КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 квітня 2011 року 2а-894/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого –судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників
позивача: Коломійця В.І.,
відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції у Богуславському Київської області
досуб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2
простягнення податкової заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2011 року до Київського окружного адміністративного суду звернулася Державна податкова інспекція у Богуславському Київської області з адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2, про стягнення податкової заборгованості в сумі 18529 (вісімнадцять тисяч п’ятсот двадцять дев’ять) гривень 63 копійки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявна заборгованість за порушення податкового законодавства по податку з доходів фізичних осіб та за порушенням відповідачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тому з відповідача підлягає стягненню сума податкової заборгованості в сумі 18529 (вісімнадцять тисяч п’ятсот двадцять дев’ять) гривень 63 копійки.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року відкрито скорочене провадження у справі.
Відповідно до частини четвертої статті 1832 КАС України, суд дійшов висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення у зв’язку із недостатністю повідомлених позивачем обставин, тому вважає за доцільне провести судове засідання з викликом осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року справу призначено до судового розгляду на 7 квітня 2011 року на 17 годину 00 хвилин.
Про дату, час та місце судового розгляду, призначеного на 7 квітня 2011 року сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями в матеріалах справи.
У призначений день і час до суду сторони не з’явилися. Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Від відповідача до суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Судом встановлено, що справа не може бути вирішена у порядку письмового провадження, тому клопотання сторін про розгляд справи без їх участі задоволенню не підлягають. Розгляд справи відкладено на 26 квітня 2011 року на 11 годину 20 хвилин.
У призначений день та час в судове засідання з’явився представник позивача, позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, суду не надав.
Всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідач, суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрована Богуславською районною державною адміністрацією Київської області 21 листопада 2002 року відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії В01 № НОМЕР_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_1.
4 серпня 2010 року Державною податковою інспекцією у Богуславському районі Київської області було проведено перевірку суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на підставі направлення № 122 від 26 липня 2010 року. За результатами перевірки, працівниками податкового органу складено Акт № 133/17-НОМЕР_1 від 4 серпня 2010 року про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2, ідентифікаційний номер –НОМЕР_1, за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року.
В ході перевірки були виявлені наступні порушення:
- підпункт «а», «в»пункту 19.1 статті 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб»та пункту 4 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», а саме: неналежне ведення обліку доходів і витрат у період, що перевіряється –наявність у платника розбіжності з даними перевірки при визначенні оподаткованого доходу у ІІ та ІІІ кварталі 2008 року;
- стаття 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», підпункту 7.1 статті 7, підпункту 22.3 статті 22 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 занижено оподаткований дохід у 2008 році на 1953 (одну тисячу дев’ятсот п’ятдесят три) гривні 91 копійку;
- пунктів 1, 12 статті 3, ІІ Розділу Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не проведено розрахункові операції на повну суму продажу не облікованого товару через РРО у травні, червні, липні та серпні 2008 року на суму 2605 (дві тисячі шістсот п’ять) гривень 22 копійки.
Вищевказаний Акт було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача та отримано 6 серпня 2010 року, про що свідчить підпис відповідача про одержання.
Відповідно до пояснень від 2 серпня 2010 року до Акту перевірки відповідача по порушенню, яке виникло в період травень –серпень 2008 року, а саме не оприбуткований товар від ОСОБА_4 на суму 2605 (дві тисячі шістсот п’ять) гривень 27 копійок, відповідач пояснити нічого не змогла.
На підставі Акту перевірки № 133/17-НОМЕР_1 від 4 серпня 2010 року працівниками податкового органу були винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:
- податкове повідомлення-рішення Форми «С» № 0034561700 від 13 серпня 2010 року на загальну суму податкового зобов’язання –5210 (п’ять тисяч двісті десять) гривень 44 копійки;
- податкове повідомлення-рішення Форми «Р» № 0034631700/0 від 13 серпня 2010 року на загальну суму податкового зобов’язання –293 (двісті дев’яноста три) гривні 09 копійок;
- податкове повідомлення-рішення Форми «С» № 0034551700 від 13 серпня 2010 року на загальну суму податкового зобов’язання –13026 (тринадцять тисяч двадцять шість) гривень 10 копійок.
Всі вищевказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем, що підтверджується його підписом про одержання та в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися, отже вважаються узгодженими.
Суд звертає увагу на те, що застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253, податковий орган направляє рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у формі «С».
Водночас, податковим органом замість рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій у формі «С»були виставлені податкові повідомлення-рішення форми «С».
Однак, враховуючи, що при виставлені податкових вимог, першої (від 27 серпня 2010 року № 1/89) та другої (від 14 жовтня 2010 року № 2/91), у податковий борг було включено лише суму 293, 09 гривні донарахованого податку з доходів фізичних осіб, суд дійшов висновку, що податковим органом фактично була застосована штрафна (фінансова) санкція, яка помилково була виставлена у формі податкового повідомлення-рішення.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем під час вчинення правовідносин, суд виходить з наступних положень законодавчих актів.
Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06 липня 1995 року № 265/95–ВР, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06 липня 1995 року № 265/95–ВР передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (пункт 1 статті 17).
До відповідача позивачем були виставлені перша (від 27 серпня 2010 року № 1/89) та друга (від 14 жовтня 2010 року № 2/91) податкові вимоги. Обидві податкові вимоги були надіслані на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та отримані відповідачем, що підтверджується підписом про одержання на зворотному боці поштових повідомлень, ксерокопії яких міститься в матеріалах справи.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку –фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, а саме: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках –коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідач неодноразово повідомлявся Державною податковою інспекцією у Богуславському районі Київської області про виникнення у нього заборгованості, але належним чином не відреагував, тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.
На день розгляду справи заборгованість відповідачем перед Державним бюджетом України не погашена та складає 18529 (вісімнадцять тисяч п’ятсот двадцять дев’ять) гривень 63 копійки.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.
Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалі про відкриття провадження, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача не надав.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про правомірність застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій, отже, позов є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у сумі 293 (двісті дев’яноста три) гривні 09 копійок та штрафні санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 18236 (вісімнадцять тисяч двісті тридцять шість) гривень 54 копійки, всього в розмірі 18529 (вісімнадцять тисяч п’ятсот двадцять дев’ять) гривень 63 копійки, шляхом перерахування коштів на р/р № 34124999700080, одержувач УДК у Київській області, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО 821018, код одержувача 24074109.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно ч частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 квітня 2011 року.