Справа № 22-а-3025/08
донецький апеляційний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2008 р. місто Донецьк
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Шаптала Н.К.
суддів апеляційного суду: Колеснік Г.А., Ляшенко Д.В.
при секретарі судового засідання: Агейченковій К.О.
З участю сторін: позивача ОСОБА_1, представника відповідача Сусліна О.І.;
розглянувши апеляційну скаргу |
Управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську Донецької області |
|
|
на постанову |
Шахтарського міськрайонного суду Донецької област і |
від |
31 жовтня 2007 року |
|
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
до |
Управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську Донецької області |
про |
Перерахунок та виплату пенсії; |
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 31 жовтня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 біли задоволені та визнані неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до вимог ст. ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб та відповідача було зобов'язано провести такий перерахунок з 01.11.2006 року та виплатити заборгованість по пенсії в розмірі 24820,57 грн.
З даною постановою не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, оскільки вважав, що їх дії ґрунтуються на нормах закону і усі розрахунки пенсій позивачу були зроблені відповідно до вимог постанов Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів заслухавши доповідача, позивача та представника відповідача, перевіривши матеріалами справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні.
Перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, колегія встановила, що при вирішенні даного спору, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як особі, яка постраждала від ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС була встановлена 2-га група інвалідності, пов'язана з ліквідацією наслідків аварії.
Відповідно до норм ст.ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1, як інвалід 2-ї групи пов'язаної з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС, має право на основну - державну пенсію у розмірі 8 - мінімальних пенсій за віком, а також на додаткову пенсію у розмірі 75% - мінімальної пенсії за віком.
Про те, при зверненні ОСОБА_1 за перерахунком пенсії до Управління Пенсійного фонду йому було відмовлено в такому перерахунку, з тих підстав, що усі пенсійні виплати пенсійний фонд здійснює відповідно до норм чинного законодавства.
Судова колегія, аналізуючи норми права відносно пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вважає, що при вирішенні даного спору, суд першої інстанції, прийшов до правильного та обґрунтованого висновку, про необхідність, при розгляді даної справи, керуватися саме нормами ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими розмір основної - державної пенсій для інвалідів 2-ї групи постраждалих від Чорнобильської катастрофи, не може бути нижчим 8 - ти мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія має складати 75 % мінімальної пенсії за віком.
Колегія вважає, дані висновки суду першої інстанції обґрунтованими, оскільки відповідно до вимог ст.ст. 46, 48 Конституції України громадяни України мають право на достатній життєвий рівень та соціальний захист, що включає в себе і право громадянина на пенсійне забезпечення в старості. Більш того, пенсії та інші соціальні виплати та допомоги мають забезпечувати рівень життя громадянина не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі ЗУ №2017 від 05.10.2000р.), визначаються правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України - основних соціальних гарантій.
Відповідно до норм ст.ст. 5,6 ЗУ № 2017, основним державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на підставі якого встановлюються та визначаються державні гарантії та стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі й щодо дотримання соціальних гарантій та стандартів підтримки інвалідів, осіб похилого віку. Статтею 17 ЗУ №2017 основні державні соціальні гарантії встановлюються законами України, з метою забезпечення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень - до таких гарантій віднесено і мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати, - які не можуть бути меншими від прожиткового мінімуму встановленого законом.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що пенсія позивача має бути перерахована саме відповідно до норм ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з мінімальної пенсії за віком, розмір якої не може бути нижчим за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб.
Разом з тим, суд першої інстанції припустився помилки в частині визначення дати з якої необхідно робити перерахунок пенсії.
Оскільки, відповідно до вимог пенсійного законодавства, в тому числі й ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
З матеріалів справи вбачається, що за перерахунком пенсії ОСОБА_1 звернувся 08.08.2007 року, тобто перерахунок пенсії в даному випадку необхідно проводити з 01.08.2007 року.
Враховуючи наведене, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, в частині визначення дати з якої необхідно робити перерахунок пенсії, а саме: перерахунок пенсії необхідно робити не з 01.11.2006 року, а з 01.08.2007 року, та в частині стягнення з відповідача на користь позивача 24820,57 грн. В іншій частині постанова суду має бути залишена без змін.
Враховуючи наведене, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні, в частині визначення дати з якої необхідно робити перерахунок пенсії.
Повний текст постанови виготовлено 23 квітня 2008 року.
Керуючись ст.ст. 195, п.2 ч.1 ст. 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія; -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську Донецької області - задовольнити частково.
Постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 31 жовтня 2007 року, за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську Донецької області про перерахунок пенсії - скасувати, в частині зобов'язання зробити перерахунок пенсії позивача, як основної так і додаткової з 01.11.2006 року, та в частині стягнення недоплаченої суми у розмірі 24820,57 грн.
Зобов'язати відповідача зробити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, як основної так і додаткової у відповідності до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 8-ми мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), яка не може бути нижчою за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб - з 01.08.2007 року та зобов'язати відповідача сплатити ОСОБА_1 не донараховану суму пенсії.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набуває чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України з дня виготовлення повного тексту постанови.
Колегія суддів: