АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-2172/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 46 Зайончковська І.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоНовікова О.М.
суддівХрапка В.Д., Бондаренка С.І.
при секретаріКонстантині В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя, -
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2010 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя, посилаючись на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 08 серпня 1998 року по 15 вересня 2010 року. За час шлюбу 03 жовтня 2006 року сторонами була придбана квартира АДРЕСА_1, яка була зареєстрована за ОСОБА_6 Так як сторони не проживають разом, позивач просив суд провести поділ майна подружжя між ним та відповідачкою та визнати за ним право власності на Ѕ частину двохкімнатної квартири АДРЕСА_1.
ОСОБА_6 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя, посилаючись на те, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 08 серпня 1998 року по 15 вересня 2010 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. В період шлюбу була придбана квартира АДРЕСА_1, для купівлі якої ОСОБА_6 уклала з АКІБ «УкрСиббанк» кредитний договір, який зараз виплачений повністю. До купівлі квартири сторони проживали в АДРЕСА_2 в будинку, що належить ОСОБА_7 За час проживання в будинку було здійснено газифікацію будинку, ремонт та побудовані прибудови. Після розірвання шлюбу ОСОБА_6 разом з сином проживає у своїх батьків, тому просила суд визнати будинок АДРЕСА_2, Кам’янського району спільним майном подружжя та провести поділ майна, виділивши ОСОБА_7 в користування будинок АДРЕСА_2, а їй - квартиру АДРЕСА_1 При цьому зобов’язавши її сплатити відповідачу грошову компенсацію за його частку у спільному майні та просила врахувати, що 15.08.2009 року між нею та її матір’ю ОСОБА_9 був укладений договір позики на суму 20 000 грн., які були використані для погашення кредиту та повернуті нею особисто 29.11.2010 року.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2011 року ухвалено визнати за ОСОБА_7 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, що придбана з договором купівлі-продажу від 03.10.2006 року на ім’я ОСОБА_6, припинивши на неї право спільної сумісної власності подружжя.
Зустрічний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити її зустрічний позов, вважаючи, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як підтверджується матеріалами справи, спірна квартира АДРЕСА_1, була придбана коли сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Отже ця квартира, відповідно до ст. 60 СК України, є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, і, у разі поділу цього майна, відповідно до ст. 70 СК України, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним контрактом. Тому рішення районного суду в цій частині законне та обґрунтоване.
Що стосується зустрічного позову ОСОБА_10 про визнання будинковолодіння АДРЕСА_2, Кам’янського району , Черкаської області спільною сумісною власністю подружжя, виділення його ОСОБА_7 як частку в спільному майні та залишення за позивачкою Всієї квартири в м. Сміла, то колегія суддів виходить з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що вказане вище будинковолодіння подароване ОСОБА_7 16 листопада 1994 року, тобто до укладення шлюбу з ОСОБА_6 У 2000 році дійсно були проведені ремонтно-будівельні роботи, добудована веранда, побудовані сарай, вбиральня, огорожа.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
За змістом зазначеної норми особисте майно дружини, чоловіка може бути ви знане об'єктом права спільної сумісної власності подружжя за наявності сукупності таких умов, як істотність збільшення вартості майна, збільшення такої вартості саме за час шлюбу, а також за наявності спільних трудових чи грошових затрат обох з подружжя або затрат другого з подружжя.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що вимоги позивачки ОСОБА_6 не були доведені в судовому засіданні.
Крім того, як встановлено в суді, в даному будинковолодінні новоствореним є лише частина веранди, сарай, огорожа та вбиральня. Житлова площа будинку не збільшилась, будівництво велось лише надвірних споруд. Сам по собі розмір грошових витрат подружжя не може бути тим фактом, який єдиний безумовно свідчить про істотність збільшення вартості майна як об’єкта.
З цих підстав колегія суддів відхиляє доводи апеляції в цій частині.
Також безпідставною є вимога позивачки присудження ОСОБА_7 грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на квартиру у м. Сміла. Відповідно до ч. 4 ст. 71 СК України таке присудження допускається лише за згодою останнього. Сам ОСОБА_7 такої згоди не давав.
Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими і не впливають на прийняте колегією суддів рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2011 року - відхилити.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :