КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2011 року місто Київ № 2а-7220/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого –судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників
позивача: Рафальської І.В.
відповідача - Бориспільської митниці: Щегель Т.О., Блінков В.Ю.,
відповідача - Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі міста Києва: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Іолком»
доБориспільської митниці, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
провизнання дій неправомірними, податкових повідомлень та вимоги нечинними, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Іолком», звернувся до суду з адміністративним позовом до Бориспільської митниці та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання дій неправомірними, податкових повідомлень та вимоги нечинними.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Бориспільською митницею всупереч норм чинного законодавства незаконно та необґрунтовано прийняті податкові повідомлення, відповідно до яких застосовані штрафні санкції, а Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва у зв’язку із виставленням першої податкової вимоги порушені охоронювані законом права та інтереси позивача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2010 року (суддя Музиченко А.В.) відкрито провадження у справі та призначено до попереднього судового засідання на 27.10.2010 року на 12 годину 50 хвилин.
16.08.2010 року від представника позивача до суду надійшло клопотання (вхідний № 18375) про витребування доказів, а саме: від відповідача –Бориспільської митниці витребувати податкові повідомлення про донарахування сум ПДВ та митних платежів за актом № К/0002/10/122000000/31453421 камеральної перевірки митного оформлення виробів медичного призначення «інше пристосування»(код УКТЗЕД 9021909000), ввезених ТОВ «Іолком»за період з березня 2007 року по лютий 2008 року та інформацію щодо направлення зазначеного документу позивачу; від відповідача –ДПІ у Шевченківському районі міста Києва –інформацію про приводи та підстави направлення позивачу першої податкової вимоги 11.06.2010 року № 1/4790, належним чином завірені копії документів, які стали підставою для виставлення податкової вимоги.
27.10.2010 року від відповідача –Бориспільської митниці надійшли письмові заперечення на адміністративний позов № 11-04/4085 від 22.10.2010 року (вхідний № 22878).
27.10.2010 року попереднє судове відкладено на 25.11.2010 року на 16 годину 00 хвилин у зв’язку із виборчим процесом, про що складено відповідну довідку, яка міститься в матеріалах справи.
25.11.2010 року від представника позивача надійшло письмове клопотання про відкладення попереднього судового засідання для ознайомлення з матеріалами справи. Також до суду надійшло письмове клопотання (вхідний № 25891 від 25.11.2010 року) від відповідача –Бориспільської митниці, в якій представник відповідача просив суд долучити до матеріалів справи копії податкових повідомлень форми Р № 4 та № 5 від 20.04.2010 року та підтвердження їх надіслання позивачу.
Суд визнав за можливе задовольнити клопотання представника позивача щодо відкладення попереднього судового засідання з метою ознайомлення представника позивача з матеріалами справи та на підставі частини п’ятої статті 111 Кодексу адміністративного судочинства України, відклав попереднє судове засідання на 26.01.2011 року на 11 годину 00 хвилин.
26.01.2011 року в попереднє судове засідання сторони не з’явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, про причини неприбуття суд не повідомили.
Суд в порядку підготовки справи до судового розгляду вжив заходи, що необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду справи в одному судовому засіданні упродовж розумного строку, у зв’язку з чим суд вважає за можливе завершити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду на 23.02.2011 року на 09 годину 00 хвилин.
17.02.2011 року від представника позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, а саме:
- визнати неправомірними дії Бориспільської митниці по донарахуванню за актом К/0002/10/122000000/31453421 камеральної перевірки ТОВ «Іолком»податкових зобов’язань з митних платежів та ПДВ на суму 90331, 97 гривень, визнати нечинними податкові повідомлення форми Р від 20.04.2010 року № 4 про донарахування митних платежів на суму 17371, 55 гривень та від 20.04.2010 року № 5 про донарахування ПДВ на суму 72960, 42 гривень за наслідками камеральної перевірки ТОВ «Іолком», складених контролюючим органом на підставі акту К/0002/10/122000000/31453421 камеральної перевірки митного оформлення виробів медичного призначення «інше пристосування»(код УКТЗЕД 9021909000), ввезених ТОВ «Іолком»за період з березня 2007 року по лютий 2008 року;
- визнати нечинною першу податкову вимогу ДПІ у Шевченківському районі міста Києва від 11.06.2010 року № 1/4790 за податковими зобов’язаннями з митних платежів та ПДВ на суму 90331, 97 гривень та зобов’язати відкликати податкову вимогу від 11.06.2010 року № 1/4790 за податковими зобов’язаннями з митних платежів та ПДВ на суму 90331, 97 гривень.
23.02.2011 року в судове засідання з’явилися представник позивача та представники відповідачів.
