КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2011 року № 2а-2868/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого –судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовомБілоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області
доТовариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМПЛЕКС»
простягнення коштів, –
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція Київської області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМПЛЕКС»про стягнення коштів в сумі 155 124, 07 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб.
Відповідачу за адресою його місцезнаходження (09170, Київська область, Білоцерківський район, село Шкарівка, вулиця Миру, будинок 4), відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялася копія ухвали про відкриття скороченого провадження (копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами відповідачу направлялася позивачем, що підтверджується відповідними доказами в матеріалах справи). Однак до суду повернувся конверт з позначкою про те, що закінчився термін зберігання.
Слід зазначити, що у зв’язку з великим навантаженням в роботі канцелярії Київського окружного адміністративного суду, поштовий конверт був переданий для долучення до матеріалів справи 12.10.2011 року, про що працівниками канцелярії суду складений та підписаний відповідний Акт від 12.10.2011 року.
Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 року № 755-IV).
Згідно зі статтею 18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до
Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними, а в силу частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.
В силу частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМПЛЕКС»є юридичною особою, зареєстроване Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 29.04.1999 року відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, ідентифікаційний код: 30353172.
Відповідачем було подано до Білоцерківської ОДПІ Київської області податкову декларацію по податку з доходів фізичних осіб 20.03.2011 року № 6238, відповідно до даних вищенаведеної податкової декларації, відповідач мав до 01.03.2011 року сплатити задекларований податок з доходів фізичних осіб в сумі 190 824, 07 гривень.
Слід зазначити, що ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС» було частково погашено податковий борг в сумі 38 700, 00 гривень по податковій декларації по податку з доходів фізичних осіб від 20.03.2011 року № 6238, тому загальна сума заборгованості відповідача по вищезазначеній декларації становить 152 124, 07 гривень.
Також відповідачем було подано до Білоцерківської ОДПІ Київської області податкову декларацію по податку з доходів фізичних осіб 19.04.2011 року № 10773, відповідно до даних вищенаведеної податкової декларації, відповідач мав до 07.04.2011 року сплатити задекларований податок з доходів фізичних осіб в сумі 3 000, 00 гривень.
У зв’язку з тим, що відповідачем самостійно заборгованість перед Державним бюджетом України не сплачено, Білоцерківською об’єднаною державною податковою інспекцією в Київській області, з метою погашення податкової заборгованості, у відповідності до статті 59 Податкового кодексу України та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 1037 від 24.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1432/18727, було виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю»№ 71 від 01.04.2011 року на суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов’язанням –187 845, 47 гривень.
Вищевказана податкова вимога була отримана головним бухгалтером ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС», що підтверджується його підписом.
Таким чином, податкова заборгованість відповідача перед Державним бюджетом України складає 155 124, 07 гривень.
Отже, на день судового розгляду заборгованість відповідачем до Державного бюджету України не сплачено.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до підпункту «д»пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), платники податку зобов'язані подавати до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю, за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, що нараховані (виплачені, надані) на користь платників податку, і загальні суми податку на доходи фізичних осіб, що утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг –сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, а саме: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках –коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідач неодноразово повідомлявся Білоцерківською об’єднаною державною податковою інспекцією Київської області про виникнення у нього заборгованості, але належним чином не відреагував, тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.
На день розгляду справи заборгованість відповідачем перед Державним бюджетом України не погашена та складає 155 124, 07 гривень.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.
Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалі про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача не надав.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМПЛЕКС» (місцезнаходження: 09170, Київська область, Білоцерківський район, село Шкарівка, вулиця Миру, будинок 4, код ЄДРПОУ 30353172) податковий борг в сумі 155 124 (сто п’ятдесят п’ять тисяч сто двадцять чотири) гривні 07 копійок.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Шевченко А.В.