діяльності в загальній сумі 38703 (тридцять вісім тисяч сімсот три) гривні 52 копійки, яка складається з недоїмки –20886, 35 гривень, фінансових санкцій –14220, 54 гривні та пені в сумі 3594, 63 гривні.
Слід звернути увагу на те, що причиною направлення справи на новий розгляд відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2010 року було те, що Управлінням Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій Управління просило закрити провадження в частині сплаченого відповідачем боргу в сумі 31006, 97 гривень та стягнути 7696, 55 гривень. Зазначена заява, як встановлено Вищим адміністративним судом України, не була предметом розгляду в суді першої інстанції.
Окрім того, зазначено, що судами попередніх інстанцій не було взято до уваги вимоги Закону України від 16.03.2006 року № 3583-ІV «Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв’язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року –I кварталу 2005 року», відповідно до якого суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття суб’єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року –І кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв’язку із застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»від 23.12.2004 року № 2285-ІV, не вважаються заборгованістю.
Тобто, судом не з’ясовано, за який саме період утворилась заборгованість по сплаті страхових внесків, хоча зазначена обставина має значення для правильного вирішення спору.
Дослідивши подані документи та заслухавши пояснення сторін щодо невстановлених у попередніх судових інстанціях обставин, судом встановлено наступне.
З листа прокуратури Обухівського району Київської області від 15 листопада 2010 року № 7519 на вхідний № 6400 від 9 листопада 2010 року № 6400, адресованого до прокуратури Київської області, начальнику відділу представництва інтересів громадян та держави в судах юристу 1 класу Кетову О.С. (вхідний № 70116 Ж від 16.11.2010 року) вбачається, що на лист (вихідний № 05/1-2786) від 4 листопада 2010 року щодо уточнення позовних вимог у позовній заяві прокуратури Обухівського району Київської області, пред’явленої до господарського суду Київської області в інтересах держава в особі Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області до Агропромислової будівельно-монтажної приватної спеціалізованої фірми «Україна»про стягнення заборгованості в сумі 38703 (тридцять вісім тисяч сімсот три) гривні 52 копійки, прокурор Обухівського району Київської області радник юстиції Стрелю Я. повідомив наступне.
Згідно листа Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області від 15 листопада 2010 року вбачається, що лист Управління № 2396/10 від 15 вересня 2008 року про закриття провадження у справі в частині сплаченого відповідачем боргу в сумі 31006, 97 гривень є помилковим, так як сума боргу, яка складається з двох розділів: 1 розділ – 31006, 97 гривень (33, 2 % - пеня, фінансові санкції) та 2 розділу –7696, 55 гривень (2 % - пеня, фінансові санкції), є фактично не сплаченою, тому підстави для винесення заяви про уточнення позовних вимог були відсутні.
Згідно листа Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області від 15 листопада 2010 року № 4372/09, адресованого Прокурору Обухівського району Київської області та Київському окружному адміністративному суду встановлено, що при повторній перевірці особового рахунку позивача було виявлено, що борг в сумі 38703, 52 гривень, який виник станом на 01.03.2007 року –залишається не змінним станом на 15.11.2010 року.
Лист Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області № 2396/10 від 15.09.2008 року про закриття провадження у справі в частині сплаченого боргу в сумі 31006, 97 гривень просять вважати помилковим, так як сума боргу складається з двох розділів: 1 розділ –31006, 97 гривень (33, 2 % - пеня, фінансові санкції) та 2 розділу –7696, 55 гривень (2 % - пеня, фінансові санкції), є фактично не сплаченою.
Представники позивача та прокуратури наголосили на тому, що борг в сумі 38703, 52 гривень на день розгляду справи не погашений, що підтверджується даними особових рахунків платника страхових внесків, а саме 1 розділ страхових внесків (33,2%) –20888, 35 гривень, штрафна санкція –4197, 51 гривня, пеня –2154, 06 гривень; 2 розділ штрафна санкція –10023, 03 гривні, пеня - 1440, 57 гривень.
Представники відповідача вважають, що до позивача як до платника єдиного податку, фінансові санкції та пеня не повинні застосовуватися відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 58-р від 10.03.2005 року, з якого вбачається наступне: підтримати пропозицію Пенсійного фонду України, погоджену з Мінфіном та Державною податковою адміністрацією, щодо тимчасового припинення перевірок юридичних та фізичних осіб –платників єдиного і фіксованого податку щодо сплати страхових внесків на різні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, стягнення з них заборгованості за цими платежами, яка утворилася у 2004 році –I кварталі 2005 року, застосування пов’язаних із цим санкцій, а також щодо зняття арешту з банківських рахунків зазначених осіб, який було накладено у зв’язку із стягненням згаданої заборгованості, до остаточного законодавчого врегулювання функціонування спрощеної системи оподаткування.
З цього приводу слід зазначити наступне, відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 року № 727 відповідач з ІІІ кварталу 2001 року по 31.12.2007 року знаходився на спрощеній системі оподаткування за ставкою 10 %.
Позивачем виставлено відповідачу вимогу від 02.03.2007 року № Ю-78 за порушення строків сплати страхових внесків на загальнообов’язкове страхування щодо сплати суми боргу станом на 01.03.2007 року на загальну суму 38703, 52 гривень.
01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, сферою дії якого є регулювання відносин, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до пункту 1 абзацу першого статті 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», страхувальниками є роботодавці, зокрема фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договором цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1,10,15 статті 11 цього Закону.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Ставки, механізм справлення та пільги щодо сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року № 400/97ВР, яким, як і Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування для суб’єктів підприємницької діяльності, котрі перешли на прощену систему оподаткування.
Отже, страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. У зв’язку з чим, обов’язок сплачувати страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб’єкта підприємницької діяльності.
Положення статті 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 року № 727 про звільнення суб’єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування суперечать нормам Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а тому застосуванню не підлягають.
На виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України № 58-р від 10.03.2005 року Управлінням Пенсійного фонду України в Обухівському районі було сторновано фінансові санкції та пеню.
Так, згідно Акту про сторнування фінансових санкцій від 15.04.2005 року, затвердженого начальником Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області 15.04.2005 року встановлено, що на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України № 58-р від 10.03.2005 року сторновано по Агропромисловій будівельно-монтажній приватній спеціалізованій фірмі «Україна»фінансову санкцію, застосовану на підставі рішення № б/н від 15.04.2005 року по 1 розділу –33, 2 % - фінансова санкція в сумі 1097, 08 гривень та пеню в сумі –272, 70 гривні та 2 розділу –2 % - фінансова санкція в сумі 98, 97 гривні та пеня на суму 20, 84 гривень.
Відповідно до Акту про сторнування фінансових санкцій від 17.01.2006 року, затвердженого начальником Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області 17.01.2006 року встановлено, що на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України № 58-р від 10.03.2005 року сторновано по Агропромисловій будівельно-монтажній приватній спеціалізованій фірмі «Україна»фінансову санкцію, застосовану на підставі рішення № 1905 від 17.01.2006 року по 1 розділу –33, 2 % - фінансова санкція в сумі 2840, 21 гривень та пеню в сумі –693, 62 гривні та 2 розділу –2 % - фінансова санкція в сумі 0, 84 гривні та пеня на суму 0, 25 гривень.
Згідно Акту про сторнування фінансових санкцій від 02.04.2007 року, затвердженого начальником Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області 02.04.2007 року встановлено, що на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України № 58-р від 10.03.2005 року сторновано по Агропромисловій будівельно-монтажній приватній спеціалізованій фірмі «Україна»фінансову санкцію, застосовану на підставі рішення № 1016 від 25.11.2004 року по 1 розділу –33, 2 % - фінансова санкція в сумі 133, 73 гривень та пеню в сумі –40, 12 гривні та 2 розділу –2 % - фінансова санкція в сумі 8, 17 гривні та пеня на суму 0, 09 гривень.
Рішенням № 752 від 09.11.2004 року по 1 розділу –33, 2 % - фінансова санкція в сумі 262, 48 гривень та пеню в сумі –47, 74 гривні та 2 розділу –2 % - фінансова санкція в сумі 115, 12 гривні та пеня на суму 23, 55 гривень.
Рішенням № 2024 від 21.12.2004 року по 2 розділу –2 % - фінансова санкція в сумі 2326, 48 гривні та пеня на суму 1440, 57 гривень.
Щодо застосування до відповідача вимог Закону України від 16.03.2006 року № 3583-ІV «Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року – I кварталу 2005 року»суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 1, 2 вказаного Закону суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року - I кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв’язку з застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»від 23 грудня 2004 року № 2285-IV, не вважати заборгованістю. Донарахування та фінансові (штрафні) санкції до суб’єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності щодо сум фактично сплачених внесків у 2004 році - I кварталі 2005 року, не застосовуються.
Слід зазначити, що у позовній заяві позивач вказує на заборгованість відповідача у сумі 38703, 52 гривень за період діяльності з 01.01.2004 року по 19.03.2007 року.
Судом встановлено, що станом на 01.01.2004 року за відповідачем рахувалася заборгованість по 2 розділу у загальній сумі 5798, 73 гривень (страхові внески –636, 35 гривень, штрафна санкція –2133, 34 гривень, пеня - 3029, 04 гривень).
У судовому засіданні також досліджувалося питання щодо правомірності звернення позивача до суду з урахуванням того, що вимога від 02.03.2007 року № Ю 78 не була отримана відповідачем.
Відповідно до наявного у матеріалах справи акту про відмову від підпису та отримання вимоги від 21.03.2007 року.
Представники відповідача також зазначили, що вимогу не отримували, а особа, яка розписалася на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення не працює на підприємстві відповідача, а тому вважають, що вимога не узгоджена, а отже позов був поданий передчасно.
З цього приводу, слід зазначити, що відповідно до частини третьої статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов’язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.
Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.
У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов’язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов’язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
На момент звернення позивача до суду вимога № 78 була узгоджена, оскільки позивач здійснив всі передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами організаціями та громадянами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування дії для її надсилання, а доводи представників відповідача до уваги суду не беруться.
На момент розгляду справи вимога про сплату від 02.03.2007 року № Ю 78 оскаржена відповідачем не була, а отже сума заборгованості є узгодженою і підлягає стягненню.
На день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.
Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 –163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Агропромислової будівельно-монтажної приватної спеціалізованої фірми «Україна»(ідентифікаційний номер юридичної особи: 13711665) на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 38703 (тридцять вісім тисяч сімсот три) гривні 52 копійки.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подасться до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 15 квітня 2011 року.