< Список >
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 січня 2012 року Справа № 5002-23/3922-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Плута В.М.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача, ОСОБА_1, довіреність № 6 від 30.12.11, державне підприємство "Дельта-Лоцман";
представник відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 4 від 08.12.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Інком-Юг";
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Дельта-Лоцман" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 10 жовтня 2011 року у справі № 5002-23/3922-2011
за позовом державного підприємства "Дельта-Лоцман" (вул. Лягіна, 27,Миколаїв,54017)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Інком-Юг" (вул. Крупської, буд. 54, кв. 34,Євпаторія,97400)
про стягнення 10109,90 доларів США (80588,04 грн)
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2011 року позивач - державне підприємство „Дельта-лоцман” звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Інком-Юг” про стягнення грошових коштів у розмірі 10109,90 доларів США, що складаються з: 9453,55 доларів США основної заборгованості, 311,48 доларів США пені, 344,87 грн. доларів США штрафу.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням ТОВ „Інком-Юг” взятих на себе зобов'язань за договором № 308/П-11 від 07.02.2011 р. в частині оплати наданих позивачем послуг з лоцманського проведення суден. У зв'язку з невиконанням вищевказаного грошового зобов'язання позивач відповідно до умов пункту 5.4 договору нарахував пеню в розмірі 0,1 % від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення та штраф у розмірі 7 % від суми боргу.
Рішенням господарського суду Автономної Респобліки Крим від 10 жовтня 2011 року у справі №5002-23/3922-2011 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, державне підприємство "Дельта-Лоцман" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 10 жовтня 2011 року у справі №5002-23/3922-2011 скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. Стягнути з відповідача на користь позивача 9453,55 дол. США боргу, 311,48 дол. США пені, 344,87 дол. США штрафу, всього 10109,90 дол. США.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.
19 грудня 2011 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, яким просять рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У судовому засіданні 21 грудня 2011 року оголошено перерву до 16 січня 2012 року.
У судовому засіданні 16 січня 2012 року представники сторін підтримали свої доводи та заперечення.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 7 лютого 2011 року між державним підприємством „Дельта-лоцман" (Підприємство) та товариством з обмеженою відповідальністю „Інком-Юг" (Агент) було укладено договір 308/П-11, відповідно до пункту 1.1 якого позивач по справі взяв на себе зобов'язання за заявками відповідача надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морським каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море (далі - БДЛК, ХМК та ГСХ), а також давати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги.
Відповідно до пункту 2.1.2 Договору, позивач зобов'язався надавати відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок позивача та вимог цього Договору.
Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний здійснювати своєчасну сплату відповідно до умов цього Договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну. Оплата здійснюється у порядку визначеному діючим законодавством України у сфері ЗЕД, валютного регулювання та валютного контролю.
Відповідно до пункту 2.2.4 відповідач повинен сплачувати рахунки позивача у терміни, значені цим договором.
Пунктом 4.2.2. Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.04.2011) встановлено, що остаточна оплата здійснюється відповідачем на протязі 10 банківських днів з дня отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунку.
Відповідно до укладеного договору позивач у травні-липні 2011 року за заявками ТОВ „Інком-Юг” надав послуги з лоцманського проведення суднам АMUR-2506 (прапор Молдова), VERES (прапор Сент-Вінсент і Гренадіни), АКSOY (прапор Ліберія), САNOPUS (прапор Сент-Вінсент і Гренадіни) та LARA (прапор Сент-Вінсент і Гренадіни), які перебували під агентуванням відповідача.
Для оплати наданих послуг відповідачу було виставлено рахунки № СФ-00748 від 17.05.2011, № СФ-00760 від 20.05.2011, № СФ-00853 від 30.05.2011, № СФ-00854 від . 01.06.2011, № СФ-00872 від 06.02.2011, № СФ-00957 від 15.06.2011, № СФ-00958 від 17.06.2011, № СФ-00963 від 14.06.2011 та № СФ-01080 від 04.07.2011 на загальну суму 9453,55 дол. США.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, у зв’язку з наступним.
Позивач вважає, що оскільки судна АMUR-2506 (прапор Молдова), VERES (прапор Сент-Вінсент і Гренадіни), АКSOY (прапор Ліберія), САNOPUS (прапор Сент-Вінсент і Гренадіни) та LARA (прапор Сент-Вінсент і Гренадіни), агентом яких виступав відповідач, плавали під іноземним прапором, то і оплата послуг позивача по лоцманському проведенню цих суднів повинна була здійснюватися агентом у ВКВ, тобто доларах США. Також заявник апеляційної скарги стверджує, що відповідач не представив належних доказів того, що судновласником вказаних суднів був резидент України.
Статтею 192 Цивільного кодексу України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України —гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частей, 2 статті 189 Господарського кодексу України ціна (тариф) в цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.
Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни в зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.
Відповідно до частини 2 статті 198 Господарського кодексу України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті в гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.
Наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 р. № 214 затверджені збори і плати за послуги, які надаються судам в морських торгових портах України, у тому числі лоцманський збір.
Пунктом 13 наказу Міністерства транспорту України № 214 від 27.06.1996 р. встановлено, що оплата зборів і плат здійснюється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.
Статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 19.02.1993 р. визначено, що валюта України - грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських квитків, монет і в інших формах, які знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території України.
Частиною 1 статті 3 Декрету КМУ встановлено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати яких-небудь вимог і зобов'язань, якщо інше не передбачене цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.
Статтею 7 Декрету КМУ передбачено, що іноземна валюта використовується як засіб платежу в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торгового обороту.
Відповідно до положень статті 20 Кодексу торгівельного мореплавства України судновласником у цьому Кодексі визнається юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах. Право на експлуатацію судна і використовування його на законних підставах може переходити від власника судна до інших осіб на підставі договорів чартеру (фрахтування) судна на певний час. Дані правовідносини регулюються положеннями розділу 1 розділу VI Кодексу торговельного мореплавства України.
Як встановлено судом, судна АMUR-2506 (прапор Молдова), VERES (прапор Сент-Вінсент і Гренадіни), АКSOY (прапор Ліберія), САNOPUS (прапор Сент-Вінсент і Гренадіни) та LARA (прапор Сент-Вінсент і Гренадіни), агентом яких виступав відповідач, і яким ДП „Дельта-лоцман” були надані послуги лоцманського проведення, були зафрахтовані Товариством з обмеженою відповідальністю „Скадовська морська торгівельна компанія” (Україна, місто Скадовськ). Копії рейсових тайм-чартеров були направлені позивачу (вих. № 200 від 14.07.2011 р.) з повідомленням про вручення, а також повторно вих.№ 214 від 02.10.2011 р. Ці документи також є в матеріалах справи. Згідно рейсових тайм чартеров витрати на захід судна в порт, які включають в себе лоцманські проводки, оплачує Фрахтувальник, тобто резидент. Також позивачу спрямовувались документи, які підтверджували, що в період з травня по липень 2011 року судновласником вказаних суднів був резидент - Товариство з обмеженою відповідальністю „Скадовська морська торгівельна компанія”.
ТОВ „Інком-Юг” листом від 24.05.2011 р. № 178 повідомило позивача про те, що розрахунки за надані послуги повинні здійснюватися в національній валюті - гривні, а також надав позивачу всі необхідні документи, які підтверджують обґрунтованість проведення розрахунків за надані послуги - в гривні.
Крім того, пунктом 1.1 договору про надання агентських послуг, укладеного 10.05.2011 року між відповідачем (Агент) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Скадовська морська торгівельна компанія” (Оператор), передбачено, що Оператор доручає, а Агент зобов'язується діяти від імені Оператора, керувати всіма роботами щодо взаємодії з митною, прикордонною і іншими службами, сплачувати портові і інші збори, проводити розрахунки по рахунках у готівковій або безготівковій формі в національній валюті України (за курсом Національного банку України на день оплати) на час перебування судна на території порту, укладати договори та угоди на користь Оператора або інші дії на користь Оператора.
Оплачуючи послуги позивача з лоцманського проведення судів, відповідач діяв як морський агент, який відповідно до частини 2 статті 117 КТМ зобов'язаний діяти в межах своїх повноважень, тобто через укладений договір про надання агентських послуг відповідач не міг виходити за межі повноважень, наданих агентським договором, і здійснювати розрахунки в іноземній валюті.
Таким чином, оскільки розрахунки проводилися між резидентами України, оплата рахунків, виставлені позивачем в доларовому еквіваленті, проводилася відповідачем відповідно до положень Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” в національній валюті - гривні по курсу НБУ на день проведення платежів. Зобов'язання були виконані відповідачем в повному об'ємі.
При розгляді даної справи господарським судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права, тому вимоги заявника апеляційної скарги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення є повним, законним та обґрунтованим, прийнятим при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для його зміни чи скасування. Щодо доводів скаржника, викладених у апеляційні скарзі, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу рішення.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1 частина 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу державного підприємства "Дельта-Лоцман" залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від від 10 жовтня 2011 року у справі № 5002-23/3922-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді В.М. Плут
С.А. Рибіна
Розсилка:
1. Державне підприємство "Дельта-Лоцман" (вул. Лягіна, 27,Миколаїв,54017)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інком-Юг" (вул. Крупської, буд. 54, кв. 34,Євпаторія,97400)