Справа № 202/2472/25

Провадження № 1-кс/202/3396/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року                                                                м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпра клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного 26.02.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025041330000280, у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кишинів Республіка Молодова,  громадянина  України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

Підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло вказане клопотання, в обгрунтування якого слідчий посилається на те, що в провадженні відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів учинених організованими групами та злочинними організаціями слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42025041330000280 від 26.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону та Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , наприкінці лютого 2025 року, перебуваючи на території м. Апостолове Криворізького району, Дніпропетровської області, за невстановлених обставин дізналася про те, що громадянин ОСОБА_9 , має намір проходити військово-лікарську комісію, з метою визначення стану здоров`я. При цьому, ОСОБА_8 , достовірно знаючи механізм визнання особи тимчасово непридатним до військової служби або непридатним для військової служби з виключення з військового обліку як непридатного та посадових осіб які приймають дані рішення, а також маючи знайомства серед лікарів різних закладах охорони здоров`я, вирішила одержати неправомірну вигоду для себе та невстановлених на теперішній час третіх осіб, за вплив на прийняття рішення особами уповноваженими на виконання функцій держави, а саме на членів військово-лікарської комісії, щодо визнання ОСОБА_9 , непридатним до військової служби, шляхом визнання ОСОБА_9 за медичними документами хворим на хворобу, якою він фактично ніколи не хворів.

Усвідомлюючи той факт, що самостійно реалізувати виниклий умисел ОСОБА_8 не зможе довести до кінця, тому остання вирішила залучити до вчинення вищевказаних дій співучасників, для того щоб встановити факт захворювання у ОСОБА_9 у вигляді епілепсії з наявністю частих епілептичних нападів, що відповідно до ст.22 додатку 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (пункт 1.2 глави 1 розділу II), затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008  № 402, є визначеною як хвороба, що встановлює факт непридатності до військової служби.

З цією метою ОСОБА_8 , приблизно в той самий час залучила до вчинення кримінального правопорушення лікаря загальної практики -сімейного лікаря КНП «Апостолівський центр ПМСД» Апостолівської міської ради ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 та свого співмешканця ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , які надали свою згоду на спільне вчинення кримінального правопорушення, вступивши у попередню змову між собою.

Відповідно до попередніх домовленостей, з метою доведення умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою уповноважено на виконання функцій держави ОСОБА_8 , повинна була безпосередньо організувати спілкування з ОСОБА_9 , роз`яснення його дій під час спілкування з лікарями, складання підроблених документів, зокрема медичної довідки про стан здоров`я, супроводження ОСОБА_9 до медичних закладів, безпосереднє одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 ; лікар КНП «Апостолівський центр ПМСД» Апостолівської міської ради ОСОБА_10 , відповідно до попередніх домовленостей повинен був сприяти вчиненню кримінального правопорушення, шляхом надання засобів для одержання неправомірної вигоди ОСОБА_8 , від ОСОБА_9 , зокрема підробити медичну довідку про стан здоров`я ОСОБА_9 , з зазначеним діагнозом хвороби епілепсія, якою фактично ОСОБА_9 ніколи не хворів; ОСОБА_4 , повинен був супроводжувати ОСОБА_9 до медичних закладів та з метою конспірації ОСОБА_8 одержати неправомірну вигоду від ОСОБА_9 .

В подальшому, ОСОБА_8 , 22.02.2025 року, реалізовуючи свій умисел направлений на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, за вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави, перебуваючи на території м. Апостолове, Криворізького району, Дніпропетровської області, під час особистої зустрічі з ОСОБА_9 , повідомила останньому про те, що вона може вплинути на рішення військово-лікарської комісії щодо його визнання непридатним до військової служби та подальше виключення останнього з військового обліку як непридатного, але за це він повинен передати їй неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 11 000 (тисяч) доларів США за отримання медичних документів, які встановлять факт хвороби ОСОБА_9 , якою він ніколи не хворів, але яка буде підставою для визнання Військово-лікарською комісією його непридатним до військової служби з подальшим виключенням з військового обліку, впевнивши останнього у тому, що інших варіантів у нього уникнути військової служби під час мобілізації, окрім як погодитися на її умови не має, зважаючи на це ., ОСОБА_9 був вимушений погодитися на умови останньої та виконував всі дії, на які йому вказувала ОСОБА_8 .

В цей час, не пізніше 05.03.2025 року, ОСОБА_10 діючи відповідно до попередніх домовленостей, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , перебуваючи на території м. Апостолове, Криворізького району, Дніпропетровської області, відповідно до Наказу №22-к від 02.03.2021 КНП «Апостолівський центр ПМСД», будучи лікарем загальної практики-сімейним лікарем КНП «Апостолівський центр ПМСД» Апостолівської міської ради, не будучи службовою особою, склав завідомо підроблений офіційний документ, а саме медичну довідку на ім`я ОСОБА_9 , в якій зазначив неправдиві відомості щодо наявності у ОСОБА_9 хвороби «епілепсія» через закриту черепно-мозкову травму в результаті падіння в 2019 році з мопеда з погіршенням за останні два тижні симптомів, в якій поставив свій особистий підпис та печатку лікаря та видав таку довідку, як лікар КНП «Апостолівський центр ПМСД» Апостолівської міської ради. Вищевказана медична довідка складена ОСОБА_10 , посвідчувала факт наявності у ОСОБА_9 хвороби «епілепсія» та встановлює такий юридичний факт.

Того ж дня, а саме 05.03.2025 року, ОСОБА_9 , слідуючи вказівкам ОСОБА_8 , прибув до КНП «Апостолівський центр ПМСД» Апостолівської міської ради, за адресою: Дніпропетровська область, м. Апостолове, вул. Медична, 63, де ОСОБА_10 , відповідно до попередніх домовленостей, сприяючи вчиненню ОСОБА_8 одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 , за вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави, передав останньому складений та виданий ним завідомо підроблений офіційний документ, а саме медичну довідку, як засіб вчинення кримінального правопорушення та електронне направлення до лікаря спеціаліста.

В подальшому 11.03.2025 року, ОСОБА_8 продовжуючи свої умисні дії, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 в районі Автовокзалу м. Кривий Ріг, в Довгинцівському районі м. Кривий Ріг, зустрілися з ОСОБА_9 . Під час, зустрічі ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , повідомили ОСОБА_9 , про необхідність поїхати разом з ними до КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені Мечникова» ДОР, для його участі у огляді лікарем спеціалістом.

Під час руху до м. Дніпро, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , в середині легкового автомобілю марки Skoda Kamiq VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , почали вимагати у ОСОБА_9 неправомірну вигоду для себе, за вплив на прийняття рішення особами уповноваженими на виконання функцій держави, а саме на членів ВЛК, шляхом використання раніше підробленої ОСОБА_10 та ОСОБА_8 вищевказаної медичної довідки у розмірі всієї обумовленої раніше суми у розмірі 11 000 доларів США. В свою чергу ОСОБА_9 , діючи під контролем правоохоронних органів, маючи при собі лише 42 000 гривень, не маючи іншого виходу, передав, а ОСОБА_8 і ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер вчинюваного нею діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи настання таких, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, одержали від ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 42 000 гривень, як частину неправомірної вигоди для себе, за вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави.

Після чого, того ж дня 11.03.2025, ОСОБА_8 , продовжуючи свої умисні дії, спільно з ОСОБА_4 , діючи відповідно до попередніх домовленостей, супроводили ОСОБА_9 до КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені Мечникова» ДОР, де ОСОБА_8 повідомила як правильно діяти ОСОБА_9 , а саме які симптоми повідомляти лікарю для отримання висновку лікаря спеціаліста та направлення на лікування, а ОСОБА_4 особисто супроводив до лікаря спеціаліста КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені Мечникова» ДОР.

Після відвідування лікаря невролога в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені Мечникова» ДОР, ОСОБА_9 , отримав висновок лікаря спеціаліста, який одразу ж забрала собі ОСОБА_8 і сказала, що поверне вищевказані медичні документи і продовжить свої дії направлені на вплив на прийняття рішення військово-лікарською комісією, після того як він передасть їй другу частину неправомірної вигоди у сумі 5000 доларів США, яку він повинен їй передати 12.03.2025 року.

12.03.2025, приблизно о 18 год. 20 хв. ОСОБА_9 , прибув у визначене місце ОСОБА_8 , за адресою Дніпропетровська область м. Кривий Ріг Довгицевський район вул. Леоніда Бородича, 2 А, де виконуючи вказівки ОСОБА_8 передав її чоловіку ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 217200 гривень, які ОСОБА_8 та ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер вчинюваного ними діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи настання таких, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення за попередньою змовою між собою одержали в якості неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив неприйняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на членів військово-лікарської комісії з метою визнання ОСОБА_9 непридатним до військової служби з подальшим виключенням з військового обліку.

13.03.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, за ознаками – одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинення за попередньою змовою групою, повідомлено про підозру: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18.04.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто – одержання неправомірної вигоди для себе, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Керівником Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025041330000280 від 26.02.2025, за підозрою  ОСОБА_8 ,  ОСОБА_4  та ОСОБА_10  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч. 3 ст. 369-2 КК України, до трьох місяців, тобто до 13.06.2025 року.

14.03.2025 року слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави у розмірі 1 816 800 гривень, строком по 11 травня 2025 включно.

23.04.2025 колегією суддів Дніпровського апеляційного суду до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 400 гривень), строком до 11.05.2025 року.

На теперішній час виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою відносно підозрюваної, у зв`язку з тим, що ризики, які мали місце під час обрання відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу не зменшились.

Підозра, пред`явлена ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення обґрунтовується наступними доказами.

Обґрунтованість підозри пред`явленої ОСОБА_4 , була предметом розгляду клопотання слідчого погодженого з прокурором про застосування відносно останнього запобіжного заходу, слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська та Дніпровського апеляційного суду.

       На думку сторони обвинувачення, підставою для продовження строку відносно підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1,2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України:

1.переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_4 слід зазначити, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням та у разі визнання судом винним останнього у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, ОСОБА_4 ,, може понести покарання, пов`язане з позбавленням волі. У зв`язку з вищевикладеним, а також той факт що на території України діє правовий режим воєнного стану та те, що ОСОБА_4 не підлягає призову під час мобілізації, розуміючи вказані обставини, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, шляхом втечі за межі території України, з метою уникнення в подальшому кримінальної відповідальності та покарання.

2.знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_4 , слід зазначити, що останній як встановлено під час досудового розслідування, вчиняв дії направлені на отримання медичних документів для впливу на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави, місцезнаходження яких не встановлено до теперішнього часу, які мають суттєве значення для досудового розслідування та подальшого судового розгляду, про місцезнаходження, яких достовірно відомо ОСОБА_4 , тому останній розуміючи вказані обставини та у разі застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, матиме реальну можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення в якому він підозрюється;

3.незаконно впливати на свідків, або інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_4 , слід зазначити, що на теперішній час під час досудового розслідування не встановлені всі свідки, а також інші співучасники, які можуть бути підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні, на який має прямий вплив підозрюваний. Крім того, ОСОБА_4 , може здійснювати незаконний вплив на свідка ОСОБА_9 ,, який допитаний у кримінальному провадженні, з метою зміни ним раніше наданих показань. Саме вказані обставини вказують на те, що у разі застосування до ОСОБА_4 , більш м`якого запобіжного заходу, останній зможе здійснювати незаконний вплив на інших підозрюваних, а також на свідків.

4.перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_4 , слід зазначити, що останній має тісні зв`язки серед медичних закладів розташованих на території м. Кривий Ріг та м. Дніпро, які останній використовував під час вчинення кримінального правопорушення, за допомогою яких останній може вчиняти дії направлені на перешкоджання досудовому розслідуванню, зокрема штучних госпіталізацій та інше.

Більш того, кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , має значний суспільний резонанс через те, що були вчинені дії направлені на порушення призову під час мобілізації в країні де діє правовий режим воєнного стану, про що європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Отже, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи підозрюваного, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», необхідно застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

Репутація підозрюваного ОСОБА_4 , його майновий стан, ризик продовження протиправної поведінки, вказують на те, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на наявність вказаних ризиків, застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 , окрім як тримання під вартою, не надасть в повній мірі органу досудового розслідування виконати завдання кримінального провадження та не забезпечить нормальну процесуальну поведінку підозрюваного.

До обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою є те, що у кримінальному провадженні проведено значний обсяг слідчих та негласних слідчих розшукових дій, повідомлено про підозру 3 особам у вчиненні кримінального правопорушення, призначено судові експертизи: технічну експертизу документів, почеркознавчу експертизу, проведення якої доручене Дніпропетровському НДЕКЦ МВС України, а також судову-психологічну експертизу по відеоматеріалах слідчих дій, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», які на теперішній час перебувають у провадженні експертів, а також заплановано проведення, судової семантико-текстуальної експертизи одразу після зняття грифів таємності з протоколів проведення НСРД, а також обсяг слідчих та процесуальних дій, необхідний для закінчення досудового розслідування, зокрема: отримати висновки судових експертиз: технічної експертизи документів, почеркознавчої експертизи, проведення якої доручене Дніпропетровському НДЕКЦ МВС України, а також судової-психологічної експертизи по відеоматеріалах слідчих дій, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса»; у встановленому законом порядку зняти грифи секретності з протоколів проведення НСРД, процесуальних рішень, на підставі яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії, зокрема з клопотань, постанови прокурора, а також з ухвал слідчого судді Дніпровського апеляційного суду; призначити та провести судову семантико-текстуальну експертизу; скласти повідомлення про зміну раніше повідомлено підозри та повідомлення нової підозри та вручити підозрюваним; провести інші слідчі дії, які будуть визнані як необхідні під час проведення досудового розслідування; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.        

       Слідчий зазначає, що враховуючи неможливість запобігання вищезазначених ризиків, враховуючи неможливість завершення досудового розслідування на теперішній час у зв`язку із проведенням значної кількості слідчих та процесуальних дій, а також неможливістю застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.

В ході розгляду клопотання прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, які не зменшились. Просили продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, з визначенням розміру застави в розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, надав письмові заперечення, які досліджені судом та долучені до матеріалів клопотання, та підозра пред`явлена ОСОБА_4 є необґрунтованою, а ризики недоведені. Просив врахувати особу підозрюваного, який є особою похилого віку, має міцні соціальні зв`язку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Просив змінити підозрюваному запобіжний захід на більш м`який – домашній арешт, або зменшити розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та підтримала позицію захисника.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.

           Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.5 зазначеної статті КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

             Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

          Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий суддею встановлено, що слідчими слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 26.02.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025041330000280.

13.03.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, за ознаками – одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинення за попередньою змовою групою, повідомлено про підозру: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18.04.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто – одержання неправомірної вигоди для себе, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

       Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, зокрема: протоколами проведення НСРД, контроль за вчиненням злочину; показаннями свідка ОСОБА_9 ; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_9 ; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 ; Протоколом огляду грошових коштів та вручення грошових коштів; Протоколом затримання ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ; Протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ; Показаннями свідка ОСОБА_11 ; Проведеним слідчим експериментом за участю підозрюваного ОСОБА_10 .

Керівником Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025041330000280 від 26.02.2025, за підозрою  ОСОБА_8 ,  ОСОБА_4  та ОСОБА_10  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч. 3 ст. 369-2 КК України, до трьох місяців, тобто до 13.06.2025 року.

14.03.2025 року слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави у розмірі 1 816 800 гривень, строком по 11 травня 2025 включно.

23.04.2025 колегією суддів Дніпровського апеляційного суду до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 400 гривень), строком до 11.05.2025 року.

       Таким чином, при вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що у встановленому законом порядку строк досудового слідства подовжено, що свідчить про необхідність проведення подальших слідчих дій.

Необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється необхідністю уникнення ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, в саме: можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, в зв`язку з чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,  в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_4 , слід зазначити, що останній як встановлено під час досудового розслідування, вчиняв дії направлені на отримання медичних документів для впливу на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави, місцезнаходження яких не встановлено до теперішнього часу, які мають суттєве значення для досудового розслідування та подальшого судового розгляду, про місцезнаходження, яких достовірно відомо ОСОБА_4 ..

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, на думку слідчого судді, є доведеним, оскільки підозрюваному знаходячись на свободі, будучи обізнаним у доказах, які на теперішній час наявні в матеріалах кримінального провадження та анкетеними даними свідків, може шляхом вмовлянь, погроз впливати на свідків та інших підозрюваних з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Разом з тим, суд вважає, що заявлений ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо можливості підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, стороною обвинувачення не доведений та наразі нічим не підтверджений.

Вказані ризики на даний час не зменшилися.

       Слідчий суддя також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного  ОСОБА_4 ,  але у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

       Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи, що обставини з часу застосування до підозрюваного запобіжного заходу не змінились, а ризики не зменшилися, а також приймаючи до уваги, що слідчим та прокурором належним чином обґрунтовано обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а також доведено, що інший більш м`який запобіжний захід буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому суд вважає за необхідне продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

З викладеної норми слідує, що метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави є те, що у разі невиконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, внесені грошові кошти будуть стягнені в дохід держави.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що принцип верховенства права є однією з основ демократичного суспільства, притаманною всім статтям Конвенції.

Невід`ємним елементом зазначеного принципу, який також є однією із загальних засад кримінального провадження, є пропорційність. Зокрема, це підтверджується абзацом 3 підпунктом 2.2. пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі №3-рп/2012 від 25 січня 2012 року.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що така пропорційність обов`язково має застосовуватися судом при вирішенні питання щодо суми застави, яку у разі наявності відповідних підстав у порядку ч.8 ст. 182 КПК України слід звернути в дохід держави.

У своєму рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що в цілях ст.14 Конвенції різниця у поводженні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розсудливого виправдання, не переслідує законної мети і якщо запропоновані засоби не є пропорційними до переслідуваної мети (справа «Карлгайнц Шмідт проти Німеччини»).

У рішенні у справі «Істоміна проти України» від 13 січня 2022 року ЄСПЛ зазначив, що застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім — забезпечення явки особи на судове засідання, тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.

З огляду на те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4   альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави мало стимулюючий характер дотримання покладених на неї обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що з огляду на дані про особу підозрюваного, а саме майновий та сімейний стан, суд вважає за необхідне змінити підозрюваній суму застави, встановивши її у розмірі 247 (двісті сорок сім) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 747 916 (сімсот сорок сім тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, на 40 (сорок) днів, по 13 червня 2025 року включно.

Змінити розмір застави, визначений ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23.04.2025 року, встановивши його у розмірі складає 247 (двісті сорок сім) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 747 916 (сімсот сорок сім тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738 , Код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_12 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_12 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_12 наступні обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- не відлучатися з Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду;

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_12 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді діє по 13 червня 2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя                                                                 ОСОБА_1