Судове рішення #20540013


  

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 грудня 2011 року                                                                                2а-4747/11/1070                                                                                                          

Київський окружний адміністративний суд  в складі:

головуючого - судді Щавінського В.Р. при секретарі судового засідання –Талалакіну С.М., Наталенко Ю.О., за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом  Публічного акціонерного товариства „Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів”

до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області

про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення №0000792353 від 23.09.2011 р., -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Миронівський завод виготовленню круп і комбікормів» звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області  про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000792353 від 23.09.2011 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на законних підставах і правильно сформував податковий кредит з податку на додану вартість, висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки операції з поставки товарів між ним і ПП „Компаніагротрейд” мали реальний характер, що підтверджується документально: договорами поставки, платіжними дорученнями, видатковими та податковими накладними на товар; товарно-транспортними накладними, журналом зважування товару тощо.

Також позивач зазначив, що контролюючі органи не уповноважені нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції стосовно покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинним законодавством не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову посилаючись на те, що податкові зобов’язання позивачу донараховано відповідно до чинного законодавства, оскільки господарські операції позивача з ПП „Компаніагротрейд”, яке, в свою чергу, мало відносини з третіми особами, на підставі яких збільшено податковий кредит, мають характер фіктивності, спрямовані на незаконне зменшення податкового зобов’язання позивача, укладені ПП „Компаніагротрейд” з третіми суб’єктами господарювання правочини є такими, що суперечать моральним засадам суспільства, спрямовані на заволодіння дохідної частини бюджету, тобто є нікчемними.

Відповідач в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що ПАТ “Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів” є юридичною особою, зареєстрованою 13.06.1996 р. Миронівською районною державною адміністрацією Київської області (код ЄДРПОУ 00951770), як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Миронівському районі Київської області з 19.06.1996 р., зареєстроване як платник податку на додану вартість з 20.06.1997 р. (свідоцтво № 13933598).

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, виробництво нерафінованої олії та жирів, виробництво продуктів борошномельно-круп’яної промисловості, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

У вересні 2011 року посадовими особами ДПІ у Миронівському районі Київської області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.10.2009 по 31.03.2011 року.  

За результатами перевірки складено акт від 06.09.2011 року № 328/23-011/00951770.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (далі – Закон № 168/97-ВР), п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.201.1 ст.201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що виявилось у завищенні сум податкового кредиту по правових відносинах з ПП „Компаніагротрейд” у сумі 85943,00 грн.

Згідно з Актом перевірки вказані вище порушення пов’язані з придбанням позивачем у ПП „Компаніагротрейд” товару – пшениці та срняшника періоду, який перевірявся.

На думку посадових осіб відповідача ПП „Компаніагротрейд” як постачальник мав правові відносини з третіми особами, які були його постачальниками, і саме вони мали ознаки фіктивної діяльності.

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на висновках матеріалів перевірки ПП „Компаніагротрейд”, викладених в Акті перевірки ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва від 11.02.2011 р. №79/23-00/34375540 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП „Компаніагротрейд” щодо взаємовідносин з ТОВ „Тайм-Ком” за період з 01.04.2010 р. по 31.05.2010 р.

Згідно з вказаним Актом ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ПП „Компаніагротрейд” не підтверджено наявність поставок товарів у т.ч. позивачу.

Враховуючи дані Акту перевірки ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва від 11.02.2011 р. №79/23-00/34375540  відповідач дійшов висновку про те, що господарські операції здійснені між позивачем та контрагентом – ПП „Компаніагротрейд”, не спричинили настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

На підставі вказаних відомостей відповідачем зроблений висновок про те, що позивачем незаконно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 85943,00 грн. на підставі нікчемних правочинів, укладених з ПП „Компаніагротрейд”.

За результатами перевірки ДПІ у Миронівському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.09.2011 № 0000792353, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 85943,00 грн.

Судом встановлено, що позивач придбав у ПП „Компаніагротрейд” товар – пшениця та соняшник. Придбання товару здійснювалось на виконання умов угоди, на підтвердження чого видано податкові накладні та товарно-транспортні накладну. Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки постачальника.

Так, ПП „Компаніагротрейд” видало позивачу податкові, а саме:  накладні від 23.04.2010 р.  на загальну суму – 152538,00 грн., в т.ч. ПДВ – 25423,00 грн., від 23.04.2010 р. на загальну суму – 357675,00 грн., в т.ч. ПДВ – 59612,50 грн.; від 24.04.2010 р. на загальну суму  - 86994,00 грн., в т.ч. 14499,00 грн., від 30.04.2010 р. на загальну суму – 35801,20 грн., в т.ч. 5966,87 грн.

У рахунок оплати за отриманий товар позивачем було перераховано кошти, що підтверджується банківськими виписками.

Поставка і транспортування товарів здійснювалась ПП „Компаніагротрейд” на склади позивача, факти поставок товару оформлялися видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача.

Крім того, факт поставки товару підтверджується ще й журналом реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались законами України “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про податок на додану вартість”, “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Цивільним кодексом України щодо недійсності правочинів.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вказувалось вище, рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість прийнято податковим органом у зв’язку з включенням до складу податкового кредиту сум податку, сплачених позивачем ПП. «АТК 2000» у складі ціни придбання товару на підставі правочинів, які податковий орган вважає нікчемними. При цьому, висновок податкового органу про нікчемність правочину ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарської операції, відсутністю наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків, а також оцінкою ланцюга постачання товару.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, факт поставки товару позивачу ПП „Компаніагротрейд” та оплати їх вартості підтверджується документально банківськими виписками, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Таким чином висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між ПП „Компаніагротрейд” та його контрагентами, а в подальшому  між позивачем та ПП „Компаніагротрейд”, є безпідставним.

З приводу визначення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість слід вказати на наступне.

Платники податку на додану вартість, об'єкт, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються Законом № 168/97-ВР.

В силу підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР  якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому податкове зобов'язання –це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункти 1.7, 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР).

Як зазначалось вище, до складу валових витрат позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), підтверджені податковими накладними.

Таким чином, твердження податкового органу про відсутність факту поставки товарів на користь позивача суд вважає необгрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

         Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності   свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

        З огляду на викладене, суд дійшов висновку, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а оскаржуване податкове повідомлення – рішення визнанню протиправним та скасуванню.

Керуючись статтями  71, 94, 112, 113, 136, 158-163, 167 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

1.  Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Держаної податкової інспекції у Миронівському  районі Київської області від 23 вересня 2011 року № 0000792353.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання  апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.


Суддя                                                                                                    Щавінський В. Р.


Постанова у повному обсязі виготовлена  26 грудня 2011 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація