Справа № 22-873\07 Головуючий в 1 інстанції: Доля В.А.
Категорія: 39 Доповідач: Хилевич С. В.
РІШЕННЯ
іменем України
22 серпня 2007 року м. Рівне
Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді: Оніпко О.В..
суддів: Міщенко О.А., Хилевича С. В.,
при секретарі судового засідання Чалій Н.О.
за участю сторін та їх представників
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського
міського суду від 25 квітня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1до притулку для неповнолітніх служби в справах
неповнолітніх Рівненської обласної державної адміністрації та ОСОБА_2про визнання наказу про накладення дисциплінарного
стягнення незаконним,
встановила:
В лютому 2007 року до суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2. про визнання наказу про дисциплінарне стягнення незаконним.
В обгрунтування позову зазначала, що відповідач всупереч своїм службовим повноваженням провів розподіл службових обов'язків, передавши до відання ОСОБА_3. склад гуманітарної допомоги. ОСОБА_3. є його дружиною, з якою перебувають у фактичних сімейних відносинах, а тому такий захід є способом незаконного збагачення вказаних осіб.
5 лютого 2007 року ОСОБА_2. оголосив позивачці догану за невиконання вказівок керівника закладу, оскільки позивачка зажадала пояснень щодо розподілу таких обов'язків.
Вважаючи зазначений наказ незаконним, просила суд визнати його незаконним.
В ході судового розгляду справи залучено притулок для неповнолітніх служби в справах неповнолітніх Рівненської обласної державної адміністрації як співвідповідача.
Рішенням Рівненського міського суду від 25 квітня 2007 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивачка зазначає, що суд першої інстанції не з'ясував усіх обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, та порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Так, всупереч заявлених вимог судом першої інстанції розглянуто позов до притулку для неповнолітніх служби в справах неповнолітніх Рівненської обласної державної адміністрації, натомість позовна вимога адресована до керівника цього закладу.
Вважає, що суд не врахував тієї обставини, що праля ОСОБА_3., якій доручено згідно наказу завідувача притулком частково обов'язки кастелянки, є дружиною завідувача притулку ОСОБА_2., що свідчить про незаконність наданих переваг. В зв'язку із цим вбачає в діях ОСОБА_2. ознаки корупційного діяння.
Також покликалася на порушення процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки на її вимоги про пояснення причин розподілу обов'язків, ОСОБА_2. необгрунтовано відмовлено.
На вказаних підставах просила апеляційний суд рішення Рівненського міського суду від 25 квітня 2007 року скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відмовляючи ОСОБА_1 в позові, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2., будучи керівником притулку для неповнолітніх служби в справах неповнолітніх Рівненської обласної державної адміністрації, при притягненні позивачки до дисциплінарної відповідальності діяв у межах своїх повноважень і відповідно до вимог ст. 149 КЗпП України.
Між тим, такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить наявним доказам.
Наказом завідувача притулком від 5 лютого 2007 року №12-осн позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани за невиконання прямих вказівок керівника установи щодо проведення інвентаризації гуманітарних товарів, взявши до уваги невиконання нею наказу від 31 січня 2007 року. Інвентаризація пов'язана із передачею складу гуманітарної допомоги із відання позивачки до. відання пралі. ОСОБА_1 на момент накладення стягнення працювала кастелянкою.
Із посадової інструкції кастелянки притулку для неповнолітніх, затвердженої директором притулку та головою профспілкового комітету, вбачається, що до кола функцій та службових обов'язків кастелянки, яка є матеріально-відповідальною особою згідно відповідного договору від З вересня 2001 року (а.с. 70-70, зворот), входить, зокрема, своєчасний ремонт білизни, нагляд за графіком обміну білизни, якістю прання білизни та регулярне проведення інвентаризації майна (а.с. 20).
Колегія суддів знаходить, що незгода ОСОБА_1 із вимогою завідувача притулком для неповнолітніх викликана обмеженням спірним наказом її функцій та службових обов'язків, встановлених чинною посадовою інструкцією кастелянки. Зазначені обмеження встановлені наказом від 31 січня 2007 року №11-осн, згідно якого вирішено „з метою раціонального використання своїх прямих обов'язків" двох працівників, в тому числі позивачки, створити комісію для передачі продуктового складу та складу гуманітарної допомоги.
Натомість, доводи позивачки про нерозривність її функціональних обов'язків, передбачених посадовою інструкцією кастелянки притулку для неповнолітніх, із перебуванням складу гуманітарної допомоги у її віданні знаходяться у безпосередньому зв'язку. Передача вказаного складу до відання пралі суперечить її обов'язкам згідно посадової інструкції, а тому є не лише недоцільною і нераціональною, а й неправомірною. Колегія суддів при цьому враховує, що зміни до посадової інструкції позивачки у передбаченому законом порядку не вносились і не затверджувались.
Частиною 1 ст. 147 КЗпП України передбачено за порушення трудової дисципліни застосування до працівника одного із двох заходів стягнення - догани або звільнення.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що у відповідача притулку для неповнолітніх служби в справах неповнолітніх Рівненської обласної державної адміністрації не було законних підстав для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, оскільки в її діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення.
Водночас, колегія суддів знаходить, що ОСОБА_2. за позовною вимогою ОСОБА_1 про визнання наказу про накладення дисциплінарного стягнення незаконним не є належним відповідачем, оскільки в спорах, де предметом виступає законність дисциплінарного заходу, відповідачем має бути юридична особа, з якою позивач перебуває у трудових відносинах і від імені якої керівник застосував таке стягнення.
Отже, у зазначеній частині позов підлягає відмові.
Враховуючи обставину помилковості висновків суду першої інстанції, які не відповідають обставинам справи, та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, ухвалене ним рішення підлягає скасуванню.
На підставі ч. 1 ст. 147 КЗпП України, керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.п.1, 3 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду від 25 квітня 2007 року -скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати наказ від 5 лютого 2007 року № 12-осн про накладення на Серган Євгенію Василівну дисциплінарного стягнення у виді догани -незаконним.
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання наказу від 5 лютого 2007 року №12-осн про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани - відмовити.
Стягнути із притулку для неповнолітніх служби в справах неповнолітніх Рівненської обласної державної адміністрації на користь Серган Є. В. понесену нею суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді розміром у 7 (сім) гривень 50 копійок та в доход держави суму судового збору за розгляд справи в апеляційному суді розміром у 4 (чотири) гривень 25 копійок; до державного бюджету суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції розміром у 7 (сім) гривень 50 копійок та місцевого бюджету суму судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції розміром у 8 (вісім) гривень 50 копійок.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Сторони мають право оскаржити в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.