РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Копія

Справа № 2-697/2007р.

26 червня 2007 року                                                                 м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого - судді Грещука Р.П. секретаря - Юрик М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Надвірна справу за позовом ОСОБА_1 до Назавизівської сільської ради про визнання рішення Назавизівської сільської ради від 13.02.2007р. недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2006р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Назавизівської сільської ради про визнання рішення Назавизівської сільської ради від 13.02.2007р. недійсним.

Свої вимоги позивач мотивує тим,  що йому рішенням Назавизівської сільської ради від 13.02.2007р. відмовлено в наданні дозволу на будівництво жилого будинку вАДРЕСА_1

Позивач вважає дане рішення прийнятим з порушенням існуючого законодавства,  оскільки дана земельна ділянка належить йому згідно договору дарування від 04.07.2006р. В державному акті зазначено,  що цільовим призначенням даної земельної ділянки є будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель. Позивач звернувся із заявою до Назавизівської сільської ради з метою отримати дозвіл на будівництво жилого будинку,  на даній земельній ділянці. Однак,  сесія сільської ради відмовила заявнику.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала з підстав,  наведених у позовній заяві.

Просить постановити рішення,  яким визнати рішення Назавизівської сільської ради від 13.02.2007р. нечинним.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин,  хоча про день та час слухання справи повідомлялася судом завчасно та належним чином.

Відповідно до  ст. 76,  224 ЦПК України суд прийшов до висновку про вирішення справи по суті на підставі наявних в ній даних та можливість постановления заочного рішення,  враховуючи,  що представник позивача не заперечує проти такого розгляду.

Суд,  вислухавши пояснення представника позивача,  дослідивши докази,  надані на виконання вимог  ст.  ст. 56,  60 ЦПК України,  і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог,  з'ясувавши фактичні обставини справи,  та,  за своїм внутрішнім переконанням,  що грунтується на всебічному,  повному,  об'єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи,  прийшов до висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до  ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку,  встановленому зазначеним кодексом,  звернутися до суду за захистом своїх порушених,  невизнаних або оспорюваних прав,  свобод чи інтересів.

2

Зі змісту  ст. 60 ЦПК України випливає,  що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається,  як на підставу своїх вимог і заперечень,  а також доказуванню підлягають обставини,  які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі,  виникає спір.

В судовому засіданні встановлено,  що згідно договору дарування від 04.07.2006 року,  посвідченого приватним нотаріусом Трух Н.М.  позивачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка загальною площею 0, 0600 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Зазначена земельна ділянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 На підставі договору дарування позивач на дану земельна ділянку отримав Державний акт на право приватної власності серії НОМЕР_1  виданий 09.11.2006 року Надвірнянським районним відділом земельних ресурсів та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею,  договорів оренди землі за № НОМЕР_2

В державному акті зазначено,  що цільовим призначенням даної земельної ділянки є будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.

З'ясовано також,  що рішенням виконавчого комітету Назавизівської сільської ради від 13.02.2007 року ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на будівництво житлового будинку вАДРЕСА_1 Свою відмову виконком Назавизівської с/ради мотивував врахуванням попереднього рішення від 11.01.2007 року «Про заборону будь-якого будівництва в урочищі «Мочило» і врахував пропозиції та багаторазові письмові і усні звернення жителів АДРЕСА_1  та думку деяких членів виконкому.

Згідно  ст. 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку в межах норм,  передбачених цим кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні рішенням Назавизівської сільської ради від 16.05.2003 року земельна ділянка розміром 0, 06 га в урочищіАДРЕСА_1 передана у приватну власність для обслуговування житлового будинку і господарських будівель ОСОБА_2,  яка згідно договору дарування від 04.07.2006 року подарувала її позивачу - ОСОБА_1

Статтею 81 ЗК України визначено,  що громадяни України набувають права власності на земельну ділянку також на підставі придбання її за договором купівлі-продажу,  дарування,  міни,  іншими цивільно-правовими угодами.

Стаття 78 ч.1 ЗК України передбачає,  що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд - володіти,  користуватися і розпоряджатися земельною ділянкою.

Тому рішення Назавизівської сільської ради від 13.02.2007р. про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на будівництво жилого будинку вАДРЕСА_1 є немотивованим,  прийнятим передчасно без належного вивчення вивчення даного земельного питання.

Таким чином,  оцінюючи зібрані в судовому засіданні докази в їх сукупності,  суд прийшов до висновку,  що позов ОСОБА_1підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене,  на підставі  ст. 40,  81,  78 ч.1,  152 ЗК України,  керуючись  ст.  ст.  З,  10, 15,  208,  212-215,  218,  223,  224-228 ЦПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

з

Визнати рішення виконкому Назавизівської сільської ради від 13.02.2007р. про відмову жителю с. Назавизів ОСОБА_1 в наданні дозволу на будівництво житлового будинку вАДРЕСА_1 - недійсним.

Стягнути з Назавизівської с/ради на користь ОСОБА_18 грн. 50 коп. сплаченого судового збору та 7 грн.50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,  всього 16 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,  що його ухвалив,  за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заява про апеляційне оскарження не була подана. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження,  але апеляційна заява не була подана в строк,  рішення суду набирає законної сили після закінчення строку. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення,  апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.