ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/5455/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,
при секретарі судового засідання: Шаргало Валентині Анатоліївні
за участю представників сторін:
позивача : Лукавого Д.М.
відповідача : Кожухаря В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Вінницької обласної дитячо-юнацької школи "Спартак" №1
до: Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
про: скасування рішення
ВСТАНОВИВ :
08.12.2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Вінницької обласної дитячо-юнацької школи "Спартак" №1 до Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що рішення Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно та нарахування фінансових санкції від 10.11.2011 р. № 16 винесене є необґрунтованим, оскільки кошти Фонду були використані позивачем правомірно - на оплату праці, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2011 р. відкрито провадження по даній справі.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем було допущено нецільове використання коштів Фонду, а тому оскаржуване рішення про їх повернення та застосування фінансових санкцій є законним та обґрунтованим.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, підтримавши позицію, викладену в письмовому запереченні на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
10.11.2011 р. на підставі Наказу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18.10.2011 року №367 була проведена перевірка цільового використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Вінницькою обласною дитячо-юнацькою школою "Спартак" №1.
Результати даної перевірки були викладені в акті від 10 листопада 2011 року, зокрема в даному акті вказано, що в порушення п.31 Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №993 від 05.11.2008 року на посаду тренера-викладача з кікбоксингу прийнято ОСОБА_3, який на момент прийняття на посаду не мав вищої освіти.
Відповідно до рішення Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно та нарахування фінансових санкції від 10.11.2011 р. №16 позивача зобов'язано повернути неправомірно використані кошти в сумі 5261,78 грн. та за вказане порушення до позивача було застосовано фінансові санкції в сумі 2630,89 грн.
Не погоджуючись із даним рішенням позивач звернувся до суду за його скасуванням.
Судом встановлено, що в даному випадку спірні правовідносини врегульовані наступними нормами.
Відповідно до ст.48 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків в порядку, визначеному правлінням Фонду.
Як вбачається із матеріалів, позивач частково фінансувався за рахунок коштів Фонду, що не оспорюється сторонами по справі.
Відповідно до п.31 Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №993 від 05.11.2008 року тренером-викладачем спортивної школи може бути особа, що має високі моральні якості, вищу освіту з фізичного виховання і спорту освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", "спеціаліст" чи "магістр".
Судом встановлено, що позивачем було прийнято на роботу ОСОБА_3 на посаду тренера-викладача з кікбоксингу відповідно до наказу від 30.04.2009 р. №30-к, тобто після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №993 від 05.11.2008 року. Таким чином, суд не бере до уваги доводи позивача стосовно неможливості застосування до даних правовідносин положень вказаної постанови КМУ.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3, на момент прийняття на роботу, не мав вищої освіти, а здобув вищу освіту тренера-викладача за освітньо-кваліфікаційним рівнем "спеціаліст" 22.04.2011 року, що підтверджується копією відповідного диплома серії НОМЕР_1
Відповідно до ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснюється, зокрема, за принципом цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Незважаючи на відсутність у ОСОБА_3 на момент прийняття на роботу вищої освіти, а отже й підстав для прийняття на роботу та здійснення фінансування з Фонду, позивач відносив кошти по заробітній платі вказаного працівника на рахунок державних коштів цільового призначення, а саме коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
Судом встановлено, що загальна сума заробітної плати, яка нарахована з Фонду внаслідок вказаного порушення ОСОБА_3 становить 5261,78 грн., а фінансові санкції в оскаржуваному рішенні визначені в розмірі 2630,89 грн., тобто у відповідності із положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В силу ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також, суд відмічає, що відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем повністю доведено правомірність оскаржуваного рішення, відтак, позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду адміністративної справи, а тому не підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович
10.01.2012