ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
16.01.12 р. № 5006/13/13-63/2012
Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В. розглянувши матеріали за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорський ювелірний завод Ювеліреліт”, Донецька обл., м. Краматорськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „КЮЗ Ювеліреліт”, Російська Федерація, м. Істра
про: стягнення заборгованості в сумі 298586,53 рублів РФ.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Краматорський ювелірний завод Ювеліреліт”, Донецька обл., м. Краматорськ (далі – позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „КЮЗ Ювеліреліт”, Російська Федерація, м. Істра (далі – відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 298586,53 рублів РФ.
При поданні позову Позивачем допущено порушення вимог, встановлених розділом VIII Господарського процесуального кодексу України, а саме:
Як зазначено у п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов’язаний при поданні позову надати суду докази відправлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Як вбачається із наявних в матеріалах позовної заяви доказів, у якості доказу відправки копії позовної заяви відповідачу позивачем надані поштова квитанція від 13.01.2012р. та опис вкладення до цінного листа.
Однак, дослідивши наданий позивачем опис вкладення до цінного листа суд встановив, що він не може вважатися належним доказом надсилання копії позовної заяви з додатками Товариству з обмеженою відповідальністю „КЮЗ Ювеліреліт”, Російська Федерація, м. Істра, оскільки не містить відбитку календарного штемпеля органу поштового зв’язку місця приймання.
Поданий Товариством з обмеженою відповідальністю „Краматорський ювелірний завод Ювеліреліт” до позовної заяви фіскальний чек від 13.01.2012р. без опису вкладення або списку відправлень, засвідчених підписами працівника пошти та відбитком календарного штемпеля, не може вважатися належним доказом відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу, оскільки квитанція є лише розрахунковим документом і підтверджує лише факт надання послуги відділенням зв’язку.
Відповідно до п.6 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не надано належного доказу направлення копії позову з додатками сторонам, то відповідно до вимог ГПК України - це є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.
2. В резолютивній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по контракту № 1 від 01.03.2010р. на поставку ювелірних виробів у сумі 298586грн.53коп. рублів РФ.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
У позовній заяві йдеться лише про стягнення суми 298586грн.53коп. рублів РФ, тобто її стягнення є не додатковою, а єдиною позовною вимогою.
У самому тексті позовної заяви розрахунок заборгованості за поставлений товар відсутній. Вказаний розрахунок позовних вимог є невід’ємною частиною позовної заяви. Розрахунок основного боргу, який доданий до позову, не приймається судом до уваги як обґрунтований розрахунок позовних вимог, тому як підписаний головним бухгалтером –ОСОБА_1 В додатках до позовної заяви відсутні будь–які докази, які підтверджують повноваження вказаної особи на підписання розрахунку основного боргу як невід’ємної частини позовної заяви.
Згідно ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином–суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.
Частиною 3 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
У ст.. 28 ГПК України зазначається, що справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Крім того, суд звертає увагу, що п. 1 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 17.02.1994р. № 02-5/114 із змінами та доповненнями встановлено, що ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.
Однак, всупереч викладеного, позивач, звертаючись до суду з вимогою про стягнення 298586,53 рублів РФ, не визначив суму позову еквівалентно національній валюті України.
Пункт 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору.
При цьому, за приписами абз.1 цієї статті вказані у ній дії судді мають на меті виключно забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.
Документи, що підтверджують надсилання відповідачеві копії позовної заяви з усіма додатками безпосередньо не пов’язані з вирішенням спору та забезпеченням його правильного і своєчасного вирішення.
Як зазначено у ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому суд у разі порушення позивачем ст.57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки є зобов’язаним виконати вимоги ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на викладене і керуючись п. 2 ст.57, п. 1, п. 6 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Повернути без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорський ювелірний завод Ювеліреліт”, Донецька обл., м. Краматорськ та додані до неї документи.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в установленому Законом порядку після усунення допущених порушень.
Додаток: позовна заява б/н від 12.01.2012р. з доданими до неї документами всього на 21 аркушах.
Суддя Макарова Ю.В.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >