ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 листопада 2011 р. 14:40 Справа №2а-11772/11/0170/24
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі :
головуючого судді Кащеєва Г.Ю.,
при секретарі Іванової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Національного центру управління та випробувань космічних засобів та Центру контролю космічного простору
про визнання протиправною бездіяльність та стягнення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Національного центру управління та випробувань космічних засобів (далі –відповідач) про визнання протиправною бездіяльність Національного центру управління та випробувань космічних засобів щодо невиплати одноразової грошової допомоги –грошової винагороди за 30 років безперервної служби у Збройних Силах України; стягнення з Національного центру управління та випробувань космічних засобів одноразової грошової допомоги за 30 років безперервної служби у Збройних Силах України розмірі 5415,00 грн. та судових витрат
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має стаж безперервної військової служби у Збройних Силах України 30 років та набув право на отримання додаткового виду грошового забезпечення винагороди за 30 років безперервної військової служби. Відповідно до довідки розрахунку відповідача розмір винагороди за безперервну військову службу за 30 років складає 5415,00 грн., проте фактично винагорода позивачу виплачена не була.
У судове засідання позивач не з’явився, повідомлений належним чином та завчасно про місце, дату та час розгляду справи. Надіслав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідачі явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином - судовою повісткою.
Від відповідача (Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів) 09.11.2011р. надійшли письмові заперечення, зазначено, що 14.08.2009р. до НЦУВКЗ надійшла вказівка головного розпорядника бюджетних коштів - НКАУ від 14.08.2009р. № 4680/10-2, якому підпорядкований НЦУВКЗ, про виплату грошового забезпечення виходячи з окладів за посадами, займаними військовослужбовцями в установах (філіях) НКАУ, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих установ (філій), а також окладів за військовими званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців. Винагорода за тривалість безперервної військової служби визначена постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу” як одноразовий додатковий вид грошового забезпечення військовослужбовців, яка до виплати працівникам НКАУ не передбачена.
На підставі викладеного відповідач просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить дійсну військову службу за контрактом у Центрі контролю космічного простору Національного космічного агентства України, що підтверджується довідкою № 215 від 02.09.2011 року (а.с.8).
Національний центр управління та випробувань космічних засобів (далі - НЦУВКЗ) є державною бюджетною установою, а військовослужбовці, які проходять службу на посадах працівників НЦУВКЗ відряджені до Національного космічного агентства України із залишенням на військовій службі.
Позивач є військовослужбовцем відрядженим до НЦУВКЗ, що підтверджується також витягом із послужного списку (а.с.5-6).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з рапортом про виплату йому матеріальної винагороди за 30 років безперервної календарної військової служби. Проте відповідач відмовив у клопотанні, посилаючись на те, що не має законодавчих підстав для виплати грошової винагороди.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими частиною 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури та яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації своїх дискреційних владних функцій.
Частиною 5 ст. 17 Конституції України регламентовано, що держава забезпечує соціальних захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших формуваннях, а також членах їх сімей.
Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України “Про Збройні Сили України”соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”та інших нормативно –правових актів.
Стаття 2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”зазначає, що ніхто не в праві обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 9 зазначеного Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктами 1-3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється, зокрема, в порядку, що затверджується Міністерством Оборони України. Крім того, вказаною Постановою Кабінету Міністрів України затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців у розмірах згідно з додатками 25-28.
Згідно з додатком 25 до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”(крім військовослужбовців строкової військової служби) виплачується винагорода за тривалість безперервної календарної військової служби залежно від строку служби. Зокрема, за 30 років безперервної календарної військової служби належить виплачувати 2,5 посадового окладу.
Частиною 4 ст. 9 Закону України від 20.12.1991р. № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністерством оборони України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. № 1294 наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008р. № 260, зареєстрованому в Міністерстві Юстиції України 14.07.2008р. за № 63815329 та погодженому з Міністром праці та соціальної політики України було затверджено Інструкцію Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка застосовується з 01.01.2008р.
Згідно з п. 32.1. вказаної Інструкції (розділ ХХХІІ “Провила виплати винагороди за тривалість безперервної військової служби”) особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом одноразово, залежно від тривалості безперервної календарної військової служби, виплачується винагорода за строк безперервної календарної військової служби 30 років, складає 2,5 посадового окладу і окладу за військовим званням.
Посадовий оклад ОСОБА_1 на момент настання права на вищезазначену винагороду складав 2031 грн. Оклад за військовим званням ОСОБА_1 на момент настання права на вищезазначену винагороду складав 135 грн. Винагорода за тривалість безперервної військової служби за 30 років складає 2,5*2031+2,5*135=5415,00 грн. (а.с. 7).
Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) – за наказами вищих командирів (начальників).
Таким чином суд дійшов висновку, що розмір грошової винагороди визначено відповідачем вірно.
За таких обставин, суд вважає, що позивач має право на отримання відповідної винагороди за безперервний стаж служби.
Крім того, п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. № 104 “Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної кримінально – виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ і організацій”зазначено, зокрема, що військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ і організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань.
При цьому, грошове забезпечення виплачується, виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.
Частиною 7 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” встановлено, що за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ і організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями у цих державних органах, установах, організаціях, а також Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, затверджується Президентом України.
Відповідно до п. 78 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщикам (мічманам) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001р. № 1053, за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Національного центру управління та випробувань космічних засобів щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги –грошової винагороди за 30 років безперервної служби у Збройних Силах України.
3. Стягнути з Національного центру управління та випробувань космічних засобів (97419, АР Крим, м. Євпаторія-19) заборгованість з виплати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) одноразової грошової винагороди за 30 років безперервної служби у Збройних Силах України в розмірі 5415 (п’ять тисяч чотириста п’ятнадцять) грн. 00 коп.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 3,40грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кащеєва Г.Ю.