ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 липня 2011 р. 17:35 Справа №2а-7942/11/0170/26
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі:
головуючого суддіПетренко В.В.,
при секретарі Асєєвої Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Керченський рибокомбінат»
до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим
про визнання недійсним та скасування рішення №636 і №113 від 14.06.2011 року,
за участю представників сторін:
від позивача – ОСОБА_1, довіреність №02/295 від 01.04.2011 р.,
від відповідача - не з'явився.
Суть справи: Приватне акціонерне товариство «Керченський рибокомбінат» звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АРК про скасування рішення №145 від 11.03.2011 р.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач неправомірно застосував штрафні санкції до позивача, у зв’язку із тим, на момент прийняття рішення про застосування штрафних санкцій, статтю 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, на яку посилається відповідач у оскаржуваному рішенні, виключено на підставі Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”N 2464-VI від 08.07.2010р., який набрав чинності з 01.01.2011р.
Ухвалами суду від 07.07.2011р. відкрито провадженя у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві, надав пояснення по суті справи.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що відповідно до п. 7 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 2464 від 08.07.2010 р. за період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або несплачених у період до 1 січня 2011 року, у тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі на підставі ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглядати справу на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При вирішенні справи суд повинен з’ясувати, чи використане повноваження, надане відповідачу, як це передбачено положеннями ч.3 ст.2 КАС України.
Приватне акціонерне товариство «Керченський рибокомбінат» (ЄДРПОУ 19185321) зареєстровано Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 26.06.1996 р. за адресою: 98307, АР Крим, АР Крим, м. Керч, вул. Целімберна, буд. 8, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 642897 (а.с 5) та підтверджується довідкою статистики серії АБ № 407575 від 15.03.2011 р. (а.с. 6).
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим було проведено перевірку з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, повноти та своєчасності перерахування авансових внесків у вигляді сум страхових внесків за період з 21.02.2011 по 26.05.2011 року та з 04.03.2011 р. по 26.04.2011 р., достовірності відомостей, що надаються до системи персоніфікованого обліку.
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем ст. 17, ч. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, п.п. 5.1.5, 5.1.6 Інструкції про порядок нарахування та сплати страховиками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, п. 8.3 Порядку формування та надання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, п. 3.4 Порядка формування та надання страховиками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України.
14.06.2011 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Крим на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” прийняте рішення № 636 про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну та несвоєчасну сплату авансових платежів за страховими внесками на суму 54,09 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України № 1058 від 09.07.2003 р. “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в редакції на час прийняття спірного рішення, який регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17, ст. 21 Закону України № 1058 в редакції, що діяла на час вчинення правопорушення, страхувальники зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, в тому числі –відомості персоніфікованого обліку застрахованих осіб.
Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 в редакції на час вчинення правопорушення на страхувальників за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішення № 636 про застосування фінансових санкцій було прийнято 14.06.11 р., тобто в той час, коли норма п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 втратила чинність у зв’язку із набранням законної сили Законом України від 08.07.2010 р. № 2464 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Рішення відповідача не містить посилання на будь-яку іншу норму права.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов’язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.
В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.
Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.
На момент прийняття спірного рішення пункт 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили Законом України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування формується на базі системи персоніфікованого обліку внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до абз.21 ст. 1 Закону України № 1058 в редакції на час винесення спірного рішення персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України № 1058 в редакції на час винесення спірного рішення персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України № 2464 персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства. Порядок та строки подання відомостей встановлюються Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” передбачено, що до запровадження подання до Пенсійного фонду звітності щодо персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено єдиний внесок, та інших відомостей відповідно до частини другої статті 20 цього Закону стосовно всіх застрахованих осіб роботодавці, фізичні особи - підприємці та особи, які забезпечують себе роботою самостійно, зобов'язані подавати до територіальних органів Пенсійного фонду персоніфіковані відомості про застрахованих осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, а також осіб, яких звільнено з роботи за період після подання останнього звіту щодо персоніфікованого обліку, в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998 р. Пенсійний фонд України відноситься до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Так, відповідно до ст. 4 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998 р. залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.
Згідно ч. 1 ст. 14 Основ законодавства страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
Відповідно до ст. 6 Основ законодавства України № 16 страховиками є цільові страхові фонди з: пенсійного страхування; медичного страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; страхування на випадок безробіття.
До 01.01.11, тобто до набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, відповідальність за своєчасність, достовірність та повноту даних персоніфікованого обліку на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Пункт 5 ч. 9 ст. 106 цього Закону втратив чинність із 01.01.11р.
Відповідно, з 01.01.11р. втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі застосування фінансових санкцій за порушення порядку подання відомостей до системи персоніфікованого обліку у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
Виходячи зі змісту пункту 5 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, органи пенсійного фонду зберегли певні повноваження щодо контролю за правильністю та своєчасністю подання звітності в системі персоніфікованого обліку, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто повноваження, передбачені статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Відтак органи пенсійного фонду можуть стягувати ті фінансові санкції, які виникли до 01.01.11р. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та застосовується з посиланням на пункт 5 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Проте органи пенсійного фонду з 01.01.11 р. не вправі за порушення, вчинені до 01.01.11 р., застосовувати фінансові санкції, визначені статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.11 р. суперечить статті 58 Конституції України, враховуючи також зміст пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Застосування відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення недіючої норми права суперечить засадам верховенства права, що передбачає, в першу чергу, суворе дотримання суб'єктами владних повноважень вимог чинного законодавства під час виконання останніми владних управлінських функцій при реалізації публічно-правового інтересу.
Дискреційні повноваження органів державної влади та спосіб їх здійснення повинні полягати виключно в межах принципу законності із застосуванням правових норм, що мають законну силу під час притягнення до відповідальності юридичних та фізичних осіб за вчинене правопорушення. Недотримання цього принципу призводить до негативних наслідків у вигляді руйнування правових підвалин функціонування механізму органів державної влади як окремих ланок у системі останньої, зокрема у даному випадку - сфери загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Отже, суд приходить до висновку, що Управління Пенсійного Фонду України в м. Керч АР Крим при застосуванні фінансових санкцій до Приватного акціонерного товариства «Керченський рибокомбінат» за несплату, неповну та несвоєчасну сплату авансових платежів за страховими внесками неправомірно винесло рішення № 636 від 14.06.2011 р. на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який було виключено з 01.01.2011 р. відповідно до Закону України № 2464 від 08.07.2010 р.
14.06.2011 р. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийняте рішення № 113 про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну та несвоєчасну сплату авансових платежів за страховими внесками штрафу на суму 18630,57 грн. і пені на суму 4912,25 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Ч. 2 У разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Ч. 3 Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Таким чином, рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Керч АР Крим від 14.06.2011 року №636 про застосування фінансових санкцій у розмірі 54,09 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено законність винесення рішення № 636 від 14.06.2011 р. про застосування фінансових санкцій у сумі 54,09 грн.
Позовні вимоги в цієї частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що ж стосується рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Керч АР Крим від 14.06.2011 року №113 про застосування фінансових санкцій штрафу на суму 18630,57 грн. і пені на суму 4912,25 грн. то воно винесено правомірно у відповідності з нормами діючого законодавства на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», тому суд вважає що в задоволенні позову у цій частині належить відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Під час судового засідання, яке відбулось 28.07.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 01.08.2011 року.
Керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Керч АР Крим №636 від 14.06.2011 року, про застосування до Приватного акціонерного товариства «Керченський рибокомбінат» пені у розмірі 54,09 грн.
В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Керч АР Крим №113 від 14.06.2011 року, про застосування до Приватного акціонерного товариства «Керченський рибокомбінат» штрафу на суму 18630,57 грн. і пені на суму 4912,25 грн. – відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Керченський рибокомбінат» 1,70 грн. витрат зі сплати судового збору.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Петренко В.В.