КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 квітня 2011 року 2а-712/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого –судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників
прокуратури:
позивача:- Сазонової С.В.,
- Шкіндер О.В.,
відповідача:- не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПрокурора Сквирського району Київської області в інтересах держави в особі Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_3
простягнення податкової заборгованості в сумі 1527 (одна тисяча п’ятсот двадцять сім) гривень 68 копійок, –
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Сквирського району Київської області в інтересах держави в особі Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області, звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, про стягнення податкової заборгованості в сумі 1527 (одна тисяча п’ятсот двадцять сім) гривень 68 копійок.
Право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів держави законом надано прокурору. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Виявивши порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за єдиним податком.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року позовну заяву Прокурора Сквирського району Київської області в інтересах держави в особі Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, про стягнення податкової заборгованості в сумі 1527 (одна тисяча п’ятсот двадцять сім) гривень 68 копійок було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви позивачу до 25 лютого 2011 року.
24 лютого 2011 року до суду надійшло клопотання (вхідний № 34091 від 24.02.2011 року), в якому позивач –Сквирська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області обґрунтовує, що діяла в межах строку звернення до адміністративного суду та просить відкрити провадження у справі.
Дослідивши клопотання позивача суд дійшов висновку, що недоліки позовної заяви усунуті в строк, встановлений судом, і клопотання позивача підлягає задоволенню та долучається до матеріалів справи, що є підставою для відкриття провадження у справі. Отже, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17 березня 2011 року на 14 годину 40 хвилин.
17 березня 2011 року розгляд справи відкладено на 5 квітня 2011 року у зв’язку з неявкою представника позивача та відповідача.
5 квітня 2011 року розгляд справи відкладено на 26 квітня 2011 року у зв’язку з неявкою представника позивача та відповідача.
Про дату, час і місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.
В судове засідання на 26 квітня 2011 року з’явилися прокурор та представник позивача. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними доказами в матеріалах справи в судове засідання не з’явився, про причини неприбуття суд не повідомив.
У зв’язку з тим, що відповідач неодноразово належним чином повідомлявся про розгляд справи, але в судове засідання без поважних причин не з’явився, суд визнав за можливе розгляд справи проводити без участі відповідача. Належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявністю в матеріалах справи поштових повідомлень.
Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав.
Всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідач, ОСОБА_3, 21.03.2006 року зареєстрований Сквирською районною державною адміністрацією Київської області як фізична особа –підприємець, місце проживання: 09000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 22.03.2006 року № 121, відповідач узятий на облік в органах державної податкової служби 22.03.2006 року за № 1904, на дату видачі даної довідки перебував на обліку у Сквирській МДПІ Київської області.
Згідно корінця свідоцтва Серії Е № 895356 від 19.12.2008 року, відповідач є платником єдиного податку.
За даними податкового органу відповідач має податкову заборгованість за єдиним податком за квітень 2009 року –167, 68 гривень (сплачено 2, 32 гривні), за травень 2009 року –170, 00 гривень (термін сплати до 21.04.2009 року), за червень 2009 року –170, 00 гривень (термін сплати до 20.05.2009 року), за липень 2009 року –170, 00 гривень (термін сплати до 22.06.2009 року), за серпень 2009 року –170, 00 гривень (термін сплати до 20.07.2009 року), за вересень 2009 року –170, 00 гривень (термін сплати до 20.08.2009 року), за жовтень 2009 року –170, 00 гривень (термін сплати до 21.09.2009 року), за листопад 2009 року –170, 00 гривень (термін сплати до 20.10.2009 року), за грудень 2009 року –170, 00 гривень (термін сплати до 20.11.2009 року).
Відповідно до статті 6 Закону України 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та порядку направлення органами Державної податкової служби України податкових вимог, затвердженого наказом ДПА України № 266 від 03.07.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2011 року, податковим органом було надіслано на адресу відповідача першу і другу податкові вимоги (від 22.04.2009 №1/208 та від 25.05.2009 №2/303), однак до дня судового розгляду податкову заборгованість відповідачем не сплачено.
Таким чином, відповідач має заборгованість перед Державним бюджетом України в сумі 1527 (одна тисяча п’ятсот двадцять сім) гривень 68 копійок.
Отже, на день судового розгляду заборгованість відповідачем до Державного бюджету України не сплачено.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Указом Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(далі –Указ від 03.07.1998 № 727/98) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, зокрема, фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тисяч гривень.
Згідно з пунктом 2 Указу від 03.07.1998 № 727/98 суб'єкти малого підприємництва –фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва –фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Згідно з Рішенням Сквирської районної ради депутатів Київської області від 18 грудня 2008 року № 02-20-05 «Про затвердження розмірів ставок єдиного податку для фізичних осіб на 2009 рік та розмірів торгових патентів на здійснення торгівельної діяльності і надання побутових послуг на 2009 рік» - затверджено розмір ставок єдиного податку для фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності на 2009 рік згідно додатку № 1; затверджено розмір торгових патентів на здійснення торгівельної діяльності і надання побутових послуг на 2009 рік згідно додатку № 2.
Пунктом 2 Указу від 03.07.1998 № 727/98 встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності –фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відповідач мав сплачувати суми єдиного податку до 20 числа кожного місяця, наступного за звітним, та надавати докази сплати податку до податкового органу разом з податковою звітністю.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг –сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орган стягнення –державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до статті 361 Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991 року № 1789-XII, прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді, тобто, вчиняє від імені держави процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів держави. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Враховуючи, що предметом позову є стягнення заборгованості до Державного бюджету України, безумовно, позов прокурором пред’явлено в інтересах держави, в межах наданих законом повноважень.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем надано суду докази наявності у відповідача заборгованості перед Державним бюджетом України, наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача заборгованості, а також правильності нарахування пені.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню: відповідач є суб’єктом оподаткування єдиним податком, ставка податку, податкова база, а також сума податкового зобов’язання, що належить до сплати податковим органом визначені правомірно і правильно.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 –163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 1527 (одна тисяча п’ятсот двадцять сім) гривень 68 копійок.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 квітня 2011 року.