Представник відповідача –ДПІ у Шевченківському районі міста Києва надав суду письмові заперечення на адміністративний позов.
У зв’язку із з’ясуванням обставин справи, суд визнав за можливе оголосити перерву в судовому засіданні до 17.03.2011 року до 15 години 00 хвилин.
В судове засідання, призначене на 17.03.2011 року з’явилися представник позивача та представники відповідачів. Представник відповідача –Бориспільської митниці надав суду додаткові докази по справі, а саме: лист № 17-05/1595 від 11.05.2010 року, адресований ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, в якому останнього повідомлено про наявні порушення з боку ТОВ «Іолком»фактів митного оформлення виробів медичного призначення «інше пристосування»(код УКТЗЕД 9021909000), виставлені податкові вимоги форм Р № 4 та № 5 від 20.04.2010 року на загальну суму 90331, 97 гривень та надана пропозиція здійснити заходів з погашення податкового боргу вказаного платника податків згідно чинного податкового законодавства на підставі подання № 5, 6 від 11.05.2010 року; копію акту Бориспільської митниці від 27.04.2010 року; копію реєстру на відправлення кореспонденції, копію квитанції; копію листа № 17-05/1306 від 20.04.2010 року, адресованого ТОВ «Іолком»з повідомленням про те, що на адресу позивача надсилалися податкові повідомлення форми Р № 4 та № 5 від 20.04.2010 року на загальну суму 90331, 97 гривень, яка підлягає сплаті в десятиденний термін з дня отримання податкового повідомлення; копії конвертів та поштових повідомлень. Вищевказані документи були долучені до матеріалів справи.
З метою з’ясування обставин справи в судовому засіданні 17.03.2011 року за клопотанням представника позивача було оголошено перерву до 14.04.2011 року до 16 години 00 хвилин.
14.04.2011 року в судовому засіданні за клопотанням представника позивача оголошено перерву до 26.05.2011 року до 17 години 00 хвилин.
В призначений день та час в судове засідання 26.05.2011 року з’явилися представник позивача та представник відповідача від Бориспільської митниці. Представник ДПІ у Шевченківському районі міста Києва в судове засідання не з’явився, про причини неприбуття суд не повідомив.
В судовому засіданні представник позивача надав письмові пояснення по справі, які були досліджені та долучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, та зазначив, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства і просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Іолком»є юридичною особою (ідентифікаційний номер: 31453421), зареєстрований Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 29.05.2001 року (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 035748).
05.03.2011 року Бориспільською митницею була проведена перевірка позивача, за результатами якої складено акт № К/0002/10/122000000/31453421 камеральної перевірки митного оформлення виробів медичного призначення «інше пристосування» (код УКТЗЕД 9021909000), ввезених ТОВ «Іолком»за період 2007 –2010 років.
Вищевказаною перевіркою встановлено наступне.
При проведенні митного оформлення розчину для іригації ока «BSSR», офтальмохірургічного віскоеластичного розчину «BICKOTR», офтальмохірургічного віскоеластичного матеріалу «ПРОВІСКR»внаслідок неправильної класифікації декларантом ТОВ «Іолком»порушені вимоги Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженої Законом України від 05.04.2011 року № 2371-ІІІ «Про митний тариф України».
Враховуючи вищевикладене та відповідно до вимог Законів України від 05.04.2011 року № 2371-ІІІ «Про митний тариф України», від 03.04.1997 року № 168/97 «Про податок на додану вартість»та відповідно до підпункту «в»пункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та цільовими фондами»підлягають донарахуванню та сплаті митні платежі по вищезазначеним ВМД ТОВ «Іолком».
Відповідно до розрахунків (додаток № 1 до акту перевірки) ТОВ «Іолком»(код ЄДРПОУ 31453421) підлягають сплаті митні платежі в сумі: всього 86030, 44 гривень, з них: мито –16544, 33 гривень, ПДВ –69486, 11 гривень.
Також у висновках до акту № К/0002/10/122000000/31453421 зазначено, що відповідно до пункту 5.2.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та цільовими фондами», у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмові формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати його під розписку.
На підставі акту № К/0002/10/122000000/31453421 Бориспільською митницею винесені податкові повідомлення форми Р № 4 та № 5 від 20.04.2010 року.
Про акт камеральної перевірки № К/0002/10/122000000/31453421 позивачу стало відомо 01.07.2010 року після отримання рекомендованою кореспонденцією від відповідача –ДПІ у Шевченківському районі міста Києва першої податкової вимоги від 11.06.2010 року № 1/4790 за податковими зобов’язаннями з митних платежів та ПДВ.
З актом позивач ознайомлений 01.07.2010 року. З висновками, викладеними в акті № К/0002/10/122000000/31453421 позивач не погодився та подав заперечення. Листом в.о. начальника Бориспільської митниці від 20.07.2010 року позивач повідомлений про відмову у розгляді заперечень на акт.
Податкові повідомлення рішення про донарахування платежів позивачем отримано не було , а надано відповідачем тільки при подані заперечень.
Позивач звернувся до відповідача –ДПІ у Шевченківському районі міста Києва зі скаргою на першу податкову вимогу № 1/4790 про донарахування митних платежів та ПДВ за актом камеральної перевірки Бориспільської митниці. 29.07.2010 року відповідач –ДПІ у Шевченківському районі міста Києва направив позивачу рішення про продовження строку розгляду скарги № 11849/10/24-120.
Як встановлено з матеріалів справи, з березня 2007 року по лютий 2008 року позивачем імпортовані та розмитнені за вантажно-митними деклараціями № 12000106/2007/005898 від 16.03.2007 pоку, № 12000106/2007/009835 від 28.04.2007 pоку, № 12000106/2007/018822 від 13.08.2007 pоку, № 12000106/2007/018824 від 13.08.2007 pоку, № 12000106/2007/025345 від 19.10.2007 pоку, № 12000106/2007/025339 від 19.10.2007 року, № 12000106/2007/030961 від 11.12.2007 року, № 12000106/2007/030962 від 11.12.2007 року, № 12000106/2008/03426 від 12.02.2008 року, № 12000106/2008/03429 від 12.02.2008 року вироби медичного призначення (пристосування ортопедичні) виробництва «Аlсоn Laboratories Іnс», США –розчин для іригації ока BSS, 500 мл в скляній пляшці. Цей розчин призначений для створення та підтримання об'єму передньої камери ока на період хірургічного втручання та не несе фармакологічних функцій. Він використовується під час операції по імплантації інтрокулярних лінз в режимі аспірація/іригація, тимчасово замінює (протезує) природню внутрішньо очну рідину, яка втрачається під час операції, підтримує необхідний об'єм очного яблука, внутрішньо очний тиск, захищає клітини ока від зневоднення та пересихання», також ТОВ «Іолком»задекларовано до розмитнення вироби медичного призначення Віскот, Провікс, виробництва Alcon С., Бельгія, - віскоеластичні офтальмологічні матеріали, які використовуються під час операції для тимчасового або постійного протезування внутрішніх структур очного яблука. Вони підтримують внутрішній об'єм очного яблука, захищають тканини під час операції від можливого пошкодження хірургічним інструментом та ультразвуком, а також полегшують процес імплантації лінзи».
При розмитненні у березні 2007-лютому 2008 роках товарам присвоєно код УКТЗЕД 9021909000, код визначений на підставі листа Управління номенклатури і класифікації товарів Державної митної служби України від 26.05.2004 року № 37/1-347.
Дію зазначеного листа скасовано листом Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби від 24.02.2009 року № 29/2-11,1/855 «Про класифікацію товару згідно з УКТЗЕД», у якому зазначено, що ці товари можуть класифікуватись у товарній підкатегорії 3824 90 64 00 згідно з УКТЗЕД як препарати, що використовуються у хірургії, а також на підставі вищевикладеного лист Управління номенклатури й класифікації товарів Держмитслужби України від 26.05.04 № 37/1-347 вважати таким, що втратив чинність».
При цьому, тільки 06.05.2010 року Державна митна служба України своїм листом № 11/2-10.16/4216-ЕП довела до відома начальників регіональних митниць перелік свідоцтв про державну реєстрацію виробів медичного призначення, в яких виявлена невідповідність кодів товарів кодам, визначеним митними органами до вимог УКТЗЕД, при цьому дія зазначених свідоцтв не скасована, в тому числі і відносно задекларованих ТОВ «Іолком»товарів, які продовжують у Міжвідомчій базі даних зареєстрованих лікарських засобів (затверджено спільним наказом МОЗ України та ДМСУ від 08.06.2001 року № 224/387) значиться у товарній позиції 9018-9045.
Позивачем у 2007-2008 роках наданий повний та точний опис товарів для декларування, також останнім виконані інші вимоги, встановлені Митним Кодексом України, рішення митного органу про визначення коду розмитнених позивачем товарів втратило чинність у лютому 2009 року, тобто через рік після завершення позивачем процедури розмитнення.
Відповідно до статті 313 Митного кодексу України, митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.
Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
Згідно положень Наказу Державної Митної служби України від 01.10.2003 року № 646, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2003 року за № 996/8317 «Про затвердження Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України», рішення про визначення коду товару при митному оформленні та контроль правильності класифікації товарів здійснюється посадовою особою ВНК (ВКМВ та Н) (пункт 2.1).
На дати розмитнення позивачем вищезазначених товарів їхнє кодування було визначене митними органами за кодом УКТЗЕТ 9021909000.
Згідно наказу Держмитслужби від 14.11.2005 № 1103 «Про затвердження Примірних положень про відділ контролю митної вартості регіональної митниці, митниці, про відділ контролю митної вартості та номенклатури митниці, про відділ номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці»та діючого наказу від 9 червня 2010 року № 609 на відділ покладається контроль за ефективним використанням у роботі вимог законодавства в частині застосування механізму визначення митної вартості та в частині, що стосується класифікації й кодування товарів за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), у тому числі контроль за правильністю класифікації та кодування товарів відповідно до УКТЗЕД під час проведення процедур митного контролю, митного оформлення та за результатами моніторингу електронних копій ВМД.
Порядком роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Державної митної служби України від 07.08.2007 року № 667, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.08.2007 року за № 968/14235 визначено, що класифікацією товарів визнається визначення коду товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних угруповань, зазначених в УКТЗЕД. До компетенції відділів контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, віднесено прийняття рішень про визначення коду товару.
Відповідно до пункту 10.3 статті 10 Закону України № 168/97 «Про податок на додану вартість»(чинного на час виникнення спірних правовідносин), платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.
Згідно з підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на час виникнення спірних правовідносин), якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями про код товарної номенклатури, визначений відділом контролю митної вартості та номенклатури, то відповідно до пункту 10.3 статті 10 Закону України № 168/97 «Про податок на додану вартість», (чинного на час виникнення спірних правовідносин) та підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на час виникнення спірних правовідносин), митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду.
Вищим адміністративним судом України та Верховним судом України узагальнені результати вивчення практики розгляду судових справ про порядок справляння митними органами, передбачених законами податків і зборів та роз'яснено, що «якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від плати ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до пункту 10.3 статті 10 Закону № 168/97-ВР та підпункту 4.2.1. пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ, митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ, дія якого не поширюється на митні органи».
Відповідно до підпункту «д»підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на час виникнення спірних правовідносин), не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). При цьому при оцінці доказів судом, наданих органом стягнення, податкові роз'яснення не мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками.
Проводячи донарахування позивачу за митними платежами та ПДВ у березні 2010 року за митними деклараціями, оформленими у 2007-2008 роках на підставі нормативних актів та рішень митної служби, які діяли на той час, відповідачем –Бориспільською митницею, порушені положення вищезазначеної норми Закону.
Крім того, діючим законодавством не передбачено право митного органу за результатами камеральної перевірки змінювати код класифікації розмитненого та випущеного у вільний обіг товару відповідно до УКТЗЕД. При цьому, проведення камеральної перевірки та прийняття спірних повідомлень митним органом за методом розповсюдження коду товару на партію раніше розмитнених товарів є незаконним і по своїй суті є застосуванням непрямих методів визначення податкових зобов’язань, що не належить до компетенції митних органів відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». На зазначену правову позицію неодноразово звертав увагу Верховний Суд України (узагальнення «Практика розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов’язаних із справлянням податків і зборів митними органами»від 01.01.2010 року).
Відповідно до частини першої статті 10 Митного кодексу України, при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.
Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд, заслухавши думку сторін, всебічно та об’єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а рішення відповідачів є неправомірними та таким, що винесені з порушенням норм чинного законодавства, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Водночас, задовольняючи позовні вимоги про визнання нечинною першої податкової вимоги ДПІ у Шевченківському районі міста Києва від 11.06.2010 року № 1/4790 за податковими зобов’язаннями з митних платежів та ПДВ на суму 90331, 97 гривень, слід зазначити, що з урахуванням статті 60.5 Податкового кодексу України податкова вимога вважаються відкликаною у день набрання законної сили відповідним рішенням суду, тому суд не вважає за необхідне окремо зазначати у резолютивній частині постанови про відкликання податкової вимоги.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 11, 14, 68, 70, 71, 72, 86, 94, 159 –163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Бориспільської митниці по донарахуванню податкових зобов’язань з митних платежів та податку на додану вартість на суму 90331 (дев’яносто тисяч триста тридцять одна) гривня 97 копійок.
Визнати нечинними податкові повідомлення форми Р від 20 квітня 2010 року № 4 та від 20 квітня 2010 року № 5.
Визнати нечинною першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 11 червня 2010 року № 1/4790.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Іолком» 3 (три) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування витрат на судовий збір.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 31.05.11.