Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2012 р. справа № 2а/0570/23703/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Давиденко Т.В.
при секретарі Павленко М.С.
Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Давиденко Т.В.
суддів Зінченко О.В., Крилової М.М.
при секретарі судового засідання Павленко М.С.
за участю представників сторін:
від позивача – ОСОБА_1
від відповідача – не з’явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1
до відповідача Міністерства юстиції України
про визнання протиправною бездіяльність та спонукання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність щодо невиконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2011 року у справі № 2а-0570/9607/2011 та зобов’язання провести перевірку дотримання усіма нотаріусами в Україні законодавства про нотаріальне посвідчення у 2006 – 2008 роках договорів (кредиту, застави, позички, тощо), де стороною договору виступали банки, юридичні особи, але такі договори скріплені печатками філій, або відділень філій, або відділень юридичної особи та особливу увагу приділити дотриманню п. 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5 через те, що під час надання послуг з посвідчення договорів іпотеки, застави, тощо, які укладались між фізичними особами та приватними і державними банківськими установами, нотаріусами не надавались документи, скріплені печатками юридичної особи, яка укладала таки договори; провести переатестацію та притягнути до відповідальності нотаріусів, які допустили порушення Конституції та законів України, п. 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, і присяги; надання звіту про виконання рішення суду, в тому числі про результати проведення перевірок, атестації, тощо (з урахуванням уточнень – а.с. 24).
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що 29.04.2011 року він звернувся до відповідача з запитом про надання офіційної інформації щодо деякого питання порушення усіма нотаріусами в Україні починаючи з 2006 року п. 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, під час надання послуг з посвідчення договорів іпотеки, застави, тощо.
Вказує на те, що, оскільки на зазначене звернення відповідачем відповідь не надана, він звернувся до адміністративного суду та постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2011 року визнана протиправною бездіяльність відповідача та він зобов’язаний надати відповідь на звернення та станом на 16.12.2011 року постанова суду не виконана.
Враховуючи наведене, просить визнати бездіяльність щодо невиконання рішення суду протиправною та зобов’язати відповідача провести перевірку та переатестацію усіх нотаріусів України та надати звіт суду.
Ухвалою від 12.01.2012 року закрите провадження у справі в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2011 року.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив, в якому просив розглянути справу без участі його представника.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши позивача, суд встановив.
10.05.2011 року на адресу Міністерства юстиції України надійшла заява ОСОБА_1 про надання офіційної інформації, а саме:
- на підставі якої норми закону України філіями, відділеннями філій і відділеннями банківських установ в Україні використовувалися та використовуються печатки з власним найменуванням;
- чи мають юридичні наслідки відбитки печаток філій, або відділень філій, або відділень юридичної особи в письмовій формі договору, що укладається з фізичними та юридичними особами та породжує такий договір права та обов’язки для сторін договору;
- чи є недійсним за законом договір (кредит, застава, позичка тощо) з юридичною особою, який скріплений печаткою філій, або відділень філій, або відділень юридичної особи.
Крім того, в заяві ОСОБА_1 просив Міністерство юстиції України призначити перевірку дотримання нотаріусами законодавства України щодо нотаріального посвідчення договорів (кредиту, застави, позички тощо) де стороною договору виступали банки, юридичні особи, але такі договори були скріплені печатками філій, або відділень філій, або відділень юридичної особи; прийняти усі необхідні заходи щодо відновлення прав споживачів нотаріальних послуг та повернення їм раніше сплачених коштів за послугу неналежної якості за рахунок коштів та майна нотаріусів, що надавали такі незаконні послуги; прийняти заходи щодо притягнення до відповідальності нотаріусів, які допустили порушення Конституції та законів України і присяги.
23.05.2011 року заява спрямована Міністерством юстиції України до Головного управління юстиції у Донецькій області з метою її розгляду.
03.06.2011 року Головним управлінням юстиції у Донецькій області на адресу ОСОБА_1 надіслана відповідь за результатами розгляду його заяви.
Враховуючи, що його права порушені, ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Донецького окружного адміністративного суду про оскарження бездіяльності Міністерства юстиції України щодо ненадання йому відповіді на його звернення.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2011 року у справі № 2а-0570/9607/2011 частково задоволена позовна заява ОСОБА_1, визнана протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України в частині ненадання відповіді на звернення, відповідач зобов’язаний надати відповідь на звернення та встановлений місячний строк для надання звіту суду про виконання постанови суду.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить зобов’язати відповідача здійснити перевірки та переатестацію усіх нотаріусів України та надати суду звіт про виконання рішення.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 06.04.2011 року № 395/2011 затверджене Положення про Міністерство юстиції України, пунктом 1 якого визначено, що Міністерство юстиції України (Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.
Мін'юст України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
Пунктом 4 Положення на Міністерство юстиції покладені завдання, в тому числі, щодо здійснення державного регулювання нотаріальної діяльності, зокрема встановлення порядку допуску громадян до її провадження, здійснення контролю за організацією роботи нотаріату, керівництво державними нотаріальними конторами, перевірка стану організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів і виконання ними правил нотаріального діловодства, видача та анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, встановлення зразок і опис печатки приватного нотаріуса, погодження визначену головними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі кількість посад стажистів нотаріусів, установлення умови і порядку проходження стажування, вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та ведення нотаріального діловодства, порядку проведення перевірки організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства, порядку підвищення кваліфікації працівників органів нотаріату, нотаріусів та помічників нотаріусів; забезпечення організації роботи Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, Комісії з розгляду питань щодо анулювання свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю та Комісії з питань застосування санкцій за порушення вимог актів законодавства, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Мін'юст України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.
Тобто, відповідач у справі – суб’єкт владних повноважень, якому надані владні управлінські функції у сфері здійснення державного регулювання, в тому числі, нотаріальної діяльності.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлює Закон України «Про нотаріат», статтею 1 якого визначено, що Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Згідно ст. 21 Закону України «Про нотаріат» державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні порядку допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, порядку вчинення нотаріальних дій; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії та які здійснюють контроль за організацією нотаріату і нотаріальною діяльністю в Україні, перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні розмірів плати за надання додаткових інформаційно-технічних послуг та порядку її справляння.
Контроль за організацією нотаріату України, перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Статтею 33 зазначеного Закону визначено, що Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі здійснюють перевірку організації нотаріальної діяльності нотаріуса та виконання ним правил нотаріального діловодства за певний період. Повторна перевірка з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається за виключенням перевірки звернень громадян чи юридичних осіб в межах предмету звернення та повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі щодо перевірок організації нотаріальної діяльності.
Порядок перевірки організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України.
Відповідно до п. 2.1 Порядку перевірки організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2008 року № 2260/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2008 року за № 1244/15935 проведення перевірок організації нотаріальної діяльності та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються уповноваженими представниками Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління юстиції), діяльність яких безпосередньо пов'язана з контролем за організацією нотаріату та нотаріальною діяльністю в Україні.
Згідно п. 2 Порядку перевірка організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів та виконання ними правил ведення нотаріального діловодства може бути плановою комплексною перевіркою за певний період, яка здійснюється не частіше одного разу в два роки, та позаплановою повторною перевіркою за зверненнями фізичних і юридичних осіб.
Пунктом 2.4, 2.6 Порядку визначено, що підставою для проведення планової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання правил нотаріального діловодства є графік проведення такої перевірки.
Графік проведення планових комплексних перевірок організації нотаріальної діяльності контори, архіву, нотаріуса та виконання ними правил ведення нотаріального діловодства затверджується начальником управління юстиції на рік і оприлюднюється шляхом розміщення на сайті управління юстиції, а також направляється на адресу контори, архіву, нотаріуса, які підлягають перевірці.
Копія затвердженого графіка надсилається до Міністерства юстиції України.
Зміни до графіка проведення перевірок уносяться у такому самому порядку.
Підстави для проведення позапланової повторної перевірки організації нотаріальної діяльності контори, архіву, нотаріуса та виконання ними правил нотаріального діловодства визначені п. 2.8 Порядку, відповідно до якого підставою для проведення позапланової повторної перевірки організації нотаріальної діяльності контори, архіву, нотаріуса та виконання ними правил нотаріального діловодства є надходження звернення фізичної чи юридичної особи.
Згідно п. 2.9 Порядку позапланова повторна перевірка проводиться як за період, що вже підлягав плановій комплексній перевірці, так і за період, що не підлягав такій перевірці, у межах предмета звернення фізичних чи юридичних осіб та повноважень Мін'юсту, управління юстиції.
Відповідно до п. 2.10 Порядку у разі надходження до Мін'юсту інформації про порушення конторою, архівом, нотаріусом законодавства, яке регулює нотаріальну діяльність, за дорученням Міністра юстиції України проводиться позапланова повторна перевірка в окремо визначений строк.
З аналізу зазначених норм вбачається, що чинним законодавством на відповідача у справі покладений обов’язок щодо контролю за організацією нотаріату України, перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, виконання ними правил нотаріального діловодства та у адміністративного суду немає підстав для зобов’язання відповідача здійснювати такий контроль.
Крім зазначеного, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно ст. 4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.
Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем не надано суду доказів порушення під час вчинення нотаріальних дій усіма нотаріусами України саме його прав та інтересів, або створені перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод, або на нього незаконно покладені які-небудь обов'язки, або його незаконно притягнуто до відповідальності в розумінні зазначених норм законодавства.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовної заяви в частині зобов’язання відповідача провести перевірки та переатестацію усіх нотаріусів України.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони - суб'єкта владних повноважень питання про розподіл судових витрат не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про нотаріат», ст.2, ст. 7-14, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про зобов’язання провести перевірку дотримання усіма нотаріусами в Україні законодавства про нотаріальне посвідчення у 2006 – 2008 роках договорів (кредиту, застави, позички, тощо), де стороною договору виступали банки, юридичні особи, але такі договори скріплені печатками філій, або відділень філій, або відділень юридичної особи та особливу увагу приділити дотриманню п. 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5 через те, що під час надання послуг з посвідчення договорів іпотеки, застави, тощо, які укладались між фізичними особами та приватними і державними банківськими установами, нотаріусами не надавались документи, скріплені печатками юридичної особи, яка укладала таки договори; провести переатестацію та притягнути до відповідальності нотаріусів, які допустили порушення Конституції та законів України, п. 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, і присяги; надання звіту про виконання рішення суду, в тому числі про результати проведення перевірок, атестації, тощо – відмовити.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У судовому засіданні 12.01.2012 року проголошений повний текст постанови.
Головуючий Т.В. Давиденко
Судді О.В.Зінченко
М.М.Крилова
Суддя Давиденко Т.В.