Дата документу 27.12.2011

Справа № 2-4036/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2011 року                                                  Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,

            секретаря Маценко О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Форум»в особі Вінницької філії ПАТ «Банк Форум», за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_4, про припинення правовідносин за іпотечним договором від 29.09.2008 року, –

ВСТАНОВИВ:

В Ленінський районний суд м. Вінниці звернувся ОСОБА_3, який діє за дорученням від імені ОСОБА_2, з цивільним позовом до ПАТ «Банк Форум»в особі Вінницької філії ПАТ «Банк Форум», за участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_4, про припинення між сторонами правовідносин за іпотечним договором від 29.09.2008 року. В ході судового розгляду ОСОБА_3 подав суду заяву від 14.12.2001 року про уточнення позовних вимог, згідно якої просив припинити правовідносини за іпотечним договором від 29.09.2008 року, починаючи з 18.11.2008 року.  

          Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. 29.09.2008 року між позивачкою та АКБ «Форум»в особі Вінницької філії АКБ «Форум»було укладено договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі під № 2666. Даний договір іпотеки було укладено з метою забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору № 0003/07/20-КС, який укладено 19.10.2007 року між банком та ОСОБА_4 За умовами кредитного договору позичальник отримав відновлювальну відкличну кредитну лінію для споживчих потреб з лімітом у розмірі 500 000 доларів США терміном користування до 17.10.2014 року та зі сплатою за користування кредитними коштами 12,5 % річних.

Крім оспорюваного договору іпотеки, 29.09.2008 року в забезпечення виконання зобов’язань по даному кредитному договору від 17.10.2007 року, між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 0118.

18.11.2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено додаткові угоди №№ 4, 5, 6, згідно яких було встановлено процентну ставку за користування всіма кредитними траншами в розмірі 14 % та змінено остаточну дату повернення кредитних коштів на 16.10.2014 року, що призвело до збільшення обсягу відповідальності позичальника. Дані додаткові угоди укладались без згоди поручителя, а оскільки зміни є суттєвими, це змусило ОСОБА_2 звернутись до суду із позовом про припинення правовідносин за договором поруки, який рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.07.2011 року по справі № 2-2250/11 було задоволено. Дане рішення суду не було оскаржено сторонами, а тому набуло законної сили.

Згідно умов оспорюваного іпотечного договору, іпотекодавець ОСОБА_2 виступає майновим поручителем перед банком за виконання кредитних зобов’язань ОСОБА_4, а відтак, на переконання позивачки, даний договір іпотеки є змішаним договором і до нього підлягають застосуванню норми законодавства, що регулюють правовідносини поручительства.

Також, після укладення додаткових угод до кредитного договору, банком не вносились зміни до іпотечного договору, як того вимагає стаття 19 Закону України «Про іпотеку». Зазначені обставини і стали підставою для звернення до суду із даним позовом.     

          В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 вимоги позову підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

          Представник відповідача Можаров А.В. в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що порука та застава є окремими самостійними способами забезпечення зобов’язання, а відтак застосування до договору іпотеки положень Цивільного кодексу України, які визначають підстави припинення поруки, є безпідставним.  

          Третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив. До початку судового засідання надав суду заяву від 26.12.2011 року, згідно якої розгляд справи просив проводити за його відсутності, вимоги позву підтримував та просив його задовольнити.    

          В ході розгляду справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

          19.10.2007 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 0003/07/20-КС, за умовами якого позичальник отримав відновлювальну відкличну кредитну лінію для споживчих потреб з лімітом у розмірі 500 000 доларів США терміном користування до 17.10.2014 року. Згідно п. 1.4. Договору, за користування траншами встановлюється плата в розмірі 12,5 % річних.

          Відповідно до умов кредитного договору від 19.10.2007 року, між банком та ОСОБА_4 19.10.2007 року укладено додаткову угоду № 1 про видачу позичальнику першого траншу в розмірі 300 000 доларів США в термін до 17.10.2014 року зі сплатою за користування кредитом 12,5 % річних. 26.10.2007 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2 про видачу траншу в розмірі 200 000 доларів США терміном користування до 17.10.2014 року зі сплатою за користування 13 % річних. Згідно додаткової угоди № 3 від 29.09.2008 року, ОСОБА_4 було видано транш в розмірі 260 00 доларів США терміном до 16.10.2014 року зі сплатою за користування коштами 14 % річних.

          29.09.2008 року між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_4 підписано договір поруки № 0118, згідно умов якого ОСОБА_2 поручилась перед банком за виконання ОСОБА_4 всіх своїх зобов’язань, які випливають з кредитного договору № 0002/07/20-КС від 17.10.2007 року.

          29.09.2008 року між АКБ «Форум»в особі Вінницької філії АКБ «Форум»та ОСОБА_2, як майновим поручителем, було укладено договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі під № 2666.

Згідно положень пункту 1.1. даного договору іпотеки, його укладено з метою забезпечення виконання зобов’язань по укладеному 19.10.2007 року між банком та ОСОБА_4 кредитному договору № 0003/07/20-КС, Додаткової угоди № 1 від 19.10.2007 року, Додаткової угоди № 2 від 26.10.2007 року, Додаткової угоди № 3 від 29.09.2008 року.

          18.11.2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено додаткові угоди №№ 4, 5, 6. Згідно пункту 2 додаткових угод №№ 4, 5, сторони змінили кінцевий термін погашення кредиту з 17.10.2014 року на 16.10.2014 року. Згідно пункту 4 додаткової угоди № 6, сторони змінили відсоткову ставку за користування кредитом, встановивши її на рівні 14 % річних за весь транш в розмірі 760 000 доларів США.

          Згідно пункту 7.5 Іпотечного договору, всі зміни та доповнення до іпотечного договору мають бути вчинені в письмовій формі, підписані належним чином сторонами та посвідчені нотаріально.

Зазначені додаткові угоди з поручителем, яким виступає ОСОБА_2, не погоджені. Зміни до оспорюваного договору іпотеки, пов’язані із укладенням додаткових угод до кредитного договору, не вносились.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.07.2011 року по справі № 2-2250/11, задоволено позов ОСОБА_2 та визнано договір поруки № 0118 від 29.09.2008 року, укладений між Акціонерним комерційним банком «Форум»в особі Вінницької філії АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_2, ОСОБА_4 припиненим, починаючи з 18.11.2008 року. Дане рішення суду набуло законної сили.

Відповідно до положень частини 3 статті 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

          Відповідно до положень пункту 7 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути припинення правовідношення.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Відповідно до положень частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.  

          Згідно частини 1 статті 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

          Відповідно до частини 1 статті 593 цього ж Кодексу, право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.  

          Згідно частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України,зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.   

          Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору, зобов’язання сторін припиняються.

Статтею 654 цього ж Кодексу визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.   

          Відповідно до положень пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель –особа, яка передає в іпотеку майно для забезпечення виконання зобов’язання іншої особи-боржника.

          Згідно вимог статті 18 Закону України «Про іпотеку», іпотечний договір повинен містити, зокрема, такі істотні умови, як зміст та розмір основного зобов’язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов’язання.

          Відповідно до частини 1 статті 19 цього ж Закону, зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.     

          Частиною 2 статті 19 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що будь-яке збільшення основного зобов’язання або процентів за основним зобов’язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.   

          Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд прийшов до переконання про задоволення позову з наступних підстав.

          В ході розгляду справи встановлено, що 19.10.2007 року між банком та ОСОБА_4 укладено кредитний договір. Відповідно до умов даного договору та додаткових угод до нього №№ 1, 2, 3, позичальник отримав кредитні кошти у вигляді трьох траншів на 300 000, 200 000 та 260 000 доларів США відповідно, а всього на загальну суму 760 000 доларів США. Строк виконання кредитних зобов’язань встановлювався до 17.10.2014 року. За користування кредитними коштами банком встановлювалась плата у вигляді 12,5 %, 13 % та 14 % річних відповідно за кожен з трьох траншів.

29.09.2008 року між позивачкою та банком укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2 поручилась перед банком за виконання ОСОБА_4 кредитних зобов’язань, які випливають з умов кредитного договору від 19.10.2007 року із додатковими угодами до нього №№ 1, 2, 3. Крім того, 29.09.2008 року між сторонами було укладено нотаріально засвідчений договір іпотеки, відповідно до умов якого, позивачка виступила майновим поручителем перед банком за виконання ОСОБА_4 зобов’язань, що витікають з кредитного договору від 19.10.2007 року № 0003/07/20-КС, Додаткової угоди № 1 від 19.10.2007 року, Додаткової угоди № 2 від 26.10.2007 року, Додаткової угоди № 3 від 29.09.2008 року.

Однак, після укладення договорів поруки та іпотеки, між банком та ОСОБА_4 було укладено додаткові угоди №№ 4, 5, 6, відповідно до яких змінилась остаточна дата виконання кредитних зобов’язань на 16.10.2014 року та змінилась відсоткова ставка по оплаті за користування кредитними коштами, оскільки була встановлена для всіх трьох траншів одна відсоткова ставка в розмірі 14 % річних, а не як раніше для кожного траншу окремо по 12,5 %, 13 % та 14 % річних відповідно. Умови даних додаткових угод не були погоджені з поручителем ОСОБА_2, хоча їх укладання істотно збільшило обсяг її відповідальності перед банком в разі невиконання кредитних зобов’язань позичальником. Крім того, відповідні зміни не були внесені до договору іпотеки з подальшим їх нотаріальним засвідченням та реєстрацією, як того вимагає Закон України «Про іпотеку».  

За таких умов, ОСОБА_2 звернулась до Ленінського районного суду м. Вінниці з відповідним позовом про розірвання договору поруки, який рішенням суду від 18.07.2011 року було задоволено. Дане рішення суду набуло законної сили.

Згідно умов договору іпотеки, позивачка виступає майновим поручителем перед банком, а тому, аналізуючи положення договору, суд погоджується із твердженням позивачки про змішаний характер оспорюваного нею іпотечного договору. Відтак, в даному випадку підлягають застосуванню в тому числі положення Цивільного кодексу України, які визначають підстави для розірвання договору поруки.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, а договір іпотеки від 29.09.2008 року, який посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі під № 2666, визнанню припиненим, починаючи з 18.11.2008 року, тобто з дати підписання додаткової угоди до кредитного договору, внаслідок якого збільшився обсяг її відповідальності.      

          Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до положень статті 88 ЦПК України, а також беручи до уваги те, що представник позивача в судовому засіданні не наполягав на стягненні з банку суми понесених його довірителькою судових витрат.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 18, 19 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 525, 526, 559, 651, 654, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 15, 31, 60, 61, 88, 212 –218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_2 задовольнити.

          Припинити правовідносини за іпотечним договором № 0003/07/20-КС від 29.09.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 2666, що укладений між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_2, починаючи з 18.11.2008 року.   

          Судові витрати залишити за позивачем.

          Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів після його проголошення.

Суддя: /підпис/.

Копія вірна. Рішення суду станом на 05.01.2012 року не набуло законної сили.

Суддя:

Секретар: