Справа № 2-7197/11

Р І Ш Е Н Н Я

                                                  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

(заочне)

19 грудня 2011 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого –судді Лівандовської-Кочури Т.В.

при секретарі Янко А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог-Луцький районний центр зайнятості про розірвання трудового договору,

встановив:

20.10.2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання трудового договору.

Заяву мотивує тим, що 01 листопада 2009 року між ним та відповідачем був укладений безстроковий трудовий договір, за яким відповідач зобов’язався виконувати обов’язки водія-експедитора на вантажному автомобілі, а позивач, як роботодавець зобов’язався оплачувати його працю. Даний договір був укладений належним чином та зареєстрований в Державній службі зайнятості.

Відповідач виконував умови договору до 14 лютого 2010 року. Починаючи з 14 лютого 2010 року не з’являється на своє робоче місце та не з’являється в Луцький районний центр зайнятості для розірвання договору в добровільному порядку, тому позивач вимушений звернутись до суду.

Покликаючись на викладене, просить розірвати безстроковий трудовий договір, укладений 01 листопада 2009 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Покласти на відповідача судові витрати по справі.

Позивач в судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

За погодженням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що повідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи в судове засідання по невідомим суду причинам не з’явився. А, тому суд вважає можливим слухати справу у його відсутності на підставі наявних по справі доказах.

Врахувавши думку позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення  з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 листопада 2009 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено безстроковий трудовий договір, за яким відповідач зобов’язався виконувати обов’язки водія-експедитора на вантажному автомобілі, а позивач як роботодавець зобов’язався оплачувати його працю. Даний договір був укладений належним чином та зареєстрований в Державній службі зайнятості.(а.с.6).

Як визначено частиною першою статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.4 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого часу) без поважних причин.

Судом встановлено, що відповідач з 14 лютого 2010 року не з’являється по місцю роботи без поважних причин.

Факт відсутності ОСОБА_2 на робочому місці без поважних причин підтверджується актами від 15.06.2010 року, 20.09.2010 року. (а.с.8-9).

Таким чином, відповідач ОСОБА_2, порушуючи умови укладеного з ОСОБА_1 трудового договору, не з’являється на своє робоче місце.

20.12.2010 року відповідачу був направлений лист з повідомленням з’явитись для розірвання трудового договору, у зв’язку з відсутністю на робочу місці. Однак, відповідач жодним чином на даний лист не відреагував. (а.с.7).

Проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що безстроковий трудовий договір, укладений 01 листопада 2009 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати.

У відповідності до правил ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави 08, 50 грн. судового збору та на рахунок ДТСА у Волинській області 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст. ст.  21, 40 КЗпП України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Безстроковий трудовий договір, укладений 01 листопада 2009 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2- розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 08 (вісім) грн. 50 коп. судового збору та на рахунок ДТСА у Волинській області 120 (сто двадцять) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою ОСОБА_2, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

            Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

           Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили.

Суддя