Судове рішення #2053628
Справа №1-82/2007 p

Справа №1-82/2007 p.

 

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

07 серпня 2007 року        Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Потеряйко С. А.

при секретарі: Островершенко О.М.

з участю прокурора: Мрук СП.

захисника: ОСОБА_1, 

 

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.  Тараща справу про обвинувачення ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та жителя м.  Тараща АДРЕСА_1,  українця,  громадянина України,  з професійно-технічною освітою,  неодруженого, не військовозобов'язаного, працюючого ПП „Таращаприватбуд" різноробочим,  раніше не судимого,  в скоєнні злочину передбаченого  ст. 153 ч. КК України,  -

 

ВСТАНОВИВ:

 

13 жовтня 2006 року близько 18-ої години 40 хвилин ОСОБА_2,  на вул.  Лугова в м.  Тараща Київської області,  неподалік від місця свого проживання,  по проханню малолітнього ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  який грався поряд із будинком в якому проживає з батьками,  взяв його з метою того,  щоб покатати на своєму мопеді. Після цього ОСОБА_2 разом з малолітньою дитиною поїхав в сторону Таращанського лісу. Коли вони заїхали в ліс,  то ОСОБА_2,  з метою задоволення власних статевих потреб,  оголив свій статевий орган,  приспустивши свої штани та труси,  і наказав ОСОБА_3,  щоб той потримався за нього руками,  сказавши при цьому,  що в разі відмови,  він його запише самого в лісі. Злякавшись погроз ОСОБА_2,  ОСОБА_3. взявся руками за його статевий орган і тримав його на протязі двох - трьох хвилин,  після чого ОСОБА_2 запропонував вказаній малолітній дитині взяти його статевий орган в рота. Проте ОСОБА_3. відмовився це зробити і почав плакати. Після цього ОСОБА_2 підтягнув свої труси та штани і попросив ОСОБА_3 нікому про даний випадок не розповідати і відвіз його додому.

По справі заявлений цивільний позов на суму 5000 гривень,  який повністю відшкодований.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочину,  передбаченого  ст.153 ч.3 КК України,  визнав повністю та суду пояснив,  що дійсно 13.10, 2006 року біля 18.40 год,  він на вул. .Луговій в м. Тараща,  взяв покатати на мопеді малолітнього ОСОБА_3 ,  про це попросив останній. Після чого вони на мопеді поїхали до лісу. В лісі,  з метою задоволення власних статевих потреб,  для того,  щоб збудитися,  оголив свій статевий орган,  приспустивши свої штани та труси,  і наказав ОСОБА_3,  щоб той потримався за нього руками сказавши при цьому,  що в разі відмови,  він його запише самого в лісі. Злякавшись його погроз,  ОСОБА_3. взявся руками за його статевий орган і тримав його на протязі двох - трьох хвилин,  після чого він запропонував вказаній малолітній дитині взяти його статевий орган в рота. Проте ОСОБА_3. відмовився це зробити і почав плакати. Після цього він підтягнув свої труси та штани і попросив ОСОБА_3 нікому про даний випадок не розповідати і відвіз його додому.

Підсудний щиро кається,  просить суд суворо його не карати.

Вина підсудного в скоєному злочині доведена на досудовому та судовому слідстві та підтверджується слідуючими доказами.

Показами потерпілої ОСОБА_4,  яка є матір'ю малолітнього ОСОБА_3 і є його законним представником показала,  що 13.10.2006 року близько 19 години вона перебувала в себе в господарстві,  на городі,  де копала буряки,  а неподалік від неї,  на вулиці Лугова м.  Тараща грався її син ОСОБА_3.  Вона побачила,  як ОСОБА_2 посадив її сина на мопед і вони поїхали в напрямку вул.  Леніна. Злякавшись за свого сина,  вона вийшла на вулицю,  але наздогнати їх не змогла. Після чого вона пішла додому до ОСОБА_5. і запитала у неї,  куди поїхав її син,  на що почула відповідь,  що він поїхав в ліс.  Вийшовши на вулицю,  вона стала чекати їх приїзду. Через деякий час,  приблизно через 25-30 хвилин ОСОБА_2 привіз її сина,  а сам поїхав додому. У себе вдома,  коли вона стала сварити,  сина ОСОБА_3 за те,  що той без її дозволу сідає кататися з чужими дядьками,  то він повідомив їй про те,  що в лісі ОСОБА_2 заставляв його (сина) тримати за статевий орган,  а потім пропонував взяти його в рот. Вона відмовляється від свого цивільного позову,  оскільки їй збитки,  завдані злочином відшкодовано. Просить суд підсудного не позбавляти волі,  проте зобов'язати його пройти лікування у психіатра.

Допитаний малолітній ОСОБА_3 суду пояснив,  що він попросив ОСОБА_2.  покатати його на мопеді. Вони поїхали до Таращанського лісу. В лісі він оголив свій статевий орган та наказав потримати його руками. Він відмовився,  проте ОСОБА_2 йому сказав,  що він його запише самого в лісі. Злякавшись погроз ОСОБА_2,  він взявся руками за його статевий орган і тримав його. Потім ОСОБА_2. запропонував йому взяти його статевий орган в рота. Він відмовився це зробити і почав плакати. Після цього ОСОБА_2 підтягнув свої труси та штани і попросив його нікому про даний випадок не розповідати і що він купить йому шоколадку. Потім він відвіз його додому.

Законний представник підсудного ОСОБА_5 суду пояснила,  що 13.10.2006 року до неї до дому прийшлаОСОБА_4 та запитала куди поїхав її син ОСОБА_2,  вона їй відповіла,  що до лісу.

 

2

Потім вона вийшла на вулицю та побачила,  як на мопеді їхав її син та ОСОБА_3.  Він зупинився біля господарства ОСОБА_4 та висадив дитину. 16.10.2006 року до неї знову прийшлаОСОБА_4 та розповіла,  що 13.10.2006 року її син ОСОБА_2 заставляв в лісі ОСОБА_3 тримати його статевий орган в руках та пропонував взяти його до рота. її син хворіє на психічне захворювання,  буває дуже збуджений та агресивний,  проте,  як вона його запитала про випадок в лісі та він почав плакати та сказав,  що робив це не подумавши.

Показами свідка ОСОБА_6,  який суду пояснив,  що 13.10.2006 року,  коли він прийшов до дому після роботи,  то його дружина йому розповіла,  що сталося з ОСОБА_3.  Він не розпитував у сина про обставини так як не хотів його нервувати. Після даного випадку дитина перелякана,  вночі,  прокидаючись плаче,  почав мочитися під себе.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18.10.2006 року (а.с. 40-41). З висновку судово-психіатричної експертизи № 925 від 25.10.2006 року видно,  що ОСОБА_2 страждає на легку розумову відсталість у формі олігофрени в ступені легко вираженої дебільності з емоційно-вольовою нестійкістю,  що підтверджується анамнестичними відомостями,  результатами стаціонарного медичного обстеження,  та виявленими при даному дослідженні убогими запасами загальноосвітніх знань,  інертністю,  туго рухливістю психічних реакцій,  недорозвиненням абстрактно-логічного мислення,  пам'яті,  звуженням кола інтересів,  специфічним культуральним недорозвиненням,  незрілістю емоційно-вольової сфери,  розгальмованістю потягів,  низьким рівнем критичних здібностей. Таким чином,  у період інкрімінованих йому діянь і в даний час ОСОБА_2 не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відносно вчиненого ОСОБА_2 слід вважати обмежено осудним і він потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру,  передбачених ч. 2  ст. 94 КК України - надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку по місцю його перебування. (а.с. 54-56)

Враховуючи викладене,  суд дії підсудного ОСОБА_2 кваліфікує за  ст.153 ч.3 КК України,  як задоволення статевої пристрасті неприродним способом із використанням безпорадного стану потерпілого,  вчинене щодо малолітнього.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винного та обставини,  що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставини,  які обтяжують покарання судом не встановлено.

Обставинами,  які пом'якшують покарання суд визнає: визнання вини,  щире каяття,  відшкодування завданих збитків,  позитивні характеристики з місця проживання та робати та те,  що підсудний страждає на легку розумову відсталість у формі олігофренії в ступені легко вираженої дебільності з емоційно-вольовою нестійкістю.

Враховуючи наявність у підсудного декількох обставин,  що пом'якшують покарання,  суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання та застосовує до нього статті 69,  75 КК України.

Крім того,  оскільки відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 925 від 25.10.2006 року ОСОБА_2 страждає на легку розумову відсталість у формі олігофренії в ступені легко вираженої дебільності з емоційно-вольовою нестійкістю та у період інкрімінованих йому діянь і в даний час ОСОБА_2 не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними,  що злочин вчинено в стані обмеженої осудності,  відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 03.06.2005 року,  суд застосовує до підсудного примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем його проживання. Керуючись  ст. ст. 323-324 КПК України,  суд, -

 

ЗАСУДИВ:

 

ОСОБА_2 за  ст. ст.69, 153 ч.3 КК України до позбавлення волі на 5 років. На підставі  ст.75 КК України,  звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання,  якщо він протягом 1 року 6 місяців не вчинить новий злочин.

Відповідно до  ст.94 КК України ОСОБА_2 піддати примусовому лікуванню в амбулаторних умовах за місцем його проживання шляхом надання йому амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Запобіжний захід ОСОБА_2. залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу. Строк оскарження вироку до апеляційного суду Київської області через Таращанський суд 15 діб з моменту її оголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація