Справа №  2-921/11      

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2011 року     Алуштинський  міський  суд Автономної  Республіки  Крим   у складі:

головуючого   судді -  Гордєйчик Т.Ф.

при  секретарі           -  Шубіної А.М.

за участю адвоката: - ОСОБА_1

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Алушті цивільну  справу за позовом ОСОБА_2,  ОСОБА_3   до ОСОБА_4, ОСОБА_5  про  визнання нерухомого майна  часткою спільної власності , визначення частки майна та визнання  права спільної часткової власності на частку житлового будинку, -  

                        ВСТАНОВИВ:

 Позивачі ОСОБА_2  та ОСОБА_3 звернулися до суду із зазначеним позовом  до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у якому просять визнати нерухоме майно у вигляді  прихожої №1 площею 11, 5 квадратних метрів , кухні № 2 площею 7, 6 квадратних метри , складової № 3 площею 7, 0 квадратних метри , житлової кімнати № 4  площею 23, 9 квадратних метри, коридору № 5 площею 5, 1 квадратних метри , підвалу № 1 площею 16, 6 квадратних метрів,  сараїв  площею 4, 5 м  х 2, 5 м  та 4, 5 м х 2, 5 м ( загальна літера «Б») часткою спільною власності на житловий будинок АДРЕСА_2; визначити частку належного їм майна у вказаному житловому будинку, що дорівнюється 23/ 100 часткам, а також просили визнати за ними право спільної часткової власності  із розрахунку  23/ 100 частки жилого будинку АДРЕСА_2 в цілому, визначивши за кожним із них частку, яка відповідає його частці у квартирі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  їм на праві часткової власності належить квартира АДРЕСА_2 загальною площею 55, 1 квадратних метри і у відповідності до технічного паспорту  на неї складається із вищезазначеного нерухомого майна. При цьому позивачеві ОСОБА_2 належить 2/ 3 частки вказаної квартири, а позивачеві  ОСОБА_3 належить  1/ 3 частка цієї квартири.

  Друга половина вказаного житлового будинку належить на праві спільної часткової власності  відповідачам,  при цьому відповідачці ОСОБА_4 належить 12/ 100  часток  цього будинку,  а відповідачеві ОСОБА_5  належить 33/ 300  часток.

  Взагалі увесь будинок являється  єдиною  спорудою під одним дахом,  який при його  приватизації був  переданий  у власність частково в якості будинку так і  частково в якості квартири.

   Такий правовий статус власників вказаного будинку приводить к виникненню суперечок між співвласниками  щодо  реалізації їх прав користування та розпорядження, а також  технічного обслуговування будинку.

Стверджують, що наведені обставини  також перешкоджають їм в здійсненні своїх прав власників у повному обсязі. При цьому вважають, що  їх частка у вказаному будинку  як квартира значиться неправильно, оскільки в їх частину нерухомості входять не тільки приміщення, що знаходяться у самому будинку, але  і окремо стоячі підсобні  будівлі, що являється ознакою об’єктів приватних жилих будинків ( садиб).

  Належне їм майно складає 23/ 100 часток вказаного житлового будинку.

  У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_1 позов підтримали у відповідності до  наведеного. Зазначили також, що визнання квартири часткою житлового будинку  можливо лише у судовому порядку,  оскільки позивачі являються вторинними власниками після його приватизації.

  Позивач ОСОБА_3 до суду не з’явився за станом здоров’я, не заперечує проти розгляду справи за його відсутності, позов підтримує у повному обсязі ( а.с. 19).   

  Відповідачі до суду не з’явилися, не заперечують проти розгляду справи за їх відсутності, з позовом погоджуються повністю, про що надали до суду письмові заяви ( а.с. 20, 21).

  В дане судове засідання сторони не з’явилися, не повідомивши про причини своєї неявки.

  За таких підстав суд вважає  за можливе розглянути справу за їх відсутності за наданими матеріалами справи і,дослідивши  матеріали справи, прийшов до висновку, що позов являється обґрунтованим і підлягає задоволенню.

   Так, матеріалами справи встановлено, що позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договору міни квартир від 20. 10. 2003 року , посвідченого приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого у реєстрі за № 3220, належить на праві власності  квартира АДРЕСА_2, при цьому  ОСОБА_2 має на праві власності 2/3 частки даної квартири, а ОСОБА_3 належить  1/ 3 частка зазначеної квартири ( а.с. 5).

  Згідно до договору міни та технічної документації на вказану  квартиру ,  остання має загальну площу 55, 1 квадратних метрів, в тому числі житлову  23, 9 квадратних метри, яка складається із прихожої №1 площею 11, 5 квадратних метрів , кухні № 2 площею 7, 6 квадратних метри , складової № 3 площею 7, 0 квадратних метри , житлової кімнати № 4  площею 23, 9 квадратних метри, коридору № 5 площею 5, 1 квадратних метри , підвалу № 1 площею 16, 6 квадратних метрів,  сараїв  площею 4, 5 м  х 2, 5 м  та 4, 5 м х 2, 5 м ( загальна літера «Б»)( а.с. 5-6).

  За відповідачкою ОСОБА_4 04. 03. 2009 року зареєстровано право власності в  Кримському республіканському  підприємстві «Сімферопольське міжміське  бюро реєстрації та технічної інвентаризації»на 12/ 100 часток будинку із господарчими та побутовими будівлями і спорудами , що розташовані  за адресою: АДРЕСА_2

  Підставою для виникнення права  власності  явився договір дарування від 27. 11. 2008 року,  посвідчений та зареєстрований  в реєстрі за № 3852  приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_7 ( а.с.9).

За відповідачем ОСОБА_5 29. 06. 2006 року  зареєстровано право власності в  Кримському республіканському  підприємстві «Сімферопольське міжміське  бюро реєстрації та технічної інвентаризації»на 33/ 300 часток будинку із господарчими та побутовими будівлями і спорудами , що розташовані  за адресою: АДРЕСА_2

  Підставою для виникнення права  власності  явилося свідоцтво про право на спадщину, що зареєстровано 20. 05. 2006 року в реєстрі 2- 884 у Алуштинській державній нотаріальній конторі( а.с.10).

  Таким чином, встановлено, що на  житловий будинок № 62  по вулиці Леніна в місті Алушті зареєстровано право власності за декілька  його  співвласниками. При цьому право власності зареєстровано як на частину квартири в цьому будинку  та і на частину самого житлового будинку, що викликає непорозуміння в його користуванні та обслуговуванні.

  У відповідності до статті 382 ч. 1 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживанні,тобто являється конструктивно відособленою частиною  двох або багатоквартирного жилого будинку , в склад якої не входять споруди , що знаходяться поза будинком.

  Як йдеться із наданих правовстановлюючих документів та технічної документації на квартиру,  позивачам належить як частина самого будинку у вигляді квартири так і інші споруди, що знаходяться поза будинком у вигляді господарчих та побутових споруд.   

   Згідно до ст. 319 ч. 3 КпрАП України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

   Встановлено, що всі співвласники вказаного будинку,  як його  часток так і квартир  в ньому, користуються нерухомим   майном як учасники спільної власності, що відповідає вимогам статті 355 ЦК України.

   Так, згідно до статті 355 ЦК України  майно, що  є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

   Таким чином, часткова  власність може виникнути шляхом об’єднання  декілька фізичними особами свого майна із визначенням часток кожного із співвласників , що також не заборонено законом.

   Із наданої Кримським  республіканським  підприємством «Сімферопольське міжміське  бюро реєстрації та технічної інвентаризації»інформації йдеться, що квартира АДРЕСА_2, яка  належить позивачам,  складає 23/ 100 часток від усього будинку, при цьому ОСОБА_2 належить 46/ 300 часток, а ОСОБА_3 відповідно належить 23/ 100 часток.

   Такими чином, проаналізувавши надані матеріали, суд прийшов до висновку про можливість визнання позивачів  учасниками спільної власності, оскільки це не суперечить закону і буде сприяти волевиявленню усіх співвласників вказаного житлового будинку щодо належного його обслуговування  та збереження, а тому задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

   На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 10, 11,   209, 212, 214- 215 ЦПК України, ст.ст. 319, 382, 355  ЦК України, суд, -

                                                         В И Р І Ш И В :

   Позов задовольнити.

   Визнати  нерухоме майно у вигляді  прихожої №1 площею 11, 5 квадратних метрів , кухні № 2 площею 7, 6 квадратних метри , складової № 3 площею 7, 0 квадратних метри , житлової кімнати № 4  площею 23, 9 квадратних метри, коридору № 5 площею 5, 1 квадратних метри , підвалу № 1 площею 16, 6 квадратних метрів,  сараїв  площею 4, 5 м  х 2, 5 м  та 4, 5 м х 2, 5 м ( загальна літера «Б») часткою спільною власності на житловий будинок АДРЕСА_2.

   Визначити , що частка  належного на праві власності  ОСОБА_2 та   ОСОБА_3    майна  в житловому будинку АДРЕСА_2  складає 23/ 100  часток.

   Визнати за ОСОБА_2  та   ОСОБА_3  право  спільної часткової власності  на 23/ 100 часток житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2.

   Визнати за ОСОБА_2 право власності на 46/ 300 часток  житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2.

   Визнати за ОСОБА_3  право власності на 23/ 300 часток  житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2.

    Рішення    може  бути   оскаржене  до Апеляційного  суду   АРК   через   Алуштинський   міський суд  шляхом   подачі в  10- денний  строк з дня  отримання його  копії   апеляційної скарги.

Суддя Алуштинського

міського суду                                                                             Т.Ф. Гордєйчик.