АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-2394/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія 10.3.1 Прилуцький В.О.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Храпко В. Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          18 серпня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоХрапка В.Д.

суддівНовікова О.М., Бондаренка С.І.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області на рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області про стягнення соціальної допомоги дитині війни, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2010 року  ОСОБА_5 пред’явила позов до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни.  Зазначала, що вона відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни.

Згідно ст. 6 Закону  має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії їй, як дитині війни, протягом  2007-2009 років нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством. На підставі наведених обставин позивачка просить суд задовольнити її вимоги та визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії за 2007-2009 роки в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

          Рішенням Кам’янського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2010 року  позов задоволено частково.

          Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області нарахувати та виплатити  ОСОБА_5  підвищення до пенсії у розмірі      30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за рахунок коштів Державного бюджету України з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням виплачених сум.

          В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

          В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішенням, яким відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог, так  як  вважає, що судом першої інстанції неповно  з’ясовано обставини по справі та порушені  норми матеріального права .

Поскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, судова колегія приходить до висновку про розгляд справи в письмовому провадженні відповідно до п.1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підставах:

За Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються  районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 2595-ІУ державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність  бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки  питання фінансування цих видатків не виступає  предметом даного спору.

Проблеми надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов’язків у справах даної категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядались.

Безпідставним є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.

Також судом правильно не було взято до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Строки звернення до суду в судовому засіданні і в апеляційній скарзі відповідач не оспорює.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 206 КАС України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кам'янському районі Черкаської області на рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2010 року відхилити, а рішення суду залишити без змін.

          Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення копії ухвали особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

          Судді :