ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 р. Справа № 37032/10/9104

           Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                        Пліша М.А.,

суддів                                                             Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в  м. Тернополі Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в  м. Тернополі Тернопільської області про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 21.09.2010 року звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в  м. Тернополі Тернопільської області про визнання неправомірними дій, стягнення недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з січня 2006 року по серпень 2010 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 вересня 2010 року позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в  м. Тернополі Тернопільської області про поновлення строку на звернення до суду, визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги – поза межами шестимісячного строку звернення до суду в частині вимог за період з січня 2006 року по 20 березня 2010 року – залишено без розгляду.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (прийнятою в порядку скороченого провадження) від 13.10.2010 року позовні вимоги задоволено, визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в  м. Тернополі Тернопільської області стосовно не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 21.03.2010 року по серпень 2010 року включно, з врахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зобов’язано управління Пенсійного фонду України в  м. Тернополі Тернопільської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 21.03.2010 року по серпень 2010 року включно, з врахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та з врахуванням виплачених сум.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в  м. Тернополі Тернопільської області оскаржило його в апеляційному порядку вважає постанову суду прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що у відповідності до п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України» затв. Указом Президента України від 01.03.2001 року управління Пенсійного фонду України в  м. Тернополі Тернопільської області здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України.

Крім того, апелянт вказує, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки ч.3 ст.28 даного Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у позові відмовити повністю.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України : «Суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183- 2.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює постанову або ухвалу суду першої інстанції, коли має місце правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, а також вирішення не всіх позовних вимог або питань.

          Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, а відтак має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.

Згідно ст. 6 згаданого Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як визначено ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» у наведеній нормі відсилає до відповідних законів України. Тобто у даному випаду застосовується спеціальний закон, яким передбачається право на отримання підвищення до пенсії певної категорії осіб – Закон України  «Про соціальний захист дітей війни»

Розглядаючи спір суд першої інстанції врахував вимоги ч. 2 ст. 99 КАС України згідно якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчисляється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а згідно ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків  установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.  

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з 21.03.2010 року по 31.08.2010 року.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в  м. Тернополі Тернопільської області, обов’язок щодо нарахування і виплати спірного підвищення правильно покладено на відповідача у справі.

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.  

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.  

Колегія суддів також звертає увагу, що відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, не може бути причиною невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Поряд з цим, колегія суддів вбачає підстави для зміни оскаржуваної постанови, оскільки суд першої інстанції, визначаючи період нарахування та виплати підвищення до пенсії за 2008 рік, не вказав чітких меж (число, місяць, рік) виплати такого підвищення, а обмежився тільки роком та місяцем, що у майбутньому, при виплаті вказаного підвищення, може трактуватися відповідачем неоднозначно

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи, проте вбачаються підстави для його зміни.

Керуючись ст. 160, ст.197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 201, ст.205,  ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,  

П О С Т А Н О В И Л А:

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у  м. Тернополі Тернопільської області – задовольнити частково.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2010  року у справі № 2а-4127/10 – змінити, виклавши її резолютивну частину у такій редакції:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у  м. Тернополі Тернопільської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії неправомірними.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України у  м. Тернополі Тернопільської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 21 березня 2010 року по 31 серпня 2010 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

В решті позов залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя                                                             М.А. Пліш

Судді                                                                                 Р.Й. Коваль

                                                                                          Н.М. Судова-Хомюк