ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2011 р. Справа № 2а/0270/4254/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,
за участі секретаря судового засідання: Колос Мирослави Сергіївни
представника позивача : ОСОБА_1
представників відповідача державної податкової інспекції у м. Вінниці: Лучинського П.В., Бабія Р.В.
представника відповідача Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області: Соколовій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6
до: державної податкової інспекції у м. Вінниці, Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів управління Державного казначейства у м. Вінниці
про: визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ :
23 серпня 2007 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_6 до державної податкової інспекції у м. Вінниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача управління Державного казначейства у м. Вінниці про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами своєї діяльності у 2006 році він набув права на бюджетне відшкодування у відповідних податкових періодах.
З метою отримання з бюджету сум бюджетного відшкодування позивач подав до податкового органу декларації з податку на додану вартість, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування та розрахунки цих сум.
Державною податковою інспекцією у м. Вінниці проведено перевірки правильності розрахунків заявлених до відшкодування сум, за результатами яких підтверджено право підприємця на відшкодування сум від’ємного значення податку на додану вартість в розмірі 628789,00 гривень, про що складено відповідні довідки.
Незважаючи на підтвердження відповідного права у позивача, податковим органом всупереч чинному на той час Закону України «Про податок на додану вартість» так і не направлено висновки до органу державного казначейства.
На думку позивача, така бездіяльність податкового органу є протиправною, а тому його порушене право належить захистити шляхом зобов’язання державну податкову інспекцію у м. Вінниці надати органу державного казначейства висновки щодо відшкодування йому сум від’ємного значення податку на додану вартість в розмірі 628789,00 гривень на рахунок платника податку.
Ухвалою суду від 15 жовтня 2007 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2007 року адміністративний позов СПД ОСОБА_6 задоволено повністю, а саме: визнано протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо ненадання управлінню Державного казначейства у м. Вінниці висновків щодо СПД ОСОБА_6 по бюджетному відшкодуванню сум від’ємного значення по податку на додану вартість, а також зобов’язано податковий орган надати управлінню Державного казначейства у м. Вінниці висновки щодо СПД ОСОБА_6 на бюджетне відшкодування сум від’ємного значення по податку на додану вартість в розмірі 628789,00 гривень.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, податковим органом подано апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2007 року залишено без змін.
В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 серпня 2011 року рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Скасовуючи судові рішення, колегія суду касаційної інстанції зазначила про неповне з’ясування всіх обставин у справі, оскільки судами не надано оцінки листам №6/521 від 01 лютого 2007 року УМВС України у Вінницькій області, повідомлення НЦБ Інтерполу в Україні та листа №11898/7/26-0617 від 13 червня 2007 року ДПА України, з яких випливає, що фірма «WET BLUE LEATHER LTD» не зареєстрована як юридична особа в Сполучених Штатах Америки. Також, судами попередніх інстанцій не досліджено інших доказів, крім тих, що містяться у справі, на предмет реальності господарської операції між СПД ОСОБА_6 та фірмою «WET BLUE LEATHER LTD».
В ході нового судового розгляду ухвалою суду від 05 грудня 2011 року змінено процесуальний статус Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області із третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та в підтвердження реальності господарської операції між її довірителем і фірмою «WET BLUE LEATHER LTD» надала додаткові документи.
Представники державної податкової інспекції у м. Вінниці проти позову заперечили, посилаючись на те, що в матеріалах справи містяться докази того, що фірма «WET BLUE LEATHER LTD» не зареєстрована як юридична особа у США.
Представник Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області пояснила, що управлінням не порушено прав та інтересів позивача, оскільки орган казначейства може здійснювати бюджетне відшкодування лише за умови надходження до нього висновків податкового органу. Проте, такі висновки від органу державної податкової служби не надходили.
Представник управління Державного казначейства у м. Вінниці в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
Державною податковою інспекцією у м. Вінниці протягом 2006 року проведено виїзні позапланові перевірки з питань достовірності нарахування підприємцем ОСОБА_6 сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2006 року, за результатами яких складено довідки від 19 липня 2006 року №1218/17 (а.с.32-38, том 1 справи), від 15 серпня 2006 року №1474/17 (а.с.39-48, том 1 справи), від 11 вересня 2006 року №1613/17 (а.с.49-59, том 1 справи), від 04 жовтня 2006 року №1730/17 (а.с.60-69, том 1 справи), від 03 листопада 2006 року №1902/17 (а.с.70-79, том 1 справи), від 27 грудня 2006 року б/н (а.с.80-90, том 1 справи).
Зазначеними довідками підтверджено право підприємця на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за відповідні періоди в розмірі 628789,00 гривень.
Незважаючи на висновки податкового органу, що знайшли відображення у відповідних довідках, останнім так і не було надіслано органу державного казначейства висновків із зазначенням сум бюджетного відшкодування, на які має право позивач. Свою бездіяльність орган державної податкової служби мотивує тим, що окремими доказами, які наявні в матеріалах справи, підтверджується факт нереєстрації контрагента позивача – фірми «WET BLUE LEATHER LTD» як юридичної особи у Сполучених Штатах Америки.
Саме на необхідності встановлення цієї обставини вказав також суд касаційної інстанції у своєму рішенні від 04 серпня 2011 року. При цьому, додатково зазначивши на необхідності з’ясування, чи мали операції між позивачем та його контрагентом реальний характер.
З огляду на встановлені обставини, а також на визначені межі судового дослідження, суд зважає на таке.
З приводу підтвердження/непідтвердження факту реєстрації фірми «WET BLUE LEATHER LTD» у США суд досліджував та давав оцінку листам УМВС України у Вінницькій області вих. №6/521 від 01 лютого 2007 року (а.с.119-121, том 1 справи), Державної податкової адміністрації України вих. №11898/7/26-0617 від 13 червня 2007 року (а.с.122, том 1 справи), а також листам Національного центрального бюро Інтерполу Міністерства внутрішніх справ України (а.с.207, 236, 240, том 1 справи) та листу Президента фірми TRT International, Ltd О. Митника від 14 лютого 2007 року (а.с.230, том 1 справи), а також іншим матеріалам (копіям іноземних документів та апостилям з них).
Так, супровідним листом УМВС України у Вінницькій області вих. №6/521 від 01 лютого 2007 року начальникові УПМ – першому заступнику голови ДПА у Вінницькій області направлялася копія відповіді, отриману з НЦБ Інтерполу в Україні. Копія відповіді міститься на аркушах 120-121 тому 1 адміністративної справи, з якої випливає, що на підставі проведених досліджень факту реєстрації фірми «WET BLUE LEATHER LTD» не встановлено. При цьому, суд звертає увагу на те, що дана відповідь не підписана будь-якою уповноваженою особою, а також не містить відбитку печатки відповідної установи.
Листом Державної податкової адміністрації України вих. №11898/7/26-0617 від 13 червня 2007 року начальника УПМ ДПА у Вінницькій області повідомлено, що «за попередніми даними компанія «WET BLUE LEATHER LTD» не зареєстрована в США як платник податків, ніколи не отримувала ідентифікаційного номеру роботодавця (аналог податкового коду) та ніколи не подавала податкової звітності в США». Досліджуючи інформацію, що наведена у даному листі, суд звернув увагу на ту обставину, що вона надана за «попередніми даними» (тобто перевірка ще не закінчилася, а тому ці «дані» не можуть вважатися остаточними), а також стосується нереєстрації компанії «WET BLUE LEATHER LTD» як платника податків.
Відтак, з аналізу наведених вище листів, суд встановив, що копія відповіді (а.с. 120-121 тому 1 справи) не може бути належним доказом у справі, оскільки не містить обов’язкових реквізитів офіційного документа, а інформація, що викладена у листі ДПА України, є не остаточною та не стосується факту реєстрації фірми «WET BLUE LEATHER LTD» як юридичної особи.
Натомість, листами Національного центрального бюро Інтерполу Міністерства внутрішніх справ України (а.с.207, 236, 240, том 1 справи) підтверджується факт реєстрації компанії «TRT International Ltd» в штаті Нью-Джерсі (США). При цьому, у листах зазначено, що відомості про цю фірму, які розміщені на веб-сайті Державного секретаря штату Нью-Джерсі, зазначають також її пов’язану назву - «WET BLUE LEATHER LTD».
Також, листом Президента фірми TRT International, Ltd О. Митника від 14 лютого 2007 року підтверджується факт реєстрації в штаті Нью-Джерсі компанії TRT International, Ltd під федеральним податковим номером 22-3286934 і корпоративним номером штату Нью-Джерсі 0100-582422. При цьому, у листі зазначено, що для робіт по виробництву та реалізації шкіряного напівфабрикату була створена дочірня компанія «WET BLUE LEATHER LTD», яка має той самий федеральний податковий номер і корпоративний номер штату Нью-Джерсі, що й компанія TRT International, Ltd, однак окремий рахунок у банку.
Особливу увагу суд звертає на лист-відповідь робочого апарату Укрбюро Інтерполу Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2011 року (а.с.243, том 4 справи), наданого на запит Вінницького окружного адміністративного суду. У листі йдеться, що компанії «TRT INTERNATIONAL LTD» та «WET BLUE LEATHER» у 2007 році вже перевірялися Укрбюро Інтерполу в рамках запиту УПМ ДПА у Вінницькій області. На час перевірки НЦБ Інтерполу в США було підтверджено факт реєстрації компанії «TRT INTERNATIONAL LTD» в штаті Нью-Джерсі. Водночас, на веб-ресурсі Державного секретаря штату Нью-Джерсі також було зазначено наступну назву зазначеної компанії (associated name) - «WET BLUE LEATHER».
З огляду на зазначені листи суд дійшов висновку, що аналіз викладеної у них інформації дає підстави стверджувати про те, що компанії «TRT INTERNATIONAL LTD» та «WET BLUE LEATHER LTD» є не різними суб’єктами господарювання, оскільки мають однаковий федеральний податковий номер і корпоративний номер штату Нью-Джерсі.
При цьому, суд враховує також і те, що листи УМВС України у Вінницькій області та ДПА України жодним чином не спростовують того факту, що компанії «TRT INTERNATIONAL LTD» та «WET BLUE LEATHER LTD» є не різними суб’єктами господарювання, адже у них наведена інформація лише щодо відсутності даних щодо реєстрації фірми «WET BLUE LEATHER LTD» без дослідження пов’язаності її із компанією «TRT INTERNATIONAL LTD».
Окрім наведеного, представником позивача надано суду копії документів, що стосуються компаній «TRT INTERNATIONAL LTD» та «WET BLUE LEATHER LTD» із офіційним перекладом їх українську мову (131, 133-156, том 2 справи), якими також підтверджується той факт, що компанії «TRT INTERNATIONAL LTD» та «WET BLUE LEATHER LTD» є не різними суб’єктами господарювання.
За наведених обставин, посилання представників податкового органу не знайшли підтвердження в ході судового розгляду, а тому підстави ненадіслання податковим органом органу державного казначейства висновків із значенням сум бюджетного відшкодування на рахунок СПД ОСОБА_6 є необґрунтованими, а бездіяльність – такою, що порушує права та інтереси позивача.
Більше того, в підтвердження реальності господарської операції між позивачем та його контрагентом фірмою «WET BLUE LEATHER LTD» представником позивача надано суду контракт від 10 жовтня 2005 року (а.с.231-233, том 1 справи), предметом якого визначено – ОСОБА_6 продає, а фірма «WET BLUE LEATHER LTD» купує шкіряний напівфабрикат «вет блу» із мокросолених шкір ВРХ. Згідно із умовами поставки, товар поставляється на умовах FCA м. Жмеринка Вінницька область, України. Країна призначення надходження товару – Італія, Польща, США та інші. До даного контракту укладались додаткові угоди, які також наявні в матеріалах справи.
Також в підтвердження того, що операція з поставки напівфабрикату мала місце, суду надано міжнародні товарно-транспортні накладні (а.с.158-159, 164-165, 167, 173, 182-183, 186, 191, 193, 197, 204, 208, 213, 215, 218, 219, 221, 223, 229, том 2 справи); інвойси (а.с.161, 163, 170, 174, 181, 190, 194, 198, 203, 209, 212, 216, 217, 224, 230, том 2 справи); вантажно-митні декларації (157, 162, 166, 172, 179, 185, 189, 192, 196, 205, 207, 211, 214, 220, 225, 231, том 2 справи). В матеріалах справи містяться екологічні декларації, які свідчать про проходження товаром екологічного контролю.
Про рух коштів, тобто про проведення розрахунків за поставлений товар, свідчать виписки з АКІБ «Укрсиббанк» (а.с.216-230, том 3 справи).
Судом окремо досліджувались документи, які свідчать про закупівлю позивачем у різних суб’єктів господарювання шкір ВРХ з метою подальшої їх переробки та відвантаження на користь фірми «WET BLUE LEATHER LTD» готового напівфабрикату.
З огляду на досліджені докази, суд дійшов висновку про реальність операції між позивачем та фірмою «WET BLUE LEATHER LTD».
З урахуванням наведених обставин адміністративний позов в частині визнання протиправною бездіяльності податкового органу, що полягала у ненаданні органу державного казначейства висновків із зазначенням сум бюджетного відшкодування на рахунок позивача, належить задовільнити.
Разом з тим, інша вимога щодо зобов’язання податкового органу надати органу державного казначейства висновки щодо позивача на бюджетне відшкодування сум від’ємного значення по податку на додану вартість не підлягає задоволенню, оскільки обраний спосіб захисту порушеного права не є належним способом захисту прав платника податку на додану вартість, адже в разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується неодержанням коштів з бюджету, у зв’язку з чим способом захисту має бути вимога про стягнення такої заборгованості.
На підставі викладеного, з урахуванням положень статті 11 КАС України, з метою надання повного захисту правам та інтересам позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 628789,00 гривень бюджетного відшкодування.
Окрім того, з урахуванням частини 3 статті 94 КАС України на користь позивача належить стягнути 1,70 гривень понесених ним судових витрат по оплаті судового збору за звернення до суду із адміністративним позовом.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовільнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у м. Вінниці, що полягала у ненаданні управлінню Державного казначейства у м. Вінниці висновків щодо суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 по бюджетному відшкодуванню сум від'ємного значення по податку на додану вартість.
Стягнути з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 628789 (шістсот двадцять вісім тисячі сімсот вісімдесят дев'ять) гривень 00 копійок бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 1,70 гривень судового збору.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович
05.12.2011