Судове рішення #20539096


  

        КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 вересня 2011 року                                 місто Київ                                    № 2а-2934/11/1070                                                

                                                                          17.15                                

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді -                     Шевченко А.В., при секретарі судового засідання  Коваленко О.О. за участю представників

позивача: Адамовича Є.В.,

відповідача: Бутенка С.С.,

           прокуратури:  Лугіна А.Ю.,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом  Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ"  

до                Київської обласної митниці

за участю    прокуратури Київської області

про         визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, застосування строку позовної давності , -

В С Т А Н О В И В:

 Позивач, Публічне акціонерне товариства «Компанія «Райз», звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської обласної митниці за участю прокуратури Київської області, про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 07.06.2011 року № 67 та від 07.06.2011 року № 68.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Київською обласною митницею (далі - відповідач) всупереч норм чинного законодавства незаконно та необґрунтовано прийняті податкові повідомлення-рішення, відповідно до яких застосовані штрафні санкції.

16.08.2011 року до суду від прокуратури Київської області надійшло клопотання (вхідний 13789 від 16.08.2011 року) про вступ прокурора до участі у справі.

Дослідивши надане клопотання, суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню, з огляду на це суд визнав за можливе допустити до участі у справі прокуратуру Київської області.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та просив суд позов задовольнити. В частині позовних вимог, що стосуються застосування дії строку давності до податкових повідомлень-рішень Київської обласної митниці форми «Р» від 07.06.2011 року № 67 та від 07.06.2011 року № 68, позивач відмовився від заявлених позовних вимог, просив суд провадження у справі в цій частині закрити.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

Суд, дослідивши обставини справи, встановив, що відмова позивача від адміністративного позову в частині позовних вимог не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод  або інтересів, а тому приймається судом.

Представником позивача були надані додаткові пояснення до адміністративного позову, згідно яких позивач вважає, що їм були виконані всі вимоги митного законодавства України для визначення митної вартості товарів. Тому, податкові повідомлення-рішення Форми «Р» № 38 від 14 вересня 2010 року, Форми «Р» № 39 від 14 вересня 2010 року, форми «Р» від 07.06.2011 року № 67 та від 07.06.2011 року № 68 є такими, що підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, та зазначив, що оскаржувані рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства та просив відмовити у задоволенні позову.

Прокурор, підтримав позицію представника відповідача, зазначив, що митним органом правомірно винесені податкові повідомлення-рішення, у повній відповідності з вимогами чинного законодавства,  а тому підстав для його скасування немає. Відтак, просить в позові відмовити повністю.  

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Компанія «Райз» є юридичною особою (ідентифікаційний номер: 13980201).

04.05.2011 року працівниками Київської обласної митниці була проведена перевірка позивача, за результатами якої відповідачем складено Акт № н25/11/125000000/13980201 невиїзної документальної перевірки відомостей, заявлених при митному оформленні товару «Самохідні обприскувачі» за кодом УКТЗЕД 8424819900, що був ввезений на територію України ПАТ «Компанія «Райз» (код ЄДРПОУ 13980201) за період з 07.04.2008 року по 02.04.2009 року, яким встановлено наступні порушення.

Через методологічні помилки, допущені декларантами ДП «Райз-Ексімп-Центр» під час декларування товарів, що ввозились ПАТ  «Компанія «Райз» за ВМД №№ 125010000/8/102322, 125010000/8/102320, 125010000/8/102319 від 11.04.2008 року; 125010000/8/102370, 125010000/8/102368 від 14.04.2008 року; 125000006/8/118679, 125000006/8/118680 від 22.05.2008 року; 125000006/8/118943 від 06.06.2008 року; 125000006/9/210957 від 11.03.2009 року були порушені вимоги щодо класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, що призвело до порушення Закону України від 05.04.2001 року № 2371-ІІІ «Про Митний тариф України» (1.6 основні правила інтерпретації УКТЗЕД).

Це призвело до заниження податкового зобов’язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 760245, 75 гривень.

Також, ПАТ «Компанія «Райз» було порушено вимоги Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, що розраховується відповідно до вимог пункту 4.3 Закону та пункту 2.1. б) Порядку справляння ПДВ під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого наказом ДМСУ від 27.09.2006 року № 821.

Це призвело до заниження податкового зобов’язання по сплаті ПДВ на загальну суму 152049, 15 гривень.

Позивач, не погодившись з Актом перевірки № н25/11/125000000/13980201 від 04.05.2011 року, на адресу Голови Державної митної служби України та начальника Київської обласної митниці надіслав письмові заперечення до Акту № н25/11/125000000/13980201 від 04.05.2011 року, в яких просив переглянути результати невиїзної документальної перевірки.

У відповідь на заперечення позивача до акту перевірки, надійшов лист на адресу позивача, з якого встановлено, що висновки, наведені в Акті н25/11/125000000/13980201 від 04.05.2011 року вирішено залишити без змін.

На підставі Акту № н25/11/125000000/13980201 від 04.05.2011 року, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 07.06.2011 року № 67 та від 07.06.2011 року № 68.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями форми «Р» від 07.06.2011 року № 67 та від 07.06.2011 року № 68 позивач звернувся з даним позовом до Київського окружного адміністративного суду.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи  місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 69 Митного кодексу України встановлено, що митний контроль після пропуску товарів і транспортних засобів, незалежно від закінчення операцій митного   контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними  може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення  законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль  здійснюється  на підставі  письмового розпорядження  керівника  митного  органу  або особи, яка його заміщує.

Відповідно до статті 41 Митного кодексу України, формою митного контролю є перевірка митними органами системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Відповідно до статті 45 Митного кодексу України, особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов’язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу.

За період, що перевірявся, ПАТ «Компанія «Райз» було здійснено оформлення товару «Самохідні обприскувачі» за кодом 8424819900 згідно з УКТЗЕД за ВМД №№ 125010000/8/102322, 125010000/8/102320, 125010000/8/102319 від 11.04.2008 року; 125010000/8/102370, 125010000/8/102368 від 14.04.2008 року; 125000006/8/118679, 125000006/8/118680 від 22.05.2008 року; 125000006/8/118943 від 06.06.2008 року; 125000006/9/210957 від 11.03.2009 року.

Відповідно до заявленого коду УКТЗЕД, згідно з положеннями Закону України від 05.04.2001 року № 2371-ІІІ «Про митний тариф України», застосовується ставка ввізного мита – 0 %.

Щодо класифікації даного виду товару, митних органом в Акті камеральної перевірки № к/0007/10/204000009/0013980201 від 04.05.2011 року зроблені наступні висновки.

В товарній позиції 8424 класифікуються механічні пристрої (з ручним керуванням або без нього) для розбризкування або розпилення рідких чи порошкоподібних речовин. Ці апарати можуть мати умонтований резервуар, ручне керування (включаючи прості розпилювачі з поршневим насосом) або керовані за допомогою ножної педалі, а також порошкові сильфони, ранцеві розпилювачі та перевізні розпорошу вальні пристрої. До цієї товарної позиції також включаються самохідні розпилювальні апарати, в яких двигун, поряд із забезпеченням енергії для роботи насосів і розпилення, може бути підключений для забезпечення обмеженого руху апарата для робочих цілей, тобто, вимогою віднесення товару до цієї товарної позиції є умова, що двигун виконує основну функцію – забезпечення роботи самого пристрою розпилювання. Функція руху в даному випадку є допоміжною.

Самохідні обприскувальні апарати, що мають ознаки спеціального транспортного засобу, який використовується для розбризкування або розпилення рідких чи порошкоподібних речовин та мають пристосування для безпечного руху по дорогах загального користування, а саме: наявність в салоні місця для водія стандартного типу, дзеркал заднього огляду, стоп-сигналів, перемикачів поворотів, аварійної сигналізації, фар дальнього та ближнього світла, передніх та задніх габаритних сигналів.

Робочі пристрої системи обприскування можуть бути інтегровані у механізми управління руху машини.

Такі обприскувачі мають істотні ознаки моторного транспортного засобу із наступними механічними вузлами: двигун, коробка передач, важелі керування переключенням швидкості, рульове керування та гальма згідно із ДСТУ 2984-95 «Засоби транспортні дорожні. Типи. Терміни та визначення» підпадають під визначення автомобіля. Що використовується для виконання спеціальних робіт.

Привід коліс в таких машинах може здійснюватись також за допомогою гідравлічних двигунів. Передавання потужності на всі системи обприскувача (генератор змінного струму, насос, компресор, вентилятор) може здійснюватись за допомогою ремінної передачі. Швидкість руху може бути різною в режимі безпосереднього виконання роботи (обприскування) та руху по дорогах загального користування з метою переміщення самохідного апарата до місця призначення. За допомогою спеціальних пристроїв може змінюватись ширина колії. Зрошувальне обладнання у таких машинах з’єднано з шасі за допомогою болтів, гвинтів та спеціальних фіксуючих елементів.

Згідно з вимогами УКТЗЕД моторні транспортні засоби спеціально сконструйовані для розміщення різних пристроїв, які надають можливість виконувати визначені нетранспортні функції, тобто основною їх метою є перевезення людей чи вантажів, класифікуються у товарній позиції 8705. Враховуючи вищевикладене, даний товар класифікується за кодом – 8705909090.

Відповідно до даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України з 03.04.2009 року митне оформлення товарів «Самохідні оприскувачі», що ввозились на територію України ПАТ «Компанія «Райз», здійснювалися Київською обласною митницею (згідно з класифікаційним рішенням від 02.04.2009 року № КТ-125-0378-09) за кодом УКТЗЕД 8705909090

Однак, слід зазначити, що в перевіряє мий період, відповідно до рішення Центральної регіональної митниці Державної митної служби України від 06.09.2007 року № КТ-125-2273-07 про визначення коду товару, самохідний розбризкувач марки «John Deere» класифікувався за кодом 8424819900.

Відповідно до вимог Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.2007 року, коди поданих при декларуванні документів, зазначаються у графі 44 ВМД.

Самохідні обприскувачі John Deere виготовляються на базі шасі, спеціально розроб лених лише під оприскувачі для використання в полі, які не використовуються ні на яких інших моделях техніки, і сконструйовані таким чином, щоб забезпечити мінімальні пош кодження посівів:

кліренс обприскувача в залежності від моделі складає до 1,52 м., що дозво ляє пересуватися поверх сільськогосподарських культур;

ширина колії коліс, що регулюється гідравлічною системою в діапазоні від З м. до 4,06 м., дає можливість широкого використання машини при роботі з різними культурами в різних ґрунтово-кліматичних умовах;

вузькі колеса дозволяють пересуватися обприскувачу по міжряддю.

Шасі самохідних обприскувачів John Deere 4030 та встановлене на них обладнання не можуть експлуатуватись окремо один від одного, виконувати будь-які інші функції, крім функцій прямого призначення. Привід шасі здійснюється за допомогою 4-х незалеж них гідромоторів. Двигун приводить в дію єдину гідравлічну систему оприскувача, голов ною функцією якої забезпечення роботи самого пристрою розпилення, а допоміжною - привід гідромоторів шасі. Саме тому шасі самохідних обприскувачів та встановлене на них обладнання являють собою єдине ціле.

Відповідно до пояснень УКТЗЕД, до товарної позиції 8705 не включаються самохід ні колісні транспортні засоби, в яких шасі та робоче обладнання спеціально підігнані один до одного та утворюють єдиний механічний агрегат. У випадку обприскувачів серії 4030 устаткування не просто встановлено на шасі моторного транспортного засобу, а повністю інтегроване з ним.

Таке шасі не може використовуватися для інших цілей і має ті основні властивості, що зазначені вище.

Самохідні оприскувачі John Deere відповідають умовам віднесення товару до товар ної позиції 8424, а саме умові, що двигун виконує основну функцію - забезпечення робо ти самого пристрою розпилення, а не допоміжну - функцію руху.

При оформленні 9 ВМД типу ІМ-40, що вказані в Акті камеральної перевірки № к/0007/10/204000009/0013980201 від 04.05.2011 року, рішення про віднесення самохідно го оприскувача до товарної позиції 8424 декларант приймав на підставі викладеного вище, а також:

-          правила 3 а) Основних правил інтерпретації класифікації товару та поясненням до нього;

-          описом товарної позиції 8424 згідно УКТЗЕД;

-          Рішення Центральної регіональної митниці про визначення коду товару № КТ-125-2273-07 від 06.09.2007 року;

Відповідач в обґрунтування своїх висновків посилається на вимоги ДСТУ 2984-95 «Засоби транспортні дорожні. Типи. Терміни та визначення», на листи Держмитслужби України від 02.04.2009 року № 11/4-10.29/2985-ЕП та від 13.08.09 року №11/4-10.4/7748-ЕП.

Відповідно до приписів пункту 1.1 ДСТУ 2984-95 «Засоби транспортні дорожні. Типи. Терміни та визначення», цей стандарт не поширюється на ДТЗ спеціального призначення (військові, спортивні, сільськогосподарські, снігоходи, болотоходи, тощо).

Таким чином, посилання Київської обласної митниці на вимоги ДСТУ 2984-95 «Засоби транспортні дорожні. Типи. Терміни та визначення», на листи Держмитслужби України від 02.04.2009 року № 11/4-10.29/2985-ЕП та від 13.08.09 року №11/4-10.14/7748-ЕП, як на підставу для класифікації обприскувачів самохідних та товарною позицією 8705 згідно УКТЗЕД, а не товарною позицією 8424 згідно УКТЗЕД при митному оформленні не можуть вважатися достатньою підставою для застосування штрафних санкцій.

Провівши системний аналіз, на момент виникнення спірних відносин, правового регулювання класифікації самохідних оприскувачів станом на 2008 рік, суд  дійшов висновку щодо неоднозначності визначення основних і додаткових характеристик цих товарів, що підтверджено фактом звернення в 2009 році Держмитслужби України до Департаменту з питань тарифів та торгівлі Всесвітньої митної організації про надання методичної допомоги щодо підходів до класифікації товару «самохідні оприскувачі», доводить допустимість декларування у цей період самохідних оприскувачів марки «Jonh Deere»  в товарній позиції 8424, а застосування роз’яснення Державної митної служби України у листі №11/4-10.29/2985-ЕП від 02.04.2009 року про необхідність класифікації згідно з УКТЗЕД самохідних оприскувачів у товарній позиції 8705, яке введено в дію 13.08.2009 року, до спірних правовідносин які існували в період перевірки, а саме з 07.04.2008 року по 02.04.2009 року  є недоречним, адже відсутні правові підстави можливості поширення дії будь-якого нового рішення про визначення коду товару на процедуру митного оформлення товарів, що була здійснена до його прийняття.

Слід звернути увагу на те, що визначення коду УКТЗЕД є виключним правом митних органів і не є компетенцією декларанта. Таким чином ПАТ «Компанія «Райз» не порушувало вимоги Закону України від 05.04.01 року № 2371-III «Про Митний тариф України» в частині правильності класифікації товарів. Достовірний облік даних про переміщення товарів через митний кордон України, згідно зі статтею 303 Митного кодексу України, є функцією «Спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи».

Митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями про код товарної номенклатури, зазначеним імпортером, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов’язань у зв’язку з помилковим визначенням коду.

Посилання відповідача на підпункт 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України відповідно до якого,  контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо у результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником податків у митних деклараціях вважаються судом неправомірними, оскільки застосовувати їх до правовідносин, які виникли у 2008-2009 роках не виявляється за можливе, так як може застосовуватися лише з 01.01.2011 року.

Також слід відмітити, що податкові зобов’язання були розраховані за ВМД №№ 125010000/8/102322, 125010000/8/102320, 125010000/8/102319 від 11.04.2008 року; 125010000/8/102370, 125010000/8/102368 від 14.04.2008 року; 125000006/8/118679, 125000006/8/118680 від 22.05.2008 року; 125000006/8/118943 від 06.06.2008 року; 125000006/9/210957 від 11.03.2009 року, а порушення зафіксовані в Акті камеральної перевірки № к/0007/10/204000009/0013980201 від 04.05.2011 року, що свідчить про визначення сум грошових зобов’язань по деяким з ВМД після сплину строку у 1095 днів.

У зв’язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що прийняті відповідачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечать вимогам статті 102 Податкового кодексу України, згідно якої контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З урахування викладеного, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а рішення відповідача є неправомірними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства, тому адміністративний позов в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 07.06.2011 року № 67 та від 07.06.2011 року № 68 підлягає задоволенню. В частині позовних вимог, що стосуються застосування дії строку давності до податкових повідомлень-рішень Київської обласної митниці форми «Р» від 07.06.2011 року № 67 та від 07.06.2011 року № 68 з урахування відмови позивача від частини заявлених позовних вимог, провадження у справі підлягає закриттю.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.

Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

          Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 157, 159 – 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

    

П О С Т А Н О В И В:

 Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 07.06.2011 року № 67 та від 07.06.2011 року № 68.

В частині позовних вимог щодо застосування дії строку давності до податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 07.06.2011 року № 67 та від 07.06.2011 року № 68 – провадження у справі закрити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз»  здійснені судові витрати в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.

   


Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                    Шевченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 вересня 2011 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація