Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 травня 2025 року                                                             Справа№200/367/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - Військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення певних дій, -

                                                         ВСТАНОВИВ:

30 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 у розмірі до 100 000 грн, починаючи з 26 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 у розмірі до 100 000 грн, починаючи з 26 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Позовні вимоги обґрунтовано безпосередньою участю позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій у період здійснення зазначених заходів, яка полягає у виконанні під час відрядження на кордоні з Республікою Білорусь бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів).

Після усунення недоліків ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

23 травня 2023 року відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити у позові з підстав, що відомості щодо днів безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» від 30 липня 2022 року № 392-АГ за формами, наведеними у додатках 1, 2, не надавалися.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 260/3564/22 не підлягало задоволенню, оскільки справи не є типовими.  

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року витребувано докази у справі та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - Військову частину НОМЕР_2 .  

15 травня 2023 року третя особа надала пояснення у справі.

Правом на надання інших заяв по суті спору учасники справи не скористалися.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

З 26 вересня 2022 року по 08 січня 2023 року ОСОБА_1 , який перебуває на фінансовому забезпеченні відповідача - Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 прикордонний загін), направлено в оперативне підпорядкування Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16 вересня 2022 року № 165(гриф), що підтверджується витягом з наказу від 29 жовтня 2021 року № 440-ОС, довідкою про відрядження від 11 травня 2023 року № 12/1032.

Розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16 вересня 2022 року № 165(гриф) суду не надано з посиланням на обмежений доступ.

У листі про надання інформації від 02 січня 2023 року Військовою частиною НОМЕР_2 зазначено, що позивач у складі 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_3 прикордонного загону виконував завдання в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19 вересня 2022 року № 276/гриф (скасовано), від 25 вересня 2022 року № 1348/гриф (скасовано), від 25 жовтня 2022 року № 1697/гриф.

Бойові розпорядження суду не надано з посиланням на обмежений доступ, але Військовою частиною НОМЕР_2 підкреслено, що вони видавались стосовно комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону в цілому.

Копії з журналу бойових дій суду не надано.   

Рапорти з НОМЕР_4 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону щодо виплати додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень інформації щодо ОСОБА_1 не містять (за відомостями пояснень Військової частини НОМЕР_2 від 12 травня 2023 року).  

Одночасно на ім`я позивача видана довідка від 07 січня 2023 року № 3600, згідно з якою останній приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області в період з 27 вересня 2022 року по 07 січня 2023 року (за відомостями пояснень Військової частини НОМЕР_2 від 12 травня 2023 року).

Позивачем спірним визначено період з 26 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року.

Обставини щодо ненарахування та невиплати підвищеної додаткової винагороди підтверджуються архівною відомістю щодо виплат грошового забезпечення за 2022 рік.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022  введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 07 листопада 2022 року № 757/2022 строк дії воєнного часу продовжено на час дії спірних відносин.

На виконання Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 абзацом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 (далі - Постанова № 168) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, […], Державної прикордонної служби, […], виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць ([…]), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. […].

Вказаний пункт Постанови № 168 викладено в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року № 1146, яка застосовується з 01 вересня 2022 року.

Отже, за змістом пункту 1 Постанови № 168 підставою для виплати додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн є: 1) період дії воєнного стану; 2) безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; 3) перебування безпосередньо в районах бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Період дії воєнного стану є загальновідомим фактом,  що не підлягає доведенню.

До Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на […], затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75, станом на день виникнення спірних відносин віднесено деякі територіальні громади Чернігівської області.

Проте за Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, що діє з 27 грудня 2022 року, деякі територіальні громади Чернігівської області включено до територій можливих бойових дій; до територій активних бойових дій – не включено з 03 квітня 2022 року.

Довідку про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії стосовно позивача суду не надано, проте в листі від 28 липня 2023 року Військова частина НОМЕР_2 зазначає, що така довідка видавалася.       

Враховуючи неможливість конкретизувати територіальну громаду Чернігівської області, де перебував позивач, але, враховуючи сам факт видачі цієї довідки, суд вважає підтвердженим факт перебування позивача безпосередньо в районах бойових дій у період з 26 вересня 2022 року по 09 листопада 2022 року, з 15 листопада 2022 року по 26 грудня 2022 року (з урахуванням періоду перебування у відпустці з 10 листопада 2022 року по 14 листопада 2022 року та наказу від 22 грудня 2022 року № 309).

Ці обставини підтверджуються також відомостями відповіді Адміністрації Державної прикордонної служби України на адвокатський запит, доданого до відзиву, згідно з якими за результатами перевірки адміністрацією встановлено, що в жовтні-листопаді 2022 року військовослужбовці Військової частини НОМЕР_2 перебували на бойових позиціях.

Таким чином, друга підстава для виплати додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн (перебування безпосередньо в районах бойових дій) є підтвердженою.

Третя підстава (безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) підлягає оцінці в сукупності з наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» від 30 липня 2022 року № 392-АГ (введено в дію з 01 серпня 2022 року), від 09 грудня 2022 року № 628-АГ (введено в дію з 01 грудня 2022 року), які ці заходи конкретизують (далі – Накази № 392-АГ, № 628-АГ).

Вказані накази підлягають застосуванню до спірних правовідносин з огляду на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23.

Пунктами 2 Наказів № 392-АГ, № 628-АГ визначено вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168.

Визначити конкретний захід з визначеного переліку суд позбавлений можливості через ненадання учасниками справи документів, тому при наданні оцінці цим заходам підлягає врахуванню правова позиція Верховного Суду про те, що підставою для виплати додаткової винагороди є саме документальне підтвердження участі позивача як військовослужбовця у бойових діях (заходах) (постанова від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 тощо).

Пунктами 4 Наказу № 392-АГ, 3 Наказу № 628-АГ передбачено однаковий перелік документів, що підтверджують безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Водночас згідно з пунктом 4 Наказу № № 392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі сукупності інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 Наказу 628-АГ перелік підтверджуючих документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.

При оцінці підтверджуючих документів судом встановлено, що бойові накази (бойові розпорядження) не надано сторонами суду з посиланням на обмежений доступ, разом з тим такі документи приймалися стосовно позивача у складі комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону в цілому.

Витребувані копії з журналу бойових дій суду не надано.   

Рапорти з НОМЕР_4 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону щодо виплати додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень інформації щодо ОСОБА_1 не містять (за відомостями пояснень Військової частини НОМЕР_2 від 12 травня 2023 року).

Стосовно позивача приймалася довідка від 07 січня 2023 року № 3600, згідно з якою останній приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області в період з 27 вересня 2022 року по 07 січня 2023 року (за відомостями пояснень Військової частини НОМЕР_2 від 12 травня 2023 року).

У листі від 12 травня 2023 року № 14/1119-23 Військовою частиною НОМЕР_2 вказано, що довідка відповідає формі, затвердженої наказом Наказу № 392-АГ, а отже її видано на виконання абзацу 1 пункту 5 Наказу № 392-АГ, який визначає довідку в якості додаткового доказу до документів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів, яка видається військовослужбовцям, відрядженим до органів військового управління Держприкордонслужби.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі №  560/12539/22, від 28 травня 2024 року у справі № 560/1200/23, від 06 червня 2024 року у справі № 200/706/23, від 19 вересня 2024 року у справі № 120/4953/23 тощо, підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої для виконання завдань відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який її видав.

Таким чином, наявний неповний перелік підтверджуючих документів.  

За поясненнями відповідача та третьої особи документи, визначені Наказами № 392-АГ, № 628-АГ, не оформлялися у зв`язку з розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17 квітня 2022 року № 21-1215-2022 щодо однакового трактування положень, які стосуються збільшення додаткової винагороди до 100 000 грн, за яким збільшення додаткової винагороди визначається лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об`єкти […], у тому числі перебування цих об`єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетними обстрілами.

При оцінці цих доводів суд застосовує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 08 травня 2025 року у справі № 200/920/23, за якою для відсічі і стримуванні збройної агресії не обов`язковим є факт проведення бойових дій, а також в постанові Верховного Суду від 07 травня 2025 року у справі № 240/5382/23, де вказано, що пунктом 2-1 Постанови № 168 керівникам відповідних міністерств та державних органів, до складу (підпорядкування) яких входять військовослужбовці, доручено конкретизувати умови (тобто спосіб документального підтвердження) і порядок виплати додаткової (у тому числі підвищеної) означеної винагороди (тобто процедуру), однак не підстави для набуття права на таку винагороду, позаяк ці підстави визначені Постановою № 168 як актом вищої юридичної сили. Доповнення підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, які визначають право військовослужбовців на підвищену додаткову винагороду, вимогами «безпосереднього зіткнення з противником» та «вогневого ураження», коли це не обумовлено природою відповідних бойових завдань, таких як забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), фактично звужує обсяг таких підстав актом нижчої юридичної сили порівняно з актом, яким такі підстави встановлено [Постанова № 168], та порушує вимогу, щоб акти нижчої юридичної сили не суперечили актам вищої сили. У випадку виникнення такої колізії загальновизнаним способом її вирішення є надання переваги акту вищої юридичної сили.

В аспекті вказаного порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду (позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23, від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23 та від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23).

Отже, відсутність певних документів або порушення порядку передачі документів між військовими частинами не можуть автоматично позбавляти позивача права на винагороду, якщо інші докази свідчать про фактичну участь у бойових діях.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 295 КАС України, -

                                                         ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - Військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 у розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць за періоди з 26 вересня 2022 року по 09 листопада 2022 року, з 15 листопада 2022 року по 26 грудня 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 у розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць за періоди з 26 вересня 2022 року по 09 листопада 2022 року, з 15 листопада 2022 року по 26 грудня 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 травня 2025 року.     

Суддя                                                                                   Ю.М. Льговська