Справа № 2-1844/2007p.
Р I Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2007року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Колодяжної І.М. при секретарі - Яшнєвій С. Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева» про стягнення остаточного розрахунку при звільнені, вихідної допомоги, середньомісячного заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку, зміну формулювання причини звільнення та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом про стягнення з ДП «Заводу ім. В.О. Малишева» остаточного розрахунку в сумі 1221, 59 грн., середньомісячного заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку у розмірі 1120, 56 грн., вихідної допомоги в сумі 1120, 56 грн., а також про внесення змін до запису в трудовій книжці, вказавши «запис № 10 не дійсний. Звільнити за власним бажанням за ч.3 cm. 38 КЗпП України». В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона працювала на підприємстві з 26 липня 1976 року по 31 січня 2007 року на посадах штампувальника, комплектощика, вантажника, стропальника цеху № 641. Оскільки ДП «Завод ім. . Малишева» не виплачувало позивачу заробіток регулярно та в повному обсязі, остання звернулась до директора підприємства з заявою про звільнення її з роботи на цій підставі. Однак в трудовій книжці не вказано частину статті за якою було звільнено. При звільнені ДП «Завод ім. Малишева» не виплатило позивачу заборгованість по заробітній платі та взагалі не було проведено кінцеві розрахунки. До теперішнього часу вказані суми не відшкодовано.
Позивач у судовому засіданні уточнила одну з позовні вимог стосовно стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку у сумі 3729, 04 грн. та доповнила вимоги тим, що просить відшкодувати їй моральну шкоду, оцінену в сумі 5000 грн., посилаючись на те, що в результаті невиплати їй заробітної плати, вона не мала можливості платити за комунальні послуги та квартирну плату.
Представник позивача ОСОБА_2. підтримала уточнені позовні вимоги позивача та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача частково визнав позовні вимоги, пояснивши, що ДП «Завод ім. Малишева» дійсно має перед позивачем заборгованість по сплаті заробітної плати, тому він не заперечує проти відшкодування позивачу остаточного розрахунку у сумі 1221, 59 грн. та середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку, але розрахунок просив здійснювати за формулою: кількість робочих днів за графіком підприємства -137 перемножено на середньоденну заробітну плату - 25, 72, що дорівнює 3523, 64 грн. Відносно внесення змін до трудової книжки не заперечував, пояснивши, що відділом кадрів помилково не вказано частину 3 cm. 38 кЗпП України. Вихідна допомога входить в суму кінцевого розрахунку. А стосовно моральної шкоди - заперечує, посилаючись на те, що позивачем не представлено доказів, які б підтверджували її наявність.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачу сума кінцевого розрахунку складає 1221, 59 грн., відповідно до наданої письмової довідки ДП «Завод ім. Малишева».
Відповідно до наданої та вивченої в судовому засідання довідки середньомісячний заробіток ОСОБА_1. за час роботи на підприємстві складає 552, 92 грн., середньоденний - 25, 72 грн.
Згідно з наказом ЛЈ 7 про припинення трудового договору від 11.01.2007 року та трудовою книжкою ОСОБА_1, 11 січня 2007 року її було звільнено за власним бажанням за cm. 38 КЗпТ України, у зв 'язку з чим їй повинно було у той же день бути виплачено кінцевий розрахунок. Однак на неодноразові прохання та вимоги про виплату, вона відповіді не отримувала та кінцевий розрахунок їй виплачено не було.
Судом достовірно встановлено, що в заяві про звільнення від 09 січня 2007 року ОСОБА_1, причиною звільнення вказано «за власним бажанням, у зв'язку з тим, що підприємство вчасно на сплачує заробітну плату».
У відповідності до cm. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в день звільнення, або не пізніше наступного дня, власник або уповноважений ним орган повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно ч.3 cm. 235 КЗпП України, при визнанні запису формулювання звільнення невірною чи такою, що не відповідає діючому законодавству, у випадку коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, суд зобов 'язаний змінити формулювання та вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням діючого законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.
Відповідно до вимог cm. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов 'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази . подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що сума вихідної допомоги врахована в суму остаточного розрахунку, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача вихідної допомоги також: задоволенню не підлягають.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума кінцевого розрахунку у розмірі 1221, 59 грн., середній заробіток за затримку кінцевого розрахунку, яка на 22.08.2007 року складає 3729, 04 грн., з розрахунку, що кінцевий розрахунок не було проведено з дня звільнення по теперішній час, тобто шість місяців 16 днів: (552, 92 грн. (середньомісячна заробітна плата) х 6 місяців) + (25, 72 грн. (середньоденна заробітна плата) х 16 днів) = 3729, 04 грн., а всього 4950, 63 грн.
Також: підлягають задоволенню позовні вимоги позивача стосовно внесення змін до запису в трудовій книжці відносно причин звільнення.
Крім того, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі ЗО грн. 00 коп.
Стосовно стягнення моральної шкоди, яку заподіяно діями ДП «Завод ім. Малишева» суд вважає, що позивачем не надано достатньо доказів, що підтверджують її наявність, у зв язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1. в частині відшкодування моральної шкоди в загальній сумі 5000 грн. задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись cm.cm.10, 11, 57, 60, 89, 130, 174, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст..ст. 47, 115, 116, 117, 237-1, 259 КЗпП України, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Завод ім. ВО. Малышева» на користь ОСОБА_1 суму кінцевого розрахунку у розмірі 1221 (одна тисяча двісті двадцять одна) гривня 59 копійок, а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку у сумі 3729 (три тисячі сімсот двадцять дев'ять) гривень 04 копійки, а разом 4950 (чотири тисячі дев 'ятсот п 'ятдесят) гривень 63 копійки.
Змінити формулювання причини звільнення в трудовій книжці, вказавши «запис № 10 недійсний. Звільнити за власним бажанням за ч.3 cm. 38 КЗпП України».
Стягнути з Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малышева» на користь держави судовий збір у розмірі 51 (п 'ятдесят одну) гривню 00 копійок.
Стягнути з Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малышева» на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі ЗО (тридцяти) гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 cm. 295 ЦПК України.