Справа №  2-1/11    

номер провадження  

        Р І Ш Е Н Н Я

       Іменем України

"16" серпня 2011 р. Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

                     головуючої - судді Марущак Р.М.

                     при секретарі   - Неборак М.В.

                     з участю представника

                позивача         - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Глобине цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Літа-Сервіс»про стягнення матеріальної  та моральної шкоди, ІІІ особи без самостійних вимог щодо предмету спору –ОСОБА_3, Страхове акціонерне товариство закритого типу «Саламандра-Лтава»,

                                                            в с т а н о в и в :

          ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом.

          Мотивував наступним. 16 червня 2007 року ОСОБА_3 –водій приватного підприємства «Літа Сервіс»м. Кременчука,  керуючи в стані алкогольного сп»яніння належним підприємству автомобілем БАЗ 2215 СПГ, НОМЕР_2, заїхав на його (позивача) земельну ділянку, на якій він вирощував насіннєву цибулю сорту «Універсо F1», внаслідок чого пошкодив насадження на площі 90 квадратних метрів і спричинив йому прямі матеріальні збитки, пов»язані із втратою насіннєвого матеріалу, а також матеріальні збитки пов»язані із неотриманням очікуваного врожаю посівної цибулі та прибутків від її реалізації.

          Посівний матеріал,  використаний  для посіву на вказаній площі ( при нормі висіву 1,4 - 1,5 кг на 1 сотку) він придбав за 1718 грн. Упущена вигода складає 9000 грн. (з розрахунку : середній урожай з однієї сотки, засіяної посівним матеріалом «Універсо F1»становить 300-320 кг, ціна посадкової цибулі –30 грн. за 1 кілограм; 300 кг х30 грн.=9000 грн.) Таким чином, матеріальна шкода складає 10718 грн. (1718+9000).

          Позивач  вказав, що незаконними діями ОСОБА_3 йому була спричинена і моральна шкода, яка полягала в погіршенні авторитету серед односельців через його неспроможність, як господаря, стягнути компенсацію з винної особи. Він також переносив моральні страждання через погіршення матеріального стану його родини внаслідок неотримання прибутку та зневажливе ставлення відповідача до свого обов»язку про відшкодування спричиненої шкоди. У відповідь на його (позивача) претензію ПП «Літа Сервіс»надав цинічну, зневажливу відповідь, погодившись відшкодувати лише незначну суму збитків, проте, навіть її не сплатив.

          Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 прохав стягнути на його користь  з відповідача, як власника джерела підвищеної небезпеки, матеріальну шкоду в сумі 10718 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн., а також понесені судові витрати.

          В судових засіданнях позивач та його представник ОСОБА_4 позов підтримували, посилаючись на обставини та підстави, викладені в ньому.

          ОСОБА_2 пояснив, що близько шести років до події займався вирощуванням посівної, а не товарної цибулі, оскільки та весь час в ціні. В 2006 році її ціна на ринку складала десь 26-30 грн. за 1 кг. В березні 2007 року в м. Кременчуку в магазині «Огородник»він придбав дорогий високоврожайний посівний матеріал сорту «Універс», який повністю висіяв на своєму огороді десь на 9-11 рядках з шириною міжрядь 25-30 см, довжиною рядків 40-45 метрів. 15.06.2007 року близько 22 год.30 хв.,  працюючи з дружиною біля свого погребу, побачив, точніше визначив по світлу фар, що по його огороду проїхав якийсь транспортний засіб, потім розвернувся і поїхав знову. Він відразу звернувся в ДАІ і цієї ж ночі було встановлено, що це вчинив ОСОБА_3 Останній  був притягнутий до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом  в стані алкогольного сп»яніння. Заїхавши на його город, названий водій на площі 90 кв. метрів понівечив насадження  цибулі «Універс»повністю. ОСОБА_3 обіцяв відшкодувати збитки в добровільному порядку, але не зробив цього. Тому він (позивач) був змушений  в серпні 2007 року звернутися з офіційною заявою до районного відділу міліції, працівники якого провели огляд його огороду і задокументували  наявність слідів автомобіля на насадженні.

Представник відповідача –ПП «Літа-Сервіс», в останнє судове засідання не з»явився. Судова повістка була направлена за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Поштове повідомлення повернулося з відміткою про відсутність ПП за такою адресою. Оскільки відповідач не надав суду інформацію про зміну своєї адреси, то відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України вважається, що судове повідомлення вручене йому належним чином.
          За згодою представника позивача справа розглянута на підставі  наявних у ній доказів.

          В інших судових засіданнях представник відповідача –ОСОБА_5,позов не визнав, мотивуючи тим, що позивач не надав належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також тим, що  за наявною у нього  інформацією ОСОБА_2 зібрав урожай і з тієї частини городу по якій проїхав ОСОБА_3. Причиною звернення до суду, на його думку, є особисті неприязні стосунки між позивачем та ОСОБА_3.

ІІІ особа –ОСОБА_3 в останнє судове засідання не з»явився. Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. В заяві на адресу суду прохав розглянути справу у його відсутності. В інших судових засіданнях прохав в задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що спричинив збитки на суму не більше 150 грн., які готовий був відшкодувати позивачу, але той вимагав з нього 100 доларів, тому він відмовився сплачувати таку завищену суму.

          Пояснив, що працював у ПП «Літа-Сервіс»на автобусі БАЗ 2215 протягом двох років. Керівництво дозволяло йому зберігати автобус вдома і добиратися на ньому до місця проживання –в с. Устимівку. 16.06.2007 року, повертаючись з роботи, він заїхав до свого товариша в с. Бабичівку, де випив алкогольного пива. Додому їхав повз город ОСОБА_2 по грунтовій, досить вузькій дорозі. При роз»їзді з зустрічним легковим автомобілем, змушений був з»їхати з дороги на город, щоб уникнути зіткнення.  Оскільки присадибна ділянка знаходилася на підйомі, йому довелося здавати по ній  ще і назад, щоб виїхати на дорогу. Тому він дійсно зробив декілька колій.  При виїзді пошкодив автобус, вдарившись в провід анкерної опори. Десь через 1-2 години після цього працівники ДАІ затримали його біля бару «Ізумруд»в с. Бабичівка, склали  протокол про адміністративне правопорушення. На його погляд він пошкодив десь  9 - 11 рядків зеленої цибулі, ту цибуля яка була в землі не пошкодив зовсім.

Представник ІІІ особи - страхового акціонерного товариства закритого типу «Саламандра-Лтава», в судове засідання не з»явився. Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. В листі до суду повідомив, що про вказаний страховий випадок ПП «Літа Сервіс»страховика не повідомляло.

Заслухавши пояснення сторін, ІІІ особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв»язок у сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 червня 2007 року ОСОБА_3 –водій приватного підприємства «Літа Сервіс»м. Кременчука, керуючи в стані алкогольного сп»яніння належним підприємству автомобілем БАЗ 2215 СПГ, НОМЕР_2, заїхав на  земельну ділянку, розташовану по провулку Чапаєва в с. Бабичівка Глобинського району, що перебувала в користуванні ОСОБА_2, де пошкодив насадження цибулі.

Постановою Глобинського районного суду від 4 липня 2007 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КпАП України у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік.

З офіційною заявою про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за заїзд на транспортному засобі на посів цибулі ОСОБА_2 звернувся до райвідділу міліції 13.08.2007 року. В порушенні кримінальної справи щодо названого водія відмовлено постановою від 21.08.2007 року, винесеною начальником ВДІМ Глобинського РВ УМВС України О.В. Гордійчуком.

Під час проведення перевірки по заяві ОСОБА_2  працівники міліції провели огляд місця події, про що було складено протокол від 13.08.2007 року.

В ньому зазначено,  що на земельній ділянці розміром 45х35 м рядками насаджена густо посіяна цибуля –133 рядки довжиною по 45 метрів. На ділянці виявлені накатані сліди від колес автомобіля. Цибуля в цих місцях знаходиться в непридатному  стані. Було виявлено 2 сліди довжиною по 40 метрів, 2 сліди по 23 метри, 2 сліди по 19 м, два сліди по 18 метрів, кожен шириною 45 см.

Відповідно до  полісу ВВ/0293391 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданого страховим акціонерним товариством закритого типу «Саламандра-Лтава», м. Полтава, вул. Пушкіна, 47, ПП «Літа-Сервіс»застрахувало свою цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров»ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації належного їй автомобіля БАЗ 2215СПГ, номерний знак НОМЕР_2 Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров»ю одного потерпілого становить 51000 грн., за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) –25500 грн.

Строк дії страхового полісу –з 31.10.2006  року по 30.10.2007 року року. Таким чином, на час ДТП він був чинний, проте, страховик про страховий випадок, що стався за участю забезпеченого транспортного засобу 16.06.2007 року повідомлений не був, потерпілий до страхової компанії не звертався, а  тому страхове відшкодування нікому не виплачувалося.

Позивач документально підтвердив :

- довідкою виконкому Бабичівської сільської ради наявність в його користуванні станом на 2007 рік 4 земельних ділянок загальною площею 1,58 га  з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;

-  товарним чеком в оригіналі  від 15.03.2007 року  № 167 магазину «Огородник», м. Кременчук, придбання 1.5 кг насіння цибулі «Універсо F1»на суму 1718 грн.

Названий чек суд визнає належним доказом придбання позивачем насіннєвого матеріалу, оскільки чек оформлений належним чином, відповідно до правил , які діють в роздрібній торгівлі. Письмові заперечення представника відповідача в цій частині про те, що це неналежний та недостовірний  доказ,  суд до уваги не взяв, вважаючи, що наявність оригіналу товарного чека у Герди свідчить про те, що саме він виступив покупцем товару.

          Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.   

Ч. 3 ст.10,  ч.1 та ч.3 ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.    Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

          Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

          Зі змісту ч.1, ч.2 ст. 1187 ЦК України вбачається, що  джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов»язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням , зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських поріжд тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

          Ч.3, ч.4, ч.5 цієї ж статті встановлено, що особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов»язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання  або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

          Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

          В ст. 979 ЦК та ст.  16 Закону України № 86/96-ВР зазначено, що за договором страхування страховик зобов»язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальнику, або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму ( страхову виплату ).

          Згідно п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 22.3 ст. 22  Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»потерпілому страховиком відшкодовується  моральна шкода, передбачена п.1, 2 частини другої ст. 23 ЦК України ( вона полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї та близьких родичів).  Така  шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 Цивільного Кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту визначеного у п. 9.3. статті 9 цього Закону  (тобто, не більше 5% від 51000 грн. – обов»язкового ліміту відповідальності  страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров»ю потерпілих).

Оскільки потерпілі  при спричиненні шкоди мають право  обирати до кого пред»являти свою вимогу про відшкодування шкоди –до заподіювача чи до страховика, суд вважає,  що пред»явлення позову потерпілим ОСОБА_2 безпосередньо до власника джерела підвищеної небезпеки –ПП «Літа Сервіс», є його законним правом.

Встановивши конкретні обставини, врахувавши вище наведені норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що ПП «Літа Сервіс», як власник транспортного засобу, має відшкодувати позивачу спричинену шкоду. Відповідач не надав доказів того, шкода була спричинена внаслідок умислу потерпілого чи непереборної сили, що ОСОБА_7 неправомірно заволодів транспортним засобом чи  спричинив шкоду при виконанні трудових обов»язків, тому вищеназваний висновок суду жодним доказом не спростовується.

Визначаючи розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд виходить з наступного.

Згідно протоколу огляду місця події від 13.08.2007 року розмір ділянки на якій було посіяно цибулю складав 45 м х35 м, тобто її площа становила 1575 кв.м.  Всього було посіяно 133 рядка цибулі, тобто на один рядок цибулі припадала середня площа 11.8 кв.м. (1575 кв.м : 133=11.8 кв.м)

І позивач і ІІІ особа ОСОБА_3 вказували, що колеса  автомобіля пройшли по 9-11 рядках на яких було засіяно цибулю «Універсо F1».  При огляді працівники міліції  встановили, що рядки були пошкоджені не по всій довжині. Тому є підстави вважати,  що в цілому  було пошкоджено 9 рядків на площі 106,2 кв.м  (9х11.8 кв.м), тобто більше однієї сотки. Позивач в розрахунку наведеному в позовній заяві стверджував, що були пошкодженні насадження  на площі 90 кв.метрів. Аналогічне він описав в претензії від 27 грудня 2007 року, направленій відповідачу. При цьому він не зазначив, чим керувався при визначенні такої площі. З огляду на розмір площі, загущеність посіву суд вважає реальним використання на зазначеній пошкодженій  площі 1,5 кг насіннєвого матеріалу, придбаного ОСОБА_2 в магазині «Огородник»і вбачає підстави для стягнення з відповідача вартості насіннєвого матеріалу в сумі 1718 грн.

          При цьому підстав для зменшення названої суми немає, так як достовірно встановлено, що кошти в сумі 540 грн., згідно платіжного доручення № 13 від 30 січня 2008 року, наданого представником відповідача ОСОБА_5, як доказ добровільного відшкодування збитку ОСОБА_2 ПП «Літа Сервіс», позивачу не були перераховані і він їх не отримав. Вказану обставину ОСОБА_5 в засіданні визнав.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема доходи, які  особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якщо її право не було порушене (упущена вимога).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України позивач повинен був довести, що з вини відповідача він не отримав прибуток, на який  розраховував. Проте, розрахунок розміру упущеної вигоди наданий ним не підтверджений належними доказами, які б підтверджували можливу урожайність  посівної цибулі названого сорту. Відсутні  також належні докази того однорічною чи дворічною культурою є названий сорт цибулі, докази того який сівок сподівався одержати Герда –тиканку чи арбажейку. Належними доказами не підтверджена їх ринкова ціна.

Так, суд не взяв до уваги довідку  товариства «Лукойл»про те, що середня врожайність цибулі (посівної «тиканки») із посівного матеріалу «Універсо F1»в 2007 році складала 300-320 кг, оскільки в ній не зазначено на якій площі одержано таку урожайність, а також відсутнє підтвердження того, що вказане товариство веде діяльність пов»язану з вирощуванням цієї культури. Суд не вважає належним доказом і довідку видану директором ТОВ «Глобинський міський ринок»про те, що в 2008 році посадкова цибуля «тиканка»коштувала 30 грн. за кг, оскільки не зазначено сортову назву сівка.

З названих підстав (через недоведеність позовної вимоги) суд відмовляє позивачу у стягненні на його користь з відповідача 9000 грн. за упущену вигоду.

Згідно ч.1, п.3 ч.2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Суд прийшов до висновку, що позивач зазнав моральної шкоди в зв»язку зі знищенням сівка цибулі. Інша мотивація спричинення моральної шкоди, наведена у позові, на думку суду,  не доведена.  

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди  суд враховує всі обставини справи, які мають істотне значення, зокрема характер душевних страждань, та   виходить із вимог розумності та справедливості і оцінює його в сумі 1000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві –пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивач документально підтвердив сплату судових витрат в сумі 2235 грн. 68 коп., з якої 115,68 грн. –судовий збір, 30 грн. –витрати на ІТЗ, 2090 грн. - витрати на правову допомогу. Позов задоволено на 25,4 % (2718 : 10718 х 100), тому підлягає до відшкодуванню позивачу  2235.68 грн. х 74.6 % (100% - 25,4%)= 1667,82 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 23, 979, 1187 ЦК України, ст. 10, 11, 30, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Літа-Сервіс»(р/р 26008301371397 в Кременчуцькому відділенні АКІБ «УкрСиббанк», МФО 3311444, Ід.код  31701096,) на користь ОСОБА_2 :

–2718 грн. - у відшкодування матеріальної та моральної  шкоди;

-  1667 грн. 82 коп. - у відшкодування судових витрат; а всього 4385  грн. 82 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які  брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії  цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення воно може бути оскаржене в загальному порядку.

Суддя                                                                                                                            Р.  М.  Марущак