СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 січня 2012 року Справа № 5002-24/3628.1-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Балюкової К.Г.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача, ОСОБА_1, довіреність № б/н від 11.01.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Форма" ;
представник відповідача, ОСОБА_2, довіреність № б/н від 03.01.12, публічне акціонерне товариство "Кримгідроспецбуд";
представник відповідача, не з'явився, Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро;
представник відповідача, Данилова Людмила Олександрівна (повноваження перевірені), довідка № 40-02.94-30/26 від 02.11.05, Керівник, об'єднання власників квартир "Мирний";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Форма" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 19 жовтня 2011 року у справі № 5002-24/3628.1-2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Форма" (вул. Туристів, б. 2,Алушта,Автономна Республіка Крим,98514)
до публічного акціонерного товариства "Кримгідроспецбуд" (вул. К. Лібкнехта, 39/41,Сімферополь,95000)
Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" (вул. Некрасова, 11,Сімферополь,95000)
Об'єднання власників квартир "Мирний" (вул. Туристів, б.2,Алушта,98514)
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
У липні 2008 року позивач - ТОВ "Форма" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідачів про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 12.08.2002 року укладеного між ВАТ "Кримгідроспецбуд" та ТОВ "Форма", визнання права власності за позивачем в цілому на нежитлові приміщення загальною площею 425,1 кв.м., що розташовані у цокольному поверсі будівлі по АДРЕСА_1, а також зобов'язання КРП "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" зареєструвати право власності за позивачем на вказані приміщення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Форма" набуло права власності на підставі договору від 12 серпня 2002 року, укладеного між ВАТ "Кримгідроспецбуд" та ТОВ "Форма".
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2008 р., ухваленим суддею Медведчук О.Л. у справі № 2-26/8446-2008, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Форма" задоволено, вирішено: визнати за ТОВ "Форма" право власності в цілому на нежитлові приміщення загальною площею 425,1 кв.м., що розташовані у цокольному поверсі будівлі по АДРЕСА_1 та зобов'язати КРП "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" право власності в цілому на нежитлові приміщення загальною площею 425,1 кв.м., що розташовані у цокольному поверсі будівлі по АДРЕСА_1 ( том 1, а. с. 55-56).
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського" суду від 11.11.2010 р. об'єднанню власників квартир „Мирний” відмовлено у відновленні процесуального строку на апеляційне оскаржування та у прийнятті апеляційної скарги (том 1, а.с. 63-67).
Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2011 р. ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.11.2010 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.03.2011 р. касаційне провадження за касаційною скаргою об'єднання власників квартир „Мирний” на рішення господарського суду АР Крим від 18.07.2008 р. зупинено провадження у справі до закінчення розгляду справи № 2-26/8446-2008 Севастопольським апеляційним господарським судом та повернення її до Вищого господарського суду України (том 1, а.с.157-160).
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 р. до участі у справі у якості третьої особи залучено об'єднання власників квартир „Мирний” (том 2, а.с. 1-4).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.05.2011 р. рішення господарського суду АР Крим від 18.07.2008 р. скасовано у частині задоволення позовних вимог про зобов'язання КРП "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації” зареєструвати за ТОВ "Форма" право власності в цілому на нежитлові приміщення загальною площею 425,1 кв.м., що розташовані у цокольному поверсі будівлі по АДРЕСА_1. Провадження у справі у цій частині припинено.
В іншій частині рішення Господарського суду АР Крим від 18.07.2008р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2011р. рішення Господарського суду АР Крим від 18.07.2008р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.05.2011р. у частині визнання за ТОВ "Форма" право власності в цілому на нежитлові приміщення загальною площею 425,1 кв.м., що розташовані у цокольному поверсі будівлі по АДРЕСА_1 скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду АР Крим (том 2, а.с. 107-114).
В решті - постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.05.2011р. залишено без змін.
Також ухвалою ГС АР Крим від 29.08.2011 р. суд залучив Об'єднання власників квартир „Мирний” до участі у справі у якості іншого відповідача, у виконання вказівок постанови Вищого господарського суду України від 07.07.2011 р. (том 2, а.с. 117-119).
Рішенням господарського суду Автономної Респобліки Крим від 19 жовтня 2011 року у справі №5002-24/3628.1-2011 у задоволенні позову відмовлено (том 3, а.с. 77-84).
Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Форма" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 19 жовтня 2011 року у справі №5002-24/3628.1-2011 скасувати та припинити провадження по справі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2011 року розгляд справи відкладено на 16 січня 2012 року.
У судовому засіданні 16 січня 2012 року представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, представник Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" у судове засідання не з’явився.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 12.08.2002 р. між ВАТ "Кримгідроспецбуд" та ТОВ "Форма" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (том 1, а. с. 5 -6).
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору ВАТ "Кримгідроспецбуд" (продавець) продає, а ТОВ "Форма" (покупець) купує приміщення цокольного поверху розташованого за адресою АДРЕСА_1, площа якого складає 425,1 кв.м.
Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 вказаного договору визначено, що ціна сплачена Покупцем Продавцю за придбане майно складає 50000,00 грн., розрахунки між сторонами здійснюються з відстрочкою платежу шляхом безготівкового або готівкового розрахунку, або шляхом заліку зустрічних вимог по послугах. Перший платіж у розмірі 30000,00 грн. повинен бути здійснений до 12.08.2003 р. Оплата здійснюється впродовж п'яти років до 12.08.2008 р.
Відповідно до пунктів 3.1 та 3.3 вказаного договору продавець зобов'язався передати в триденний строк з моменту підписання договору майно покупцю по акту прийму-передачі, право власності на майно виникає у покупця з моменту підписання акту прийому-передачі.
Відповідно до наявного в матеріалах справи акту приймання - передачі нерухомого майна, який підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками, спірне майно було передане відповідачем №1 позивачу по справі (том 1, а. с. 7 ).
Ціна відчужуваного нерухомого майна відповідно до умов договору повністю сплачена відповідачу на підставі заяви про припинення зобов'язань заліком зустрічної однорідної вимоги від 30.01.2004 р., якою припинено зобов'язання по сплаті грошових коштів за нерухоме майно по договору купівлі-продажу від 12.08.2002 р. у сумі 41452,00 грн. підписаної обома сторонами та платіжним дорученням № 81 від 10.07.2008 р. на суму 8548,00 грн. ( том 1,а. с. 12- 13).
Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Оскільки відповідач №2 відмовив у державної реєстрації права власності на перелічені вище об'єкти з приводу того, що договір купівлі - продажу від 12.08.2002 р. нотаріально не посвідчений, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, у зв’язку з наступним.
Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України.
Згідно з статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України передбачає право відповідних осіб звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.
Таким чином, за нормами статті 392 Цивільного кодексу України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності.
Згідно із статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону
Закон визначає підстави набуття права власності.
Так, згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Господарський суд Автономної республіки Крим в ухваленому рішенні встановив факт, з посиланням на належні і допустимі докази, належність спірного майна первинному власнику - ВАТ "Кримгідроспецбуд", який згодом став продавцем за договором купівлі продажу від 12 серпня 2002року.
ВАТ "Кримгідроспецбуд" суду були надані належні докази, підтверджуючі його право власності на спірне майно, перелік нерухомого майна, яке було передане від корпорації "Укрмонтажспецстрой" в Статутний фонд ВАТ "Кримспецбуд" за актом прийому передачі нерухомого майна від 24 червня 2002 року.
