ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/5430/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,
при секретарі судового засідання: Розлуцькому Андрію Миколайовичу
за участю представників сторін:
позивача : Мельник В.Д., Головенько Л.І.
відповідача : Багінського І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Сокілець"
до: управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області
про: визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ :
Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство "Сокілець" звернулось до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення.
Позивач, не погоджуючись із рішенням УПФ України Немирівському районі Вінницької області № 308 від 24.11.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, вважає його винесеним безпідставно та всупереч нормам чинного законодавства, оскільки зазначене рішення містить посилання на частину 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058, норми якої втратили чинність 01.01.2011р. До того ж, позивач вважає, що Пенсійний фонд був зобов'язаний завчасно повідомити його про наявність заборгованості накопиченої за період з 21.02.2002 року по 24.06.2011 року по сумах штрафних санкцій та пені.
За таких підстав, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 24.11.2011 року № 308.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, посилаючись на доводи викладені у позовній заяві, просили його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надавши суду письмові заперечення (а.с.13-14), в яких зазначив, що рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, УПФ України у Немирівському районі Вінницької області № 308 від 24.11.2011 року прийняте із дотриманням норм чинного законодавства, зокрема, у відповідності до Закону України №1058, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, а тому позов є безпідставним і не підлягає задоволенню. Також вказував, що за позивачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, яка виникла до 01.01.2011р., що і стало підставою для застосування норм Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Крім того, зазначив, що норма п. 6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", передбачає обов'язок страхувальників самостійно сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, у строк передбачений законодавством. На підставі вищезазначеного просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в обґрунтування та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство “Сокілець” зареєстроване, як юридична особа Немирівською районною державною адміністрацією Вінницької області 31.08.1998 року, відповідно до свідоцтва Серія А00 № 146441 (а.с.7).
Згідно заяви позивач взятий на облік платника страхових внесків до Пенсійного фонду України у Немирівському районі(а.с.15).
Судом встановлено, що 24.11.2011 року УПФ України у Немирівському районі Вінницької області винесено рішення № 308 про застосування до позивача фінансових санкцій на загальну суму 2805,82 грн. та нарахована пеня на загальну суму 19159,11 грн., за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) останнім страхових внесків. Нарахування фінансових санкцій та пені Пенсійним органом було здійснено на підставі облікових даних картки особового рахунку СВАТ “Сокілець”, в зв’язку із порушенням термінів сплати страхових внесків. Дана заборгованість підтверджується даними облікових карток за період з 21.02.2002 року по 24.06.2011 року(а.с.16-21).
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.
01 січня 2011 року вступив у законну силу Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464 (далі - Закон № 2464).
Відповідно до абзаців 6,7 ч.7 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Оскільки, період заборгованості зі сплати страхових внесків визначено з лютого 2002 року по січень 2011 року, тобто до набрання законної сили Законом № 2464, то з урахуванням прикінцевих положень вказаного Закону №2464, фінансові санкції та пеня були нараховані у відповідності до статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003р. (далі - Закон № 1058).
Крім того, у судовому засіданні представники позивача проти наявності заборгованості у період з 2002 року по 2011 рік по страхових внесках не заперечували. Зокрема, представник позивача, яка є головним бухгалтером підприємства, зазначила, що ще у 2009 році коли вона прийшла працювати на СВАТ "Сокілець" та прийняла документацію, їй стало відомо про існування заборгованості по внесках, яка вже на той час становила приблизно 36000,00 гривень.
У період з 2009 року по 2011 рік зазначена заборгованість періодично проплачувалась поряд із поточним нарахуванням до Пенсійного фонду. Зазначене також підтверджується матеріалами справи, а саме карткою особового рахунку(а.с.16-21).
Таким чином, із зазначеного вбачається, що позивач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював перерахунки до управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі.
Крім того, п.6 ч.2 ст.17 Закону № 1058 передбачає обов'язок страхувальника самостійно нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
За ст.18 Закону № 1058 розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
У відповідності до ч.1, 6 ст.20 Закону № 1058 страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.
З обов'язками та порядком сплати страхових внесків в Пенсійний фонд, нарахуванням пені та штрафних санкцій керівник підприємства був ознайомлений, що підтверджується заявою про реєстрацію СВАТ "Сокілець" в УПФУ у Немирівському районі(а.с.15).
Таким чином, відповідно до ч.1 ст. 106 Закону 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Відповідно до п.п.2 п.9 ст. 106 Закону № 1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Крім того, порядок обчислення та сплати страхувальниками страхових внесків передбачено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663(далі - Інструкція).
В п.п. 9.3.2. п. 9.3. Інструкції передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
В п.п. 10.1 п. 10 вищезазначеної Інструкції зазначено, що на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цим пунктом.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно.
Таким чином, з огляду на вищевказане, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування рішення УПФ України у Немирівському районі Вінницької області про застосування фінансових санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) страхових внесків № 308 від 24.11.2011р., оскільки воно є таким, що відповідає нормам чинному законодавству, а тому є законним, а отже, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи зазначене, дослідивши матеріали адміністративної справи, діюче законодавство, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 24.11.2011 року № 308, прийнято відповідачем на підставі, у відповідності та з додержанням вимог та порядку передбачених діючим законодавством України, а тому воно є правомірним і не підлягає скасуванню.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 86 вище згаданого Кодексу передбачено те, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
За правилами частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Враховуючи відсутність вище зазначених витрат, вони не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна
04.01.2012