КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 червня 2011 року місто Київ 2а-1733/11/1070
11.57
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого –судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників
позивача:- Сахнацького О.А.,
відповідача:- Коваленка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомВідкритого акціонерного товариства «Іванківрибсільгосп»
доІванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області
проскасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Іванківрибсільгосп», звернувся до суду з адміністративним позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області № 0001341500 від 22.03.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області № 0001341500 від 22.03.2011 року прийняте з порушенням норм матеріального права, є таким що суперечить нормам чинного законодавства України та підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.04.2011 року на 09 годину 00 хвилин.
В судовому засіданні 27.04.2011 року з метою з’ясування обставин справи оголошено перерву до 26.05.2011 року до 16 години 30 хвилин.
Від представника позивача 21.04.2011 року надійшла заява (вхідний № 7285) про уточнення позовних вимог, в яких позивач просив суд визнати дії Іванківської МДПІ Київської області щодо проведення документальної невиїзної перевірки ВАТ «Іванківрибсільгосп»- протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області № 0001341500 від 22.03.2011 року.
Разом з цим позивач надав суду копію постанови про порушення кримінальної справи від 22.02.2011 року начальником відділу слідчого управління прокуратури Київської області за фактом перевищення службових повноважень службовими особами виконавчого органу управління –правління ВАТ «Іванківрибсільгосп», повноваження яких припинені та відкликані позачерговими зборами акціонерів вказаного товариства 07.02.2009 року з ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 365 Кримінального кодексу України.
Відповідач в судовому засіданні 27.04.2011 року надав суду письмові заперечення на адміністративний позов № 160/10/10-019 від 26.04.2011 року.
В судове засідання, призначене на 26.05.2011 року з’явився представник позивача та представник відповідача.
26.05.2011 року до суду надійшло письмове клопотання від позивача про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, а саме листа Ладижицької сільської ради Іванківського району Київської області № 02-8-37 від 18.02.2011 року, з якого вбачається, що з 01.01.2009 року по 01.02.2011 року до Ладижицької сільської ради надходили платежі за наступні періоди: за грудень 2008 року за орендну плату в сумі 19512, 00 гривень; за ІV квартал 2008 року за податок водного транспорту –28, 00 гривень та за транспортний збір –233, 50 гривень; за січень 2009 року за орендну плату в сумі 19512, 00 гривень; за лютий 2009 року за орендну плату в сумі 19512, 00 гривень; після січня 2001 року за фіксований сільськогосподарський податок в сумі 570, 38 гривень; за березень за орендну плату в сумі 19512, 00 гривень.
У даний період надходили проплати від ТОВ «Іванківрибсільгосп», про статут та діяльність якого сільській раді нічого не відомо, із приміткою «за ВАТ «Іванківрибсільгосп», а саме: за ІІІ квартал 2009 року за забруднення навколишнього природного середовища –4, 08 гривень, за орендну плату –600, 00 гривень (дата проплати –26.10.2009 року), за орендну плату –1200, 00 гривень (дата проплати 03.11.2009 року); за ІV квартал 2010 року за забруднення навколишнього природного середовища –1, 02 гривня; за січень 2010 року за орендну плату –600, 00 гривень.
З листа Ладижицької сільської ради Іванківського району Київської області № 02-8-37 від 18.02.2011 року вбачається, що ВАТ «Іванківрибсільгосп»заборгував проплату за договором оренди землі від 30.07.2008 року з квітня 2009 року. Станом на 01.02.2011 року заборгованість по сплаті за оренду землі згідно договору оренди землі від 30.07.2008 року становить 711 440, 00 гривень без урахування пені за несплату орендної плати у визначені договором строки.
У зв’язку із з’ясуванням обставин справи в судовому засіданні оголошено перерву до 08.06.2011 року до 10 голини 00 хвилин.
В призначений день та час після оголошуваної перерви в судове засідання 08.06.2011 року з’явився представник позивача та представник відповідача.
Представник відповідача надав суду письмові пояснення по справі та зворотній бік облікової картки щодо позивача за 2009, 2010 та 2011 роки.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував в повному обсязі з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.
Розглянувши надані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.
Відкрите акціонерне товариство «Іванківрибсільгосп»є юридичною особою, зареєстрованою Іванківською районною державною адміністрацією Київської області 19.01.1999 року (зміна свідоцтва про державну реєстрацію від 13.09.2004 року) (місцезнаходження: 07200, Київська область, Іванківський район, селище міського типу Іванків, вулиця Рибокомбінат, будинок 1, ідентифікаційний номер: 00476671).
Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 14.05.2009 року № 54, позивач узятий на облік в органах державної податкової служби 06.07.1993 року за № 1896, на дату видачі даної довідки перебуває на обліку в Іванківський МДПІ Київської області.
З матеріалів справи вбачається, що 09.03.2011 року Іванківською МДПІ Київської області проведено перевірку позивача ВАТ «Іванківрибсільгосп».
За результатами перевірки податковим органом складений Акт № 207/15/00476671 від 09.03.2011 року Про результати документальної невиїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати за землю ВАТ «Іванківрибсільгосп».
Документальною перевіркою встановлені наступні порушення:
- статті 14, 15 Розділу 6 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю»(із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податкового зобов’язання орендної плати за землю у сумі 925 638, 1 гривень.
Вищевказаний Акт було направлено на адресу позивача, що підтверджується супровідним листом № 892/10/15-226 від 09.03.2011 року.
Позивач, не погодившись з Актом № 207/15/00476671 від 09.03.2011 року, на адресу відповідача надіслав письмові заперечення № 14 від 14.03.2011 року до Акту № 207/15/00476671 від 09.03.2011 року Про результати документальної невиїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати за землю ВАТ «Іванківрибсільгосп».
На підставі Акту № 207/15/00476671 від 09.03.2011 року, Іванківською МДПІ Київської області винесено податкове повідомлення-рішення № 0001341500 від 22.03.2011 року на суму грошового зобов’язання за основним платежем –925 638, 1 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 231 409, 53 гривні.
Вищевказане податкове повідомлення-рішення було направлено позивачу, що підтверджується супровідним листом № 1160/10/15-226 від 22.03.2011 року також позивачем в апеляційному порядку оскаржено не було, тому вважається узгодженим.
Позивач, не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним позовом з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001341500 від 22.03.2011 року, як таке, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, що і є предметом даного спору.
В своїх запереченнях на адміністративний позов відповідач вважає твердження позивача необґрунтованими, та такими, що не відповідають нормам Податкового кодексу України.
Представник відповідача зазначив наступне.
Відповідно до листа Управління Держкомзему в Іванківському районі Київської області від 19.01.2011 року № 04-02/25-48, нормативно-грошова оцінка земельних ділянок ВАТ «Іванківрибсільгосп»у 2009 році становила 22 477 855, 97 гривень, у 2010 році –23 804 049, 47 гривень. Згідно укладеного договору на оренду землі з Ладижицькою сільською радою орендна плата становить 2 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Таким чином, Іванківською МДПІ Київської області визначено суму податкового зобов'язання за 2009 рік в розмірі 449 557, 12 гривень (22 477 855, 97 х 2% = 449 557, 12), а за 2010 рік 476 080, 98 гривень (23 804 049, 47 х 2% = 476 080, 98).
Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України визначено, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.
Отже, Іванківською МДПІ Київської області у відповідності до Податкового кодексу України застосовано штрафну санкцію в розмірі 231 409, 53 гривень (449 557, 12 + 473 080, 98) х 25% = 231 409, 53 гривень.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 14 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю»(із змінами та доповненнями), юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.
По нововідведених земельних ділянках розрахунки розмірів податку подаються юридичними особами протягом місяця з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.
Нарахування земельного податку громадянам проводиться державними податковими інспекціями, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про сплату податку.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно їх частці у власності на будівлю.
Відповідно до статті 15 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю»(із змінами та доповненнями), власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
З матеріалів справи вбачається, що між Ладижицькою сільською радою Іванківського району Київської області (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Іванківрибсільгосп»(орендар) укладений договір оренди землі від 30.07.2008 року строком на 15 років, орендна плата становить 2 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок і сплачується у грошовій формі на рахунок Ладижицької сільської ради в сумі 390240, 56 гривень на рік. Орендна плата вноситься щомісяця на рахунок у сумі 32520, 00 гривень.
Об’єктом вищевказаного договору є земельні ділянки (земельна ділянка № 1 площею 416, 4247 га, земельна ділянка № 2 площею 208, 4209 га, земельна ділянка № 3 площею 131, 0157 га, земельна ділянка № 4 площею 2, 9123 га) загальною площею 1815, 3370 га, з них: ріллі –161, 4845 га; сіножаті –65, 3416 га; пасовища –50, 2598 га; чагарників –56, 4288 га; лісів –414, 0106 га; під гідротехнічними спорудами –53, 8806 га4 під болотами –17, 6465 га; пісків –5, 4316 га; інші землі без рослинного покриву –10, 1822 га, під річками –22, 5775 га; під каналами, канавами –19, 7042 га; під озерами –2, 8561 га; під ставками –916, 9889 га.
Згідно договору оренди землі від 30.07.2008 року, нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 19 512 027, 75 гривень.
Водночас, як зазначено вище, нормативно-грошова оцінка земельних ділянок ВАТ «Іванківрибсільгосп»змінювалась і у 2009 році становила 22 477 855, 97 гривень, у 2010 році –23 804 049, 47 гривень.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
В свою чергу, як зазначив відповідач, підставою для проведення невиїзної перевірки слугувало те, що позивачем протягом 2009 та 2010 років не подану декларації орендної плати за земельні ділянки державної комунальної власності, що у відповідності до підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, є обставиною для проведення перевірки.
Посилання позивача на порушення відповідачем вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, відповідно до якого документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, носять формальний характер і не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.
Правильність вищевикладеної позиції зазначена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.07.2007 року, в якій суд касаційної інстанції дійшов висновку, що значення має лише наявність чи відсутність фактів порушення платником податків вимог законодавства, встановлених в акті перевірки.
Також слід звернути увагу на те, що посилання позивача на відсутність розрахунку податкового зобов’язання та штрафних (фінансових) санкцій є необґрунтованим, оскільки фактично оскаржуване податкове повідомлення-рішення містить такий розрахунок, а саме: основний платіж –925 638, 1 гривня та штрафна (фінансова) санкція –231 409, 53 гривні.
Твердження позивача про те, що Іванківська МДПІ Київської області у відповідності пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, з якого вбачається, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення є необґрунтованими з наступних підстав.
Слід звернути увагу на те, що пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України чітко передбачено –за період, тобто передбачений проміжок часу, з яким пов’язують виникнення, зміну і припинення відповідних правовідносин, виконання зобов’язань тощо. Тобто, штрафна санкція у розмірі не більше 1 гривні застосовується виключно за вчинене у період з 1 січня по 30 червня 2011 року будь-яке порушення податкового законодавства.
Враховуючи той факт, що позивачем податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної комунальної власності за період 2009 та 2010 років не подані, то таке порушення вчинене до 1 січня 2011 року, а тому штрафна (фінансова) санкція застосована правомірно.
Відповідно до підпункту 54.3.1. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.
Таким чином, на виконання вказаних вимог Податкового кодексу України, Іванківською МДПІ Київської області визначено позивачу суму податкового зобов'язання орендної плати в розмір 925 638, 1 гривень.
Також, Іванківська МДПІ Київської області повідомила, що згідно облікової картки ВАТ «Іванківрибсільгосп» станом на 06.06.2011 року рахується переплата в розмірі 96 781, 68 гривень (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). Станом на 31.12.2010 року переплата становила 96951, 68 гривень. Вказана переплата рахується за платником податку у зв'язку з тим, що позивачем не подано податкові декларації з орендної плати за 2009 та 2010 рік, проте, в 2009 році сплачено 130 080, 0 гривень, а в 2010 року сплачено 2000, 0 гривень. Частина цих коштів була зарахована за попередні податкові зобов’язання.
Підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Отже, враховуючи те, що податкове зобов'язання з орендної плати платником самостійно не визначено, сума коштів яка надійшла на рахунок орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, в обліковій картці відображена як переплата.
Водночас, приймаючи оскаржуване податкове-повідомлення рішення податковий орган у відповідності до податкового законодавства самостійно визначив суму грошового зобов’язання, так як за 2009 та 2010 роки ВАТ «Іванківрибсільгосп»не подавало декларацій зі сплати орендної плати за земельні ділянки.
Суд звертає увагу на ту обставину, що податковий орган не наділений повноваженнями щодо самостійного врахування суми, яка рахується в обліковій картці платника, як переплата по вказаному виду платежу, зменшивши при цьому суму грошового зобов’язання нарахованого за оскаржуваним податковим повідомленням –рішенням. Наявна на момент перевірки переплата не може ідентифікуватися як податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків, оскільки, як встановлено судом та не заперечується позивачем, відповідні податкові декларації ним не подавались, що є обов’язковою умовою та підставою визначення даного платежу саме, як самостійно визначеного платником податкового зобов’язання.
Поряд із цим, суд зазначає, що наявна сума переплати може бути в подальшому зарахована платнику податків у сплату податкових зобов’язань по даному виду платежу, у разі самостійного нарахування орендної плати за земельні ділянки або за донарахуванням здійсненим контролюючим органом.
Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області № 0001341500 від 22.03.2011 року винесене відповідачем правомірно.
Щодо позовних вимог про визнання дій Іванківської МДПІ Київської області щодо проведення документальної невиїзної перевірки ВАТ «Іванківрибсільгосп»- протиправними, слід відмітити, що порушення порядку проведення перевірки не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення. Значення має лише наявність чи відсутність фактів порушення платником податків вимог законодавства, встановлених в акті перевірки. З урахуванням викладеного та враховуючи ту обставину, що судом встановлено правомірність нарахування відповідачем суми грошового зобов’язання, суд дійшов висновку, що вимоги про визнання дій протиправними не підлягають задоволенню.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач надав суду обґрунтовані докази, на підставі яких керувався під час винесення спірного рішення.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони —суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 –163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Іванківрибсільгосп»до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання дій Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області щодо проведення документальної невиїзної перевірки ВАТ «Іванківрибсільгосп»- протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області № 0001341500 від 22.03.2011 року, - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 09 червня 2011 року.