УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "16" січня 2012 р. справа № 18/5007/142/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився.;
від відповідача: не з'явився;
розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІА ТОРГ-СЕРВІС ЛТД" (м.Коростень) < В особі(назва) >
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Коростень, Житомирська область)
про стягнення 13530,33грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 13530,33грн., з яких: 13176,23грн. заборгованість по орендній платі, 218,10грн. компенсація за використану електроенергію, 136,00грн. компенсація за охоронну сигналізацію.
Представник позивача в судових засіданнях 29.11.2011р. та 26.12.2011р. позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткову поясненні (а.с.33), в судове засідання 16.01.2011р. не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце засідання (а.с.78).
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, (про що свідчить розписка відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення, а.с.20 та реєстр Ф103 на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції , а.с.80).
Приймаючи до уваги той факт, що неявка повідомленого належним чином відповідача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, а також те, що ухвалами від 03.11.2011р., 29.11.2011р. та 26.12.2011р. відповідача було попереджено про можливість розгляду справи за наявними документами у разі нез'явлення представника відповідача в судове засідання, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІА ТОРГ-СЕРВІС ЛТД" (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар, відповідач) укладено типовий договір оренди магазинів №3, 4 павільйона №3 (а.с6-12).
Предметом договору є магазин №3;4 загальною площею 69,7м.кв., що розташований на території ринку м.Коростень, вул.Базарна Площа, 18А (п.1 договору).
Орендар набуває права користування об'єктом оренди з дня підписання договору (п.4 договору).
Пунктом 6 договору сторони погодили, що орендодавець зобов'язаний забезпечити охорону об'єкта оренди за додаткову плату.
Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, компенсувати витрати використання електричної енергії згідно показників електролічильника та додатково в разі перевищення використання електричної енергії понад договірних величин, згідно тарифів, встановлених Коростенським РЕМ (п.8 договору).
Пунктом 11 договору оренди сторони встановили, що орендна плата обчислюється на підставі рахунку згідно з додатком та вноситься до 20 числа місяця, що передує місяцю, за який проводиться оплата.
На виконання умов договору оренди нежитлового приміщення позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування зазначене приміщення в оренду.
Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі від 01.02.2011р. (а.с.11).
Як повідомив позивач, орендоване приміщення звільнено відповідачем 10.06.2011р. (а.с.17).
Матеріалами справи підтверджено, що за період користування орендованим приміщенням з 01.02.2011р. по 10.06.2011р. розмір орендної плати становить 24530,23грн.
Відповідач здійснив оплату за оренду приміщення частково на суму 11326,26грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.40-44).
Крім того, на підставі п.п.6;8 договору позивачу за період з 01.02.2011р. по 10.06.2011р. нараховано 272,00грн. за послуги сигналізації та 357,86грн. за використану електроенергію, які відповідачем також оплачені частково.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань за останнім утворилась заборгованість по договору оренди від 01.02.2011р. у розмірі 13530,33грн., з яких: 13176,23грн. - заборгованість з орендної плати, 136,00грн. - заборгованість за послуги сигналізації та 218,10грн. - заборгованість за використану електроенергію.
06.07.2011р. позивач направив на адресу відповідача претензію №11 від 05.07.2011р. про сплату заборгованості (а.с.13-14), проте відповідач відповідних оплат не здійснив, чим спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною другою зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші юридичні акти. При чому, у наведеній нормі відсутній вичерпний перелік підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем є правовідносинами з найму.
Приписами статті 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Слід зазначити, що умовами договору передбачено строки проведення розрахунків, а саме згідно п.11 договору орендна плата обчислюється на підставі рахунку згідно з додатком та вноситься до 20 числа місяця, що передує місяцю, за який проводиться оплата.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 11 договору оренди сторони встановили, що орендна плата обчислюється на підставі рахунку згідно з додатком та вноситься до 20 числа місяця, що передує місяцю, за який проводиться оплата.
Як свідчать матеріали справи, позивач виставив відповідач для оплати рахунки (а.с.47-77), а останній, в свою чергу, на умовах п.11 договору здійснив оплату частково.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ФОП ОСОБА_1 здійснила оплату згідно виставлених рахунків у строки, обумовлені договором оренди від 01.02.2011р.
На час подачі позову заборгованість відповідача по орендній платі становила суму 13530,33грн., яка станом на час прийняття рішення не змінилась.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів сплати заборгованості та письмових заперечень проти позову не надав, доводів позивача не спростував.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в сумі 13530,33грн. обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи підприємця НОМЕР_1)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІА ТОРГ-СЕРВІС ЛТД" (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.Грушевського, 15, код 25309498)
- 13530,33грн. основного боргу;
- 135,30грн. витрат по сплаті державного мита;
- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: < Поле для текста >
1 - в справу
2,3- стороанам (рек. з повід.)
< Текст >
16.01.2012