ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2012 р. < Текст >Справа № 16108/11

          Львівський  апеляційний адміністративний суд  в складі:

головуючого:                                                    Довгополова О.М.,

суддів:                                                             Святецького В.В., Глушка І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2009 року у справі за позовами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 до управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, -

                                                     ВСТАНОВИВ

         29 січня 2009 року позивачі звернулися до суду з позовами про визнання неправомірними дій відповідача, зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у вигляді підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої законом про Державний бюджет на 2006-2008 роки за періоди з 02 квітня по 31 грудня 2006 року, з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

         Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2009 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідача щодо ненарахування  та невиплати позивачам щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за періоди з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року неправомірними, зобов’язано відповідача провести нарахування та виплату позивачам недоплаченого підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно кожному.    

         Рішення суду оскаржив відповідач, у скарзі, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови судом першої інстанції, просить постанову скасувати, прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи наявність вищевказаних умов, суд вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.   

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про часткове її задоволення, враховуючи наступне.

Встановлено, що позивачі є дітьми війни, що підтверджується відповідними посвідченнями.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195 (далі - Закон № 2195) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої, у свою чергу, обчислюється за правилами, встановленими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки у законодавстві відсутні інші правила визначення такої пенсії.

Судом правильно відмовлено у задоволенні позовних вимог за 2006 рік, оскільки положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» на поточний рік було зупинено дію статті 6 Закону № 2195.

Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону № 2195, з урахуванням статті 111 цього Закону, з 09.07.2007 року дію статті 6 Закону № 2195 відновлено.

При цьому суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частинами 1, 2 статті 100 цього Кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанції) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи пропущення позивачами річного строку звернення до адміністративного суду без поважних причин, наполягання відповідача на відмові у позові на цій підставі, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

         Неврахування наведеного є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, яким внесено зміни до статті 6 Закону № 2195, а тому з 22.05.2008 року дію статті 6 Закону № 2195 відновлено. Таким чином, позовні вимоги за 2008 рік підлягають задоволенню з 22 травня по 31 грудня.

Водночас відмова у задоволенні позовних вимог за періоди до 09.07.2007 року та до 22.05.2008 року у межах цих років є обґрунтованою, так як відповідач керувався чинними на той час положеннями Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а тому його дії є правомірними.

Позовна вимога про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити конкретні суми спірних виплат задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачі мають право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а тому захист такого порушеного права полягає у зобов’язанні відповідача вчинити кореспондуючі цьому праву дії.

Колегія суддів приходить до висновку про закриття провадження по справі № 2-а-1173/09 в частині позовних вимог ОСОБА_9 відповідно до ч.1 ст.203 КАС України, оскільки від управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області надійшло клопотання про закриття провадження  в частині позовних вимог ОСОБА_9 в зв’язку зі смертю позивача, що підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Тишицької сільської ради Березнівського району Рівненської області №45 від 20.12.2010 року.

Керуючись статтями 195, 197 ч. 1 п. 2, 198, 202 п. 4, 203 ч.1, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                          ПОСТАНОВИВ

        Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області задовольнити частково, постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2009 року у справі № 2-а-1173/09 – скасувати та прийняти нову постанову.

        Позовні вимоги задовольнити частково. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області нарахувати й виплатити на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період  з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.

        Провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_9 закрити.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий:                                                                           О.М. Довгополов

Судді:                                                                                      В.В. Святецький

                                                                                                 І.В. Глушко