ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/5312/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,
за участі секретаря судового засідання: Колос Мирослави Сергіївни
помічника прокурора Ленінського району м. Вінниці: Муранової Н.А.
представника позивача : Чайковській Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці
до: суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3
про: стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся прокурор Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці до суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (далі - СПД ОСОБА_3.) про стягнення заборгованості в сумі 4753 грн. 14 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначив, що СПД ОСОБА_3 своєчасно не сплатила суму єдиного внеску до фонду, в зв’язку з чим утворилась заборгованість в сумі 4753 грн. 14 коп.
Оскільки заборгованість в добровільному порядку не погашена, прокурор Ленінського району м. Вінниці, на підставі статті 60 КАС України, звернувся в інтересах держави в особі УПФ України в Ленінському районі м. Вінниці до суду з позовом про стягнення коштів.
Ухвалою суду від 10 січня 2012 року до участі у справі в якості правонаступника позивача залучено управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці.
В судовому засіданні помічник прокурора Ленінського району м. Вінниці та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовільнити з підстав, що наведені у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання, що призначалося на 10 січня 2012 року, не з’явилася, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялася вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
З урахуванням положень частини 4 статті 128 КАС України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних в ній доказів у відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення помічника прокурора Ленінського району м. Вінниці та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відносини, що виникають між Пенсійним фондом України та платниками єдиного внеску, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08 липня 2010 року (далі - Закон №2464-VІ).
Згідно з положеннями статті 1 Закону №2464-VІ, єдиний внесок - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 3 статті 9 цього Закону передбачено, що обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до частини 8 статті 9 вказаного Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону №2464-VІ, Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Також положеннями статті 25 Закону №2464-VІ визначено, що суми єдиного внеску своєчасно не сплачені страхувальниками у вищезазначені строки вважаються простроченою заборгованістю зі сплати єдиного внеску і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. У даному випадку територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
ОСОБА_3 зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.8) та згідно із довідкою (а.с.9) зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці 13 грудня 2004 року.
Внаслідок несплати відповідачем єдиного внеску за ним рахується заборгованість в загальному розмірі 4753 грн. 14 коп. Розмір вказаної заборгованості підтверджується довідкою управління ПФУ в Ленінському районі м. Вінниці (а.с.9) та розрахунками за період з квітня по вересень 2011 року (а.с.10-36).
Згідно із частиною 5 статті 7 даного Закону, єдиний внесок нараховується незалежно від джерел фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Відповідно до положень частини12 статті 9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати.
Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, в встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилають платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня надходження вимоги про сплату недоїмки, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суму недоїмки та фінансових санкцій.
Відповідачу надсилалась вимога №Ф 85 від 19 вересня 2011 року (а.с.37). Зазначена вимога була отримана відповідачем 19 вересня 2011 року, про що свідчить розписка про отримання на корінцю вимоги (а.с. 37), однак боржник протягом десяти робочих днів після отримання вимоги не сплатила зазначеної суми у вимозі та не оскаржила її.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що обставини, викладені у позовній заяві, знайшли підтвердження в ході судового розгляду, сума заборгованості підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати відповідно до частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовільнити.
Стягнути із суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця) заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 4753 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят три) гривні 14 копійок.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович
10.01.2012