Підставою передачі майна став наказ №217 від 22 грудня 1994року Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт, згідно якому на основі державного спеціалізованного тресту "Кримгідроспецбуд" утворено відкрите акціонерне товариство "Кримгідроспецбуд". Згодом перелік майна, переданого в Статутний фонд акціонерному товариству затверджений наказом Фунду державного майна України №1450 від 22.07.1998 року. До складу переданого майна входили і нежилі приміщення цокольного поверху по АДРЕСА_1, визначені в пункті 84 Переліку передаваного майна в Статутний фонд, розшифровці нерухомого майна, що знаходиться на балансі СМУ 626- філії ВАТ "Кримгідроспецбуд", наданими документами бухгалтерського обліку.
Як вбачається з Статуту підприємства на майно, яке передане до Статутного фонду, виникло право власності. Таким чином, з червня 2002 року нежитлові приміщення по АДРЕСА_1, як внесок у Статутний фонд, знаходилися у власності та на балансі ВАТ "Кримгідроспецбуд".
Про додаткову передачу документів відповідачем 1-ВАТ "Кримгідроспецбуд" в судовому засіданні відносно підтвердження права власності на нежилі приміщення цокольного поверху, суд вказує в своєї ухвалі від 21 вересня 2011 року. В даному визначенні суд відзначає, що ці документи залучені до справи, а оригінали документів, у тому числі і інвентарна справа на спірний об'єкт, оглянуті.
Також, в матеріалах справи знаходяться документи, які свідчать, що квартири об'єднання власників квартир "Мирний" спочатку мали статус гуртожитку, який знаходився на балансі філіалу СМУ-626 ВАТ "Кримгідроспецсбуд". Відповідно до рішення виконкому Алуштінського міської поради гуртожиток переданий до житлового фонду з метою реконструкції під квартири. Після завершення реконструкції відповідно до рішень виконкому №199 від 26.03.1999р. №505 від 16.06.2000р. №930 від 10.11.2000р. квартири загальною площею 345,4 м.кв., 240,47 м.кв, та 214,37 м.кв, а всього 800,24 кв.м., були поетапно передані на баланс Алуштінського виробничого управління житлово-комунального господарства та після створення об'єднання власників квартир "Мирний", на підставі рішення Алуштінського виконкому від 16 листопаду 2001року за №1088, по акту прийому-передачі виробниче управління житлово-комунального господарства передало частину житлового будинку площею 800,24 м.кв. на баланс об'єднання власників квартир "Мирний". Таким чином, вся площа, яка передана відповідачу - 3, знаходиться на його балансі, і інша або додаткова площа відповідачу -3 не передавалася.
Матеріали справи містять судову будівельно-технічну експертизу цокольного поверху, призначену господарським судом АР Крим і виконану згідно визначенню ухвалою суду від 22.06.2009 року (справа №2-8/655-2009), відповідно до висновків якої нежилі приміщення цокольного поверху загальною площею 425,1 кв.м. не відносяться до допоміжних приміщень і не містять устаткування, вузлів і агрегатів, необхідних для обслуговування удома.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Також у вказаній статті закон дає визначення загального майна - частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об'єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо).
Як вбачається, цокольний поверх житлового будинку до допоміжних приміщень Законом не віднесений.
З урахуванням того, що єдиним критерієм віднесення приміщення до категорії допоміжних закон вказує на участь приміщення в забезпеченні експлуатації житлового будинку і побутового обслуговування проживаючих мешканців, отже критерієм, який характеризуює приналежність приміщень до категорії допоміжних або нежитлових, є цільове призначення даного приміщення, а не його тип. Те, що дане приміщення не є таким, яке бере участь в обслуговуванні і експлуатації будинку, підтверджується експертним висновком судово-будівельної експертизи і відповіддю відповідача -2 про те, що приміщення не є допоміжними.
Однак судом першої інстанції правомірно встановлено, що 29.04.2011 р. між позивачем по справі ( Продавець ) та гр. ОСОБА_3 ( покупець ) був укладений договір купівлі - продажу ( т. З, а. с. 36 -37).
Відповідно до пункту 1 вказаного договору продавець передав, а покупець прийняв (купив) у власність 18/100 часток нежитлових приміщень, розташованих за адресою: будинок АДРЕСА_1.
Згідно з пунктом 1.1 вказаного договору нежитлові приміщення, частка яких відчуждається, є вбудовано - прибудованими приміщення багатоквартирного житлового будинку.
Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору вказані приміщення належать продавцю на підставі рішення господарського суду АР Крим по справі №2-26/8446 - 2008 від 18.07.2008 р., зареєстрованого Кримським республіканським підприємством „Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації” ( витяг з електронного реєстру прав власності на нерухоме майно №20019413 від 27.08.2008 р., реєстраційний номер: 24487199, номер запису: 774 в книзі 4П); зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.08.2008 року.
Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_4. та зареєстровано в реєстрі за №768.
Також, 29.04.2011 року між позивачем по справі (Продавець) та гр. ОСОБА_3 (покупець ) був укладений договір купівлі - продажу ( т. 3, а. с. 38 - 39 ).
Відповідно до пункту 1 вказаного договору продавець передав, а покупець прийняв (купив) у власність 25/100 часток нежитлових приміщень, розташованих за адресою: будинок АДРЕСА_1.
Як вбачається з пункту 1.1 вказаного договору нежитлові приміщення, частка яких відчужується, є вбудовано-прибудованими приміщення багатоквартирного житлового будинку.
Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору вказані приміщення належать продавцю на підставі рішення господарського суду АР Крим по справі №2-26/8446-2008 від 18.07.2008 року, зареєстрованого Кримським республіканським підприємством „Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації” ( витяг з електронного реєстру прав власності на нерухоме майно №20019413 від 27.08.2008 р., реєстраційний номер: 24487199, номер запису: 774 в книзі 4П); зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.08.2008 р.
Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_4. та зареєстровано в реєстрі за №771.
Також, 29.04.2011 року між позивачем по справі (Продавець) та гр. ОСОБА_3 ( покупець ) був укладений договір купівлі - продажу (т. З, а. с. 40 - 41).
Відповідно до пункту 1 вказаного договору продавець передав, а покупець прийняв (купив) у власність 29/100 часток нежитлових приміщень. Розташованих за адресою: будинок АДРЕСА_1.
Згідно з пунктом 1.1 вказаного договору нежитлові приміщення, частка яких відчужується, є вбудовано-прибудованими приміщеннями багатоквартирного житлового будинку.
Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору вказані приміщення належать продавцю на підставі рішення господарського суду АР Крим по справі №2-26/8446-2008 від 18.07.2008 р., зареєстрованого Кримським республіканським підприємством „Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації” ( витяг з електронного реєстру прав власності на нерухоме майно №20019413 від 27.08.2008 р., реєстраційний номер: 24487199, номер запису: 774 в книзі 4П ); зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.08.2008 року.
Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_4. та зареєстровано в реєстрі за №774.
Також, 29.04.2011 року між позивачем по справі (Продавець) та гр. ОСОБА_5 ( покупець ) був укладений договір купівлі - продажу ( т. З, а. с. 42 - 43 ).
Відповідно до пункту 1 вказаного договору продавець передав, а покупець прийняв (купив) у власність 28/100 часток нежитлових приміщень, розташованих за адресою: будинок АДРЕСА_1.
Згідно з пунктом 1.1 вказаного договору нежитлові приміщення, частка яких відчужується, є вбудовано-прибудованими приміщеннями багатоквартирного житлового будинку.
Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору вказані приміщення належать продавцю на підставі рішення господарського суду АР Крим по справі №2-26/8446-2008 від 18.07.2008 р., зареєстрованого Кримським республіканським підприємством „Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації” ( витяг з електронного реєстру прав власності на нерухоме майно №20019413 від 27.08.2008 р., реєстраційний номер: 24487199, номер запису: 774 в книзі 4П ); зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.08.2008 року.
Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_4. та зареєстровано в реєстрі за №778.
Також в матеріалах справи наявна відповідь на запит від 21.09.2011 р. КРП „Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації” (т. З, а. с. 34).
Відповідно до вказаного листа суду було повідомлено про те, що право власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 зареєстровано:
-18/100 долей за гр. ОСОБА_3, на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4., Алуштинського міського нотаріального округу АР Крим від 29.04.2011 р., реєстр №768;
-25/100 долей за гр. ОСОБА_3, на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4., Алуштинського міського нотаріального округу АР Крим від 29.04.2011 р., реєстр №771;
-29/100 долей за гр. ОСОБА_3, на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4., Алуштинського міського нотаріального округу АР Крим від 29.04.2011 р., реєстр №774;
-28/100 долей за гр. ОСОБА_5, на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4., Алуштинського міського нотаріального округу АР Крим від 29.04.2011 р., реєстр №778.
Таким чином з матеріалів справи вбачається, що спірне майно, право власності на яке позивач просить суд визнати за ним, належить на даний час зовсім іншим особам, при цьому угоди на підставі яких вказані особи придбали спірне нерухоме майно у встановленому Законом порядку були нотаріально посвідчені та пройшли державну реєстрацію.
Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
3 урахуванням вказаного, враховуючи те, що позивач просить визнати право власності на нерухоме майно, яке на даний час зареєстроване за іншими особами, при цьому вказана реєстрація не скасована, угоди, на підставі яких вищевказані особи набули право власності на спірне майно не скасовані та не визнані недійсними у встановленому Законом порядку, у зв’язку з цим суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог.
Заявником апеляційної скарги визнається факт набуття права власності на спірне майно вищевказаними фізичними особами, при цьому заявник просить суд припинити провадження по справі на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
З вказаним суд не може погодитися в зв'язку з наступним.
Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.
З вказаної норми вбачається те, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у таких випадках:
- припинення існування предмета спор, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Однак, Об'єднання власників квартир „Мирний” з позовними вимогами позивача по справі про визнання права власності на нежитлові приміщення цокольного поверху, що розташовані в будинку №2 по вул. Туристів у м. Алушта не погодилось, та вказує на те, що після реконструкції приміщення колишнього гуртожитку, що розташований за вказаною адресою, під квартири у 1999 року вони були передані у власність фізичних осіб, які приймали участь у фінансуванні реконструкції.
16.11.2001 року було створено Об'єднання власників квартир „Мирний”, якому 01.03.2002 року передана на баланс частина житлового будинку. У зв'язку з вказаною передачею до нього перейшло право і на приналежні речі, зокрема, частину спірного цокольного поверху, який функціонально створений для обслуговування житлового будинку та в якому знаходяться інженерні мережі по водопостачанню, каналізації, тощо. На підставі вказаного Об'єднання власників квартир „Мирний” продовжував наполягати на відмові у задоволенні позовних вимог. Таким чином, хоча право власності на спірне майно вже зареєстровано за іншими особами ніж позивач, тем не менш між позивачем по справі та відповідачем №3 залишилися неврегульовані питання, а тому суд першої інстанції правомірно не знайшов підстав для припинення провадження по справі на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення є повним, законним та обґрунтованим, прийнятим при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для його зміни чи скасування. Щодо доводів скаржника, викладених у апеляційні скарзі, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу рішення.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1 частина 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Форма" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 жовтня 2011 року у справі № 5002-24/3628.1-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді К.Г. Балюкова
С.А. Рибіна
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Форма" (вул. Туристів, б. 2,Алушта,Автономна Республіка Крим,98514)
2. Публічне акціонерне товариство "Кримгідроспецбуд" (вул. К. Лібкнехта, 39/41,Сімферополь,95006)
3.Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" (вул. Некрасова, 11,Сімферополь,95000)
4.Об'єднання власників квартир "Мирний" (вул. Туристів, б.2,Алушта,98514)