ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 р.                                                                                  Справа № 19046/11

           Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді:                                               Ліщинського А.М.,

суддів:                                                             Носа С.П., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 28 січня 2011 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області про зобов’язання нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач 10.01.2011 року звернулась в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області про зобов’язання нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни.

Вимоги мотивовані тим, що вона має статус дитини війни і згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на одержання пенсії підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком, однак протягом 2009 – 2010 років їй допомога у вказаних розмірах не виплачувалась. Просить зобов’язати нарахувати та виплатити щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2009 року по 31.10.2010 року та в подальшому.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 12 січня 2011 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області в частині позовних вимог за період з 01.01.2009 року по 09.07.2010 року залишено без розгляду в зв’язку з пропуском строку позовної давності на підставі ст. 100 КАС України.

Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 28 січня 2011 року позов задоволено частково. Визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області протиправною. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 10 липня 2010 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Суд виходив з того, що з огляду на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 позивачці повинна була нараховуватись доплата до пенсії, однак безпідставно із-за відсутності належного фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, цього відповідачем зроблено не було, хоча подібне не доведено останнім, а також невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати державної соціальної підтримки дітям війни.

Відповідач постанову суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Покликання маються на те, що встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.

В разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI).

Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачка є дитиною війни, у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що вбачається з відмітки в пенсійному посвідченні.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні справи суд першої інстанції правильно застосував вимоги ч. 1 ст. 100 КАС України, згідно з якою адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Оскільки позивач звернулась до суду 10.01.2011 року та не навела жодних поважних причин пропуску нею строку звернення до суду суд першої інстанції правильно залишив без розгляду позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо здійснення позивачці нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010 рік підлягають задоволенню, так як Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Такі ж норми містить Закон України «Про Державний бюджет на 2010 рік». Таким чином, відповідач у 2010 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому, оскільки позивач звернулась до суду 10.01.2011 року, позовні вимоги підлягають задоволенню в межах піврічного строку звернення до суду починаючи з 10.07.2010 року.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області залишити без задоволення, а постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 28 січня 2011 року по адміністративній справі №2а-182/11 – без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

          Головуючий суддя          А.М. Ліщинський

          Судді          С.П. Нос

          Р.М. Шавель