ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
23.10.06 |
Справа № 9/469-06. |
Господарський суд Сумської області у складі судді Лущик М.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Нове покоління”, м. Суми
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
про стягнення 592грн. 79 коп.
Представники сторін:
Від позивача: Жемчугова М.В.
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 592 грн. 79 коп., із них: 434 грн. 76 коп. боргу за поставлену відповідачу продукцію відповідно до договору б/н, укладеного між сторонами 27.06.2003 року про довгострокові поставки продуктів харчування, 124 грн. 34 коп. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 33 грн. 69 коп.
Позивач, з дотриманням вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подав клопотання про зменшення позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 374 грн. 82 коп., із них: 274 грн. 90 коп. боргу за поставлену відповідачу продукцію відповідно до договору б/н, укладеного між сторонами 27.06.2003 року про довгострокові поставки продуктів харчування, 3% річних в сумі 21 грн. 30 коп. та 78 грн. 62 коп. інфляційних збитків.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позову посилаючись на те, що він не має заборгованості перед позивачем, в засідання суду не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив :
На підставі договору про довгострокові поставки продуктів харчування, укладеного між ТОВ “Нове покоління” та ПП ОСОБА_1 27.06.2003 року позивач поставив відповідачу продукцію на суму 592 грн. 79 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема видатковою накладною НОМЕР_1 на суму 159 грн. 86 коп. та видатковою накладною НОМЕР_2 на суму 274 грн. 90 коп.
Відповідно до п. 2.1.1. вказаного договору позивач зобов'язаний надати відповідачу відстрочку платежу на сім календарних днів з моменту поставки.
Відповідач частково розрахувався з позивачем за отриманий товар в сумі 159 грн. 86 коп. по видатковій накладній НОМЕР_1, що підтверджується фінансовим чеком НОМЕР_3, тому на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 274 грн. 90 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
Згідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов Договору.
02.10.2006 року позивач подав заяву, в якій просить стягнути з відповідача 274 грн. 90 коп. боргу за поставлену відповідачу продукцію відповідно до договору, укладеного між сторонами 27.06.2003 року про довгострокові поставки продуктів харчування, посилаючись на те, що після проведення акту звірки взаємних розрахунків сума основного боргу складає 274 грн. 90 коп., тобто фактично позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 159 грн. 86 коп., тому провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позову посилаючись на те, що він не має заборгованості перед позивачем, тому з актом звірки взаємних розрахунків відповідач не погодився.
Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, але відповідач, з урахуванням всіх обставин справи, не подав суду обґрунтованих доказів в підтвердження своїх заперечень.
Відповідно до ст. 214 ЦК УРСР 1963р., ч. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 78 грн. 62 коп. та 3% річних в сумі 21 грн. 30 коп. підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.
Доказів сплати боргу в сумі 274 грн. 90 коп., 3% річних в сумі 78 грн. 62 коп. та 21 грн. 30 коп. інфляційних збитків відповідач не подав, тому суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті держмита в сумі 64 грн. 49 коп. та 74 грн. 61 коп. судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ід. код НОМЕР_4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Нове покоління” (м. Суми, вул. Шишкарівська, 9; ід. код 31311746) 274 грн. 90 коп. боргу, 3% річних в сумі 78 грн. 62 коп., 21 грн. 30 коп. інфляційних збитків, 64 грн. 49 коп. витрат по державному миту та 74 грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині провадження у справі - припинити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ М.С.ЛУЩИК