КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження
10 травня 2011 року 2а-2145/11/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 з позовом до Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільського районного «Бюро технічної інвентаризації», Бориспільського районного відділу «Державного земельного кадастру» про скасування рішення виконавчого комітету щодо видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та зобов’язання вчинити дії щодо скасування реєстрації права власності за іншою особою,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільського районного «Бюро технічної інвентаризації», Бориспільського районного відділу «Державного земельного кадастру»про скасування рішення виконавчого комітету Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області від 27.09.2007 № 167 про видачу ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на нерухоме, а також скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно за № 2028, видане 31.01.2008 Гнідинською сільською радою Бориспільського району Київської області на ім’я ОСОБА_2.
Позивач також просить суд зобов’язати Комунальне підприємство Бориспільської районної ради Бориспільського районного «Бюро технічної інвентаризації»скасувати реєстрацію за гр. ОСОБА_2 права власності на садовий будинок та земельну ділянку площею 0,079 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а також зобов’язати Бориспільський районний відділ «Державного земельного кадастру»скасувати реєстрацію за гр. ОСОБА_2 права власності на садовий будинок та земельну ділянку площею 0,079 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З позовної заяви та доданих до неї документів убачається, що право власності на садовий будинок та земельну ділянку площею 0,079 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, зареєстроване за ОСОБА_2, який набув права власності на вказані об’єкти нерухомого майна на підставі договору купівлі продажу житлового будинку та надвірних будівель від 02.05.2005 (зареєстрований в державному реєстрі за № 2797) та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.05.2005 (зареєстрований в державному реєстрі за № 2801), укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_3
У подальшому між позивачем і ОСОБА_2 виник спір про право власності на вказані об’єкти нерухомого майна, який вирішувався судами загальної юрисдикції в межах заявлених позовних вимог у порядку цивільного судочинства.
Так, згідно з рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.06.2010 було задоволено позов ОСОБА_2, кого суд визнав добросовісним набувачем та визнав за ним право власності на вказані об’єкти нерухомого майна.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 20.12.2010, залишеному без змін ухвалою колегії суддів Судової палати у Цивільних справах Верховного Суду України від 29.12.2009, скасовано рішення Бориспільського районного суду від 15.06.2010 та постановлено нове рішення – у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
При цьому, як убачається з вказаних судових рішень, питання про дійсність договору купівлі продажу житлового будинку та надвірних будівель від 02.05.2005 (зареєстрований в державному реєстрі за № 2797) та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.05.2005 (зареєстрований в державному реєстрі за № 2801), укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на підставі яких ОСОБА_2 набув права власності на вказані об’єкти нерухомого майна, судами не вирішувалось, право власності за ОСОБА_1 не визнавалось.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Не зважаючи на те, що позивачем пред’явлено адміністративний позов, дійсний предмет спору за даним позовом становить юридичний факт належності права власності на спірні об’єкти нерухомого майна ОСОБА_2 або ОСОБА_1, який має бути вирішений судом.
Суд також вважає за необхідне зазначити, якщо позивач вважає, що діями іншої особи порушено його право власності на певне майно, захист цього права здійснюється у спосіб, визначений Цивільним кодексом України та іншими законами (витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної підстави заволоділа ним, вимагання усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, шляхом визнання права, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою тощо) шляхом пред’явлення позову в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.
Вимоги про скасування рішення виконавчого комітету, анулювання свідоцтва про право власності на нерухоме майно та зобов’язання державних реєстраторів вчинити дії щодо скасування реєстрації права власності за іншою особою та зобов’язання зареєструвати це право за позивачем є похідними від вимог, пов’язаних з визнанням права власності, тому розгляду відокремлено від справи щодо визнання права власності не підлягають.
Це означає, що даний позов не підлягає розгляду в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства, повинен розглядатися відповідним судом загальної юрисдикції за правилами, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 109, 160, 165 109 Кодексу адміністративного України, суд
у х в а л и в:
1. У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільського районного «Бюро технічної інвентаризації», Бориспільського районного відділу «Державного земельного кадастру»про скасування рішення виконавчого комітету щодо видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та зобов’язання вчинити дії щодо скасування реєстрації права власності за іншою особою, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати позивачу.
3. Позовну заяву з доданими до неї матеріалами, - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Волков А.С.