Лисянський районний суд Черкаської області

Справа №  1-157/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23.12.2011

колегія   Лисянського районного суду  Черкаської області

в складі:       головуючого - судді  - Золотоверхого О.І.

                    при секретарі –Гонтар І.О.

                    з участю прокурора  - Скрипника О.Є.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Лисянка справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Лисянка Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого,  тимчасово не працюючого, жителя АДРЕСА_1,  раніше не судимого, звинуваченого за ч. 1  ст. 185 КК України, суд

встановив:                        

Підсудний ОСОБА_1 23 листопада 2011 року, близько 20 години, перебуваючи в будинку ОСОБА_2  в  с. Кам»яний Брід Лисянського району Черкаської області, таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав мобільний телефон  «NOKIA-1616»вартістю 289 ( двісті вісімдесят дев»ять ) гривень із SIM картою мобільного оператора «Діджус»вартістю 25 ( двадцять п»ять)  гривень та грошима на рахунку в сумі  40  (сорок) гривень, чим завдав збитки  потерпілій на суму 354 ( триста  п’ятдесят чотири ) гривні.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю і пояснив що він 23 листопада 2011 року близько 18 години він разом з ОСОБА_3 на таксі приїхали до будинку  ОСОБА_2, де розпивали спиртні напої в квартирі останньої. Після розпиття спиртних напоїв  ОСОБА_2 сп»яніла, лягла відпочивати, а він побачивши на столі мобільний телефон, вирішив його викрасти. Потім він цей мобільний телефон видав працівникам міліції.

Крім визнання вини самим підсудним винність його в скоєнні злочину в судовому засіданні доведена:

-          показами потерпілої ОСОБА_2 про те, що 23 листопада 2011 року до неї в с. Кам»яний Брід  Лисянського району, приїхали ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які привезли із собою 0,5 л. горілки. Вони розпили горілку. А біля 23 години вона виявила, що пропав мобільний телефон, про що вона  повідомила працівників міліції. Пізніше було встановлено, що мобільний телефон викрав ОСОБА_1;

-          показами свідка ОСОБА_4 про те, що 23 листопада 2011 року до будинку його співмешканки ОСОБА_2 приїхали ОСОБА_1 та ОСОБА_3, привезли спиртне яке вони розпили. Після того, як ОСОБА_1 та ОСОБА_3 пішли, ОСОБА_2 сказала, що пропав її мобільний телефон;

-          даними протоколу видачі від 25 листопада 2011 року про те, що ОСОБА_1 видав добровільно мобільний телефон, який він викрав у ОСОБА_2;

-          довідкою про те, що вартість мобільного телефону «NOKIA-1616»становить 289 ( двісті вісімдесят дев»ять ) гривень, стартовий пакет мобільного оператора «Діджус» вартістю 25 ( двадцять п»ять)  гривень;

-          заявою ОСОБА_2 про те, що мобільний телефон їй повернуто.

        Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_1  в скоєнні злочину доведена повністю,  а його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.

         Обираючи покарання підсудному, суд враховує ступінь  тяжкості  скоєного злочину, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно, та обставини що пом’якшують покарання.

         Обставин що обтяжують  покарання суд в діях підсудного не вбачає.

До обставин, що пом’якшують покарання суд  відносить те, що підсудний вину свою визнав, розкаявся в скоєному, збитки відшкодував.

         Тому суд вважає що його виправлення можливе при обранні  покарання  не пов’язаного  з ізоляцією від суспільства, застосувавши ст. 75 КК України.

        На підставі викладеного та керуючись ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

         Визнати винним  ОСОБА_1                  у вчинені злочину передбаченого ч.1  ст. 185 КК України та призначити йому покарання один рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він на протязі одного року  іспитового строку  не скоїть нового злочину та виконає зобов’язання передбачене п. 2  ст. 76 КК України, а саме:

-          не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи.

        На вирок може бути подано апеляцію до  апеляційного суду Черкаської області на протязі п’ятнадцяти  діб.

Суддя   О. І. Золотоверхий