КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2011 року № 2а-3579/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого –судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовомПрокурора міста Біла Церква Київської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення заборгованості, –
В С Т А Н О В И В:
Прокурор міста Біла Церква Київської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області, звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1728, 80 гривень.
Право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів держави законом надано прокурору. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Виявивши порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 361 Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991 року № 1789-XII, прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді, тобто, вчиняє від імені держави процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів держави. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Враховуючи, що предметом позову є стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Державного бюджету України, безумовно, позов прокурором пред’явлено в інтересах держави, в межах наданих законом повноважень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не сплачено суми страхових внесків у визначений законом строк. Внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість (недоїмка, штрафні санкції та пеня) за цими обов’язковими платежами.
Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками.
Відповідачу за адресою його місце проживання (09100, АДРЕСА_1), відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялася копія ухвали про відкриття скороченого провадження (копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами відповідачу направлялася позивачем, що підтверджується відповідними доказами в матеріалах справи). Відповідно до поштового повідомлення, яке повернулося до суду, відповідач судові відправлення отримав 10.08.2011 року, що підтверджується його підписом.
Однак, у зв’язку з великим навантаженням в роботі канцелярії Київського окружного адміністративного суду, поштові повідомлення про вручення судових відправлень були передані для долучення до матеріалів справи 12.10.2011 року, про що працівниками канцелярії суду складений та підписаний відповідний Акт від 12.10.2011 року.
Згідно зі статтею 18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до
Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідач, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем (ідентифікаційний код: НОМЕР_1). Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами організаціями та громадянами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування платники податків зобов’язані сплачувати до Пенсійного фонду України відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені чинним законодавством.
Станом на 01.03.2011 року, як зазначено в позовній заяві, за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за ІІІ та ІV квартали 2010 року в розмірі 1728, 80 гривень, що підтверджується копіями корінця вимоги про сплату боргу від 18.03.2011 року № Ф-983, повідомленням-розрахунком та розрахунком боргу відповідача, копії яких містяться в матеріалах справи.
Загальна сума заборгованості відповідача перед Державним бюджетом України складає 1728, 80 гривень.
Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-ІV, страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітній період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення періоду.
Згідно з підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі Інструкція № 21-1), платниками страхових внесків є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).
Мінімальний розмір страхового внеску для фізичних осіб-підприємців за липень-вересень 2010 року, виходячи із встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік»місячного розміру мінімальної заробітної плати становить 888, 00 гривень х 33, 2 % = 294, 82 гривень на місяць або 294, 82 гривень х 3 = 884, 46 гривень за квартал.
Таким чином, мінімальний розмір страхового внеску для фізичних осіб-підприємців за ІV квартал 2010 року, виходячи із встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік»місячного розміру мінімальної заробітної плати становить 907, 00 гривень х 33, 2 % = 301, 12 гривень за жовтень 2010 року та в такому ж розмірі за листопад 2010 року, та 922, 00 гривень х 33, 2 % = 306, 10 гривень за грудень 2010 року (в загальному розмірі 301, 12 гривень х 2 + 306, 10 гривень = 908, 34 гривень).
Оскільки відповідач сплачує фіксований податок у розмірі 80, 00 гривень на місяць, позивачем на підставі пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 13.02.1998 року № 129/98-ВР «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»було зараховано в рахунок сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування 10 % від сплаченої суми фіксованого податку, а саме: 24, 00 гривень за ІІІ квартал (8, 00 гривень х 3 місяці = 24, 00 гривень за квартал) та 40, 00 гривень за ІV квартал.
Отже, загальний розмір заборгованості з урахуванням часткової сплати в розмірі 64, 00 гривень, що є предметом даного позову становить 1728, 80 гривень (884, 46 гривень + 908, 34 гривень) –64, 00 гривень = 1728, 80 гривень.
Відповідач неодноразово повідомлявся Управлінням Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області про виникнення у нього заборгованості, але належним чином не відреагував, тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.
На день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.
Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалі про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача не надав.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1728 (одна тисяча сімсот двадцять вісім) гривень 80 копійок.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Шевченко А.В.