КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 травня 2011 року місто Київ 2а-1241/11/1070
10.03
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого –судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників
позивача:ОСОБА_1
відповідача:
третьої особи - Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області:
третьої особи - Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ»:не з’явився
Голинського Я.О.
не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_3
до
треті особи:Бориспільської районної державної адміністрації Київської області,
Бориспільська міжрайонна прокуратура Київської області,
Дочірня компанія «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ»,
проскасування розпорядження від 3 лютого 2011 року № 536, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду з адміністративним позовом до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області про скасування розпорядження від 3 лютого 2011 року № 536.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 3 лютого 2011 року № 536, є незаконним та такими що суперечить нормам чинного законодавства України та підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2011 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.04.2011 року на 09 годину 00 хвилин.
Для повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи суд визнав за можливе з власної ініціативи, на підставі статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Бориспільську міжрайонну прокуратуру Київської області.
Керуючись статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав за можливе витребувати від Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області матеріали перевірки (підстави для проведення перевірки, запити, які направлялися в ході проведення перевірки, відповіді на запити прокуратури тощо) щодо законності розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області «Про надання дозволу громадянці ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області»№ 1415 від 25 серпня 2010 року, якою було встановлено, що земельна ділянка, дозвіл на складання проекту відведення якої надано Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області розпорядженням № 1415 від 25 серпня 2010 року знаходиться в охоронній зоні магістральних газопроводів. Також, судом від Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області були витребувані письмові пояснення з копіями відповідних документів в обґрунтування тверджень про наявність водних об’єктів на земельній ділянці, що була запланована для передачі ОСОБА_3.
Також, судом в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучена Дочірня компанія «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ».
З метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи судом з власної ініціативи витребувано від Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ»пояснення щодо причин не зазначення у листі від 06.09.2010 року № 7056/13-8 повного переліку обмежень на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, перелік яких визначений у пункті 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 року № 1747 «Про затвердження Правил охорони магістральних трубопроводів».
30.03.2011 року на адресу суду від відповідача надійшло письмове клопотання (вхідний № 5799 від 30.03.2011 року) про розгляд справи без його участі.
06.04.2011 року від третьої особи –Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ»до суду надійшли письмові пояснення (вхідний № 6208 від 06.04.2011 року) по справі.
В судове засідання, призначене на 06.04.2011 року з’явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позивач, представник відповідача та представники третіх осіб в судове засідання не з’явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Судом ставилося на обговорення питання про можливість розгляду справи без участі представника відповідача, належним чином повідомленого про розгляд справи, від якого надійшло клопотання про розгляду справи без його участі.
Представник позивача не заперечував проти розгляду справи без участі представника відповідача.
У зв’язку з вищевикладеним суд визнав за можливе розгляд справи проводити за даною явкою на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Під час розгляду справи встановлено, що для повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи необхідно отримати додаткові докази по справі. З цією метою суд звернувся з запитом до Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області для надання інформації про те, чи враховувалося під час надання висновків наявність на земельних ділянках в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області за межами населених пунктів загальною площею 9, 24 га (П1= 1, 32 га; П2= 1, 8 га; П3= 2, 28 га; П4= 0, 48 га; П5= 3, 36 га), серед яких є ділянки, які планувалося передати у приватну власність громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 водних об’єктів, на яких встановлена заборона на ведення індивідуального садівництва, та які не можуть передаватися у приватну власність.
Земельні ділянки знаходяться в північно-західному напрямку від села Гнідин в районі магістральних газопроводів: «Курськ-Київ», Ду-1200; «Шебелинка-Диканька-Київ», Ду-1200; Резервна нитка «Шебелинка-Диканька-Київ», Ду-1000; «Єфремівна-Диканька-Київ», ДУ-1000; Резервна нитка «Єфремівна-Диканька-Київ», Ду-800; «Південний Промінь», ДУ-500; Резервна нитка «Південний Промінь», ДУ-500.
Також, суд визнав за можливе витребувати від Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області схему земельних ділянок з бази даних АС ДЗК.
Також, суд вирішив звернутися із запитом до Управління водного господарства у місті Києві та Київській області для отримання інформації та копій необхідних документів, а саме надати суду інформацію про наявність на земельних ділянках в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області за межами населених пунктів загальною площею 9, 24 га (П1= 1, 32 га; П2= 1, 8 га; П3= 2, 28 га; П4= 0, 48 га; П5= 3, 36 га), серед яких є ділянки, які планувалося передати у приватну власність громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 водних об’єктів, на яких встановлена заборона на ведення індивідуального садівництва, та які не можуть передаватися у приватну власність.
У зв’язку з тим, що третьою особою –Бориспільської міжрайонною прокуратурою Київської області не виконуються вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду, суд вирішив повторно звернутися до Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області для отримання відповідної інформації.
З метою отримання додаткових доказів по справі, в судовому засіданні 06.04.2011 року оголошено перерву до 24.05.2011 року до 09 години 00 хвилин.
В призначений день та час 24.05.2011 року в судове засідання з’явився представник позивача та представник третьої особи –Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, однак у матеріалах справи є вищезгаданий лист про розгляд справи за відсутністю представника відповідача.
Представник третьої особи - Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ»належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, про причини не явки суд не повідомив.
Від Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області інформація не надходила.
Управління водного господарства у місті Києві та Київській області листом за вх. № 7808 від 04.05.2011 року повідомило, що управління не розглядало і не погоджувало матеріалів щодо відведення спірної земельної ділянки.
З урахуванням викладеного, суд визнав за можливе розгляд справи проводити за даною явкою сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказах.
Суд, заслухавши пояснення сторін, повно, всебічно та об’єктивно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
З позовної заяви вбачається, що розпорядженням голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 1415 від 25.08.2010 року «Про надання дозволу громадянці ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області»позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.
На підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 1415 від 25.08.2010 року позивач разом із іншими 54-ма громадянами замовив у землевпорядній організації проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.
З матеріалів справи встановлено, що розробником проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області було ТОВ «Горизонталь-2006».
Відповідно до висновку Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області № 7379-п від 14.09.2010 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 55-ом громадянам (згідно списку), адресованого ТОВ «Горизонталь-2006», розглянуто проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 55-ом громадянам (згідно списку) загальною площею 6, 6000 га (6, 6000 га для ведення індивідуального садівництва (код згідно УКЦВЗ –2.2)), які розташовані на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області погодило проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 55-ом громадянам (згідно списку) площею 6, 6000 га для ведення індивідуального садівництва (угіддя: сіножаті 6, 6000 га, код 11) на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області на підставі розпоряджень Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 06.08.2010 року №№ 1308-1344, 1348, 1349, 1350, від 25.08.2010 року №№ 1404-1417 та від 30.08.2010 року № 1493.
У висновку Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області № 7376-п від 14.09.2010 року про наявні обмеження (обтяження) на використання земельних ділянок 55-0м громадянам (згідно списку), земельна ділянка площею 6, 6000 га (6, 6000 га для ведення індивідуального садівництва (код згідно УКЦВЗ –2.2)), що відводиться у власність 55-ом громадянам (згідно списку) на підставі розпоряджень Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 06.08.2010 року №№ 1308-1344, 1348, 1349, 1350, від 25.08.2010 року №№ 1404-1417 та від 30.08.2010 року № 1493, які розташовані на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, повинні використовуватись з дотриманням обов’язків землевласників та добросусідства, встановлених статтями 91, 103 Земельного кодексу України, вимог статті 35 Закону України «Про охорону земель», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Згідно висновку Відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 2505 від 24.09.2010 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 55-ом громадянам (згідно списку) для ведення індивідуального садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, Відділ містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації Київської області погодив проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 55-ом громадянам (згідно списку) загальною площею 6, 6000 га (6, 6000 га для ведення індивідуального садівництва (код згідно УКЦВЗ –2.2)), які розташовані на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, розробленого землевпорядною організацією ТОВ «Горизонталь-2006»на підставі розпоряджень Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 06.08.2010 року №№ 1308-1344, 1348, 1349, 1350, від 25.08.2010 року №№ 1404-1417 та від 30.08.2010 року № 1493, відповідно до статей 17, 35, 118 Земельного кодексу України та вважає за можливе відвести земельну ділянку у власність та виготовити державний акт на право власності на земельну ділянку.
У висновку Відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 2506 від 24.09.2010 року про наявні обмеження на використання земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, земельна ділянка площею 6, 6000 га (6, 6000 га для ведення індивідуального садівництва (код згідно УКЦВЗ –2.2)), що відводиться у власність 55-ом громадянам (згідно списку) на підставі розпоряджень Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 06.08.2010 року №№ 1308-1344, 1348, 1349, 1350, від 25.08.2010 року №№ 1404-1417 та від 30.08.2010 року № 1493, які розташовані на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, повинні використовуватись з дотриманням обов’язків землевласників та добросусідства, встановлених статтями 91, 103 Земельного кодексу України, вимог статті 35 Закону України «Про охорону земель», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Відповідно до висновку Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації № 11д/352/02 від 25.11.2010 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва, Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації погодило проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 6, 6000 га (сіножаті) для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Згідно висновку Державної санітарно-епідеміологічної експертизи Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України № 05.03.02-07/72211 від 04.10.2010 року, за результатами Державної санітарно-епідеміологічної експертизи проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 55-ом громадянам (згідно списку) для ведення індивідуального садівництва за адресою: Київська область, Бориспільський район, на території Гнідинської сільської ради, за наданим заявником зразком відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України і за умови дотримання вимог цього висновку може бути використаний в заявленій сфері застосування.
Відповідно до висновку Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ»від 06.09.2010 року були встановлені певні обмеження на ведення діяльності на вказаних землях. Листом від 18.10.2010 року було повідомлено, що управління не заперечує щодо ведення індивідуального садівництва на зазначених в розробленому проекті землеустрою земельних ділянок.
Бориспільською міжрайонною прокуратурою Київської області проведена перевірка щодо законності розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 1415 від 25.08.2010 року «Про надання дозволу громадянці ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області», за результатами якої Бориспільським міжрайонним прокурор Київської області внесено протест № 646 від 28.01.2011 року на розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 1415 від 25.08.2010 року «Про надання дозволу громадянці ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області».
Відповідно до протесту Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області встановлено, що земельна ділянка, дозвіл на складання проекту відведення якої надано Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області розпорядженням № 1415 від 25.08.2010 року, знаходиться в охоронній зоні магістральних газопроводів: «Курськ-Київ», Ду-1200; «Шебелинка-Диканька-Київ», Ду-1200; Резервна нитка «Шебелинка-Диканька-Київ», Ду-1000; «Єфремівна-Диканька-Київ», ДУ-1000; Резервна нитка «Єфремівна-Диканька-Київ», Ду-800; «Південний Промінь», ДУ-500; Резервна нитка «Південний Промінь», ДУ-500, про що зазначено у листі № 7056/13-08 від 06.09.2010 року Філії Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз»Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
У зв’язку з тим, що земельна ділянка, яка запланована для відведення позивачу для ведення садівництва розташована в межах охоронної зони магістральних газопроводів, вона може використовуватися лише з обмеженнями, які встановлені частиною другою статті 73, статтею 112 Земельного кодексу України, частиною першою статті 1 Закону України «Про трубопровідний транспорт», пункту 11 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 року № 1747. Однак, вимоги вказаних нормативних актів щодо умов забезпечення охорони об’єктів магістральних трубопроводів від пошкоджень і руйнувань внаслідок несанкціонованого доступу, охорони довкілля, а також безпечної життєдіяльності населення на прилеглих до магістральних трубопроводів територіях виключають можливість використання цієї земельної ділянки для ведення на ній садівництва.
Крім цього, як зазначено в протесті Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області, Бориспільською районною державною адміністрацією при видачі дозволу на складання проекту відведення цієї земельної ділянки не враховано те, що на масиві запланованих до відведення ділянок, серед яких є і ділянка позивача, знаходяться водні об’єкти, на яких в силу вимог статей 35, 58, 59, 60, 63 Земельного кодексу України та статей 88, 89 Водного кодексу України, не можна займатися садівництвом, і які відповідно до пункту «д»частини четвертої статті 84 Земельного кодексу України, не можуть передаватися у приватну власність.
Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 03.02.2011 року № 536 «Про скасування розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 1415 від 25.08.2010 року «Про надання дозволу громадянці ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області»задоволено Протест Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області № 646 від 28.01.2011 року та скасовано розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 25.08.2010 року № 1415.
Слід зазначити, що вимоги ухвали суду про надання матеріалів перевірки та інформації з приводу того на підставі яких документів прокурор дійшов до викладених у протесті обставин, виконані не були.
Представник третьої особи –Бориспільської міжрайонної прокуратури у судовому засіданні пояснень на поставлені питання та матеріалів перевірки не надав.
Даючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Враховуючи те, що однією з підстав внесення прокурором протесту і його подальшого задоволення Бориспільською державною адміністрацією було те, що спірна земельна ділянка розташована в межах охоронної зони магістральних газопроводів, а тому може використовуватися лише з обмеженням ведення на ній садівництва, суд вважає за необхідне відмітити наступне.
Згідно з частиною першою статті 35 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Частиною третьою статті 35 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.
Відповідно до частини другої статті 73 Земельного кодексу України, уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони.
Пункт «б»частини першої статті 112 Земельного кодексу України передбачає, що охоронні зони створюються уздовж ліній зв’язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об’єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об’єкти.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 15.05.1996 року № 192/96-ВР «Про трубопровідний транспорт», магістральний трубопровід –технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об’єктами і спорудами, зв’язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів;
охоронна зона –землі вздовж магістральних та промислових трубопроводів, навколо промислових об’єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об’єкти та довкілля в цілому.
Відповідно до статті 11 Закону України від 15.05.1996 року № 192/96-ВР «Про трубопровідний транспорт», до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів.
Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об’єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України.
Відповідно до частини другої статті 112 Земельного кодексу України, правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.
Відповідно до пункту 11 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 року № 1747, на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, встановлені певні заборони.
Отже, використовувати та отримувати у власність земельні ділянки, розташовані у межах охоронних зон не забороняється, а встановлюються лише певні обмеження щодо провадження тієї чи іншої діяльності.
Надаючи висновок за результатами розгляду проекту землеустрою Дочірня компанія «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ»вказала на перелік обмежень і зазначила, що не заперечує щодо ведення індивідуального садівництва на зазначених у проекті земельних ділянках, серед яких є і ділянка позивача.
Слід відмітити, що частина третя статті 35 Земельного кодексу України передбачає використання земельних ділянок, призначених для садівництва, «для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо».
У поясненнях Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ», які надійшли за запитом суду, вказано, що надаючи свій висновок про можливість ведення індивідуального садівництва на спірних земельних ділянках, управління вказувало про можливість їх використання для садіння плодових кущів, дерев та інших сільськогосподарських культур
Отже, законодавством України не встановлена заборона в охоронних зонах магістральних трубопроводів щодо закладення багаторічних насаджень, вирощування сільськогосподарських культур.
Щодо наявності на вказаній земельній ділянці водних об’єктів, слід зазначити, що з протесту Бориспільського міжрайонного прокурора не вбачається з яких документальних даний зроблений даний висновок.
Також, необхідним є відмітити те, що відповідно статті 19 Земельного кодексу України встановлений поділ земель за основним цільовим призначенням на певні категорії.
Землі водного фонду, на які робить посилання прокурор, і які не можуть передаватися в приватну власність, належать до окремої категорії земель.
Віднесення земель тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (частина перша статті 20 Земельного кодексу України).
Як встановлено з матеріалів справи, спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, рішень щодо віднесення вказаної земельної ділянки до земель інших категорій не приймалося.
Щодо компетенції Бориспільської районної державної адміністрації на скасування розпорядження про надання згоди на розроблення проекту землеустрою, суд виходить з наступних міркувань.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України, згідно з якою громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення садівництва, подають клопотання до відповідної районної державної адміністрації із зазначенням цільового призначення земельної ділянки, її орієнтовних розмірів, а також додають до нього відповідні графічні матеріали.
Районна державна адміністрація розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою.
Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (або про відмову у передачі земельної ділянки у власність або користування).
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Таким чином, надання громадянину дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є одним з етапів розгляду заяви громадянина про одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.
При цьому, як убачається із змісту статті 118 Земельного кодексу України, розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також його експертиза мають на меті визначення меж земельної ділянки в натурі, а також з’ясування обставин, що можуть бути перешкодою для надання земельної такої ділянки громадянину.
З’ясування таких обставин є обов’язком органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що передує прийняттю рішення про надання громадянам безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.
Суд наголошує на тому, що факт надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, отримання висновків від уповноважених органів державної влади щодо можливості передачі громадянину у власність чи користування земельної ділянки, а також експертиза проекту з метою з’ясування обставин, що перешкоджають відчуженню земельної ділянки або визначають умови її використання, в принципі не можуть призвести до порушення прав держави, адже є обов’язковою складовою визначеної Земельним кодексом України процедури відчуження державою земельної ділянки чи передачі її у користування громадянам.
Перешкоджання органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у здійсненні ним передбаченої законом процедури, а також примушування до припинення реалізації передбаченої законом компетенції і прийняття незаконного та необґрунтованого рішення є протиправним втручанням в діяльність відповідного суб’єкта владних повноважень.
Крім того, суд зазначає, що розпорядження районної державної адміністрації про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за своєю правовою природою є індивідуальним актом застосування норм права (правозастосовчим актом індивідуальної дії), який за юридичними наслідками відноситься до правоконстатуючих актів (констатує факт надання згоди), є виконаним в силу самого факту його прийняття, а тому є таким, що вичерпав свою дію одночасно з його прийняттям.
Розпорядження про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки як адміністративний акт, що вичерпав свою дію, не може бути скасований чи змінений.
Аналогічна правова позиція розкрита в рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 у справі N 1-9/2009 у справі N 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), в якому Конституційний Суд України постановив, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
За наведених обставин суд дійшов висновку, про те, що розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 03.02.2011 року № 536 «Про скасування розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 1415 від 25.08.2010 року «Про надання дозволу громадянці ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області» є протиправним, не відповідає вимогам чинного законодавства, прийняте необґрунтовано та безпідставно, без урахування всіх обставин, і як наслідок - підлягає скасуванню.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач не надав суду жодних доказів та пояснень щодо підстав, якими керувався під час винесення спірного рішення.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 –163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 03.02.2011 року № 536 «Про скасування розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 1415 від 25.08.2010 року «Про надання дозволу громадянці ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області».
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 здійснені нею судові витрати в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 травня 2011 